Стіна плачу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Стіна плачу (гебр.: הכותל המערבי, ha-Kotel ha-Ma'aravi – Західний мур) — рештки муру Другого Храму у Єрусалимі.

Храм був найсвятішою будівлею для іудаїзму. Перший (Соломонів) Храм було збудовано в 10 ст. до н. е.. Його зруйнували вавілоняни у 586 р. до н. е.

Другий Храм був зруйнований римлянами у 68 р. н.е. як наслідок Великого юдейського повстання. Другий Храм існував протягом 420 років.

Стіна плачу є залишком західної частини зовнішнього муру Храму, що з'явився під перебудови цієї святині Іродом Великим.

[ред.] Історія

Згідно з традицією, той факт, що Західна стіна не була зруйнована, пояснюється такою історією. Імператор Тітус зібрав чотирьох головних генералів і доручив кожному з них зруйнувати одну з чотирьох сторін зовнішнього муру Храму. Три генерали виконали наказ, а четвертий на ім'я Пангар не зміг зруйнувати свою, західну частину муру. Імператор викликав Пангара до себе і запитав, чому той не виконав наказ. Останній запевнив, що діяв на славу Риму, пояснивши: якщо б від колишнього величного Святилища не залишилося б жодної згадки, люди б незабаром забули, яким великим був імператор Тітус, що захопив і зруйнував найвеличніший у світі Храм. Залишивши на згадку Західну стіну, Пангар залишив пам'ять про Тітуса. Імператор погодився, що це була гарна думка, але непокора Пангара не може бути пробачена. Тітус запропонував Пангару зістрибнути з цієї стіни і, у випадку, якщо той уціліє, пообіцяв дарувати йому життя. Генерал виконав волю імператора і загинув.

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.