Кримчаки

Кримчаки́ Кърымчахлар
Духовний лідер общини «хахам». Кінець XIX ст.
Загальна кількість	1,5 — 2,7 тис. осіб
Найбільші розселення	Україна (500(Крим)),Росія (157), Грузія, Узбекистан, Ізраїль, США
Близькі етнічні групи	Євреї, Кримські татари
Мова	Російська, кримчацька
Релігія	Іудаїзм

Кримчаки́ (кримчацька кърымчахлар, однина — кърымчах) — народ, який переважно мешкає на території Криму.

За деякими версіями кримчаки — окрема етнолінгвістична спільнота єврейського населення. До 1917 року в документах Російської імперії їх називали «євреї-кримчаки». Аналіз кримчацьких прізвищ доводить наявність тюркських, ашкеназьких і сефардських елементів.

Загальна чисельність — приблизно 1,5 тис. осіб, з них приблизно 500 осіб — у Криму, 157 осіб — у Росії. Точна кількість кримчаків у США й Ізраїлі невідома, на початок 1950-х років в Ізраїлі їх мешкало приблизно 1000 осіб., більшість пізніше асимілювалася з іншими єврейськими групами.

Кримчацька мова близька до кримськотатарської й належить до тюркських мов, однак сьогодні цією мовою володіють лише люди похилого віку, решта рідною вважає переважно російську мову.

Перепис 1897 зафіксував 3345 кримчаків. Перед Другою світовою війною в Криму мешкало їх приблизно 6 тис. після захоплення півострова німцями все кримчацьке населення Криму було розстріляне восени 1941 року разом з іншими євреями, які на той час мешкали в Криму. Після Другої світової війни живими лишилися лише чоловіки, які воювали на фронті, та родини, які встигли евакуюватися.

Протягом 1990-х кількадесят кримчацьких родин емігрували до Ізраїлю. Кримчаки сповідують юдаїзм і через це мають право на репатріацію до Ізраїлю згідно із Законом про повернення. Остання кримчацька синагога в Тель-Авіві була закрита 1981 року.

Відомі кримчаки

• Давид Ребі
• Ральф Бакши

Посилання

• Къримчахлар. Сайт спільноти кримчаків (рос.)
• Етнічна структура українського суспільства
• Останні з останніх хазарів
• Останній з кримчаків
• Кримчацька мова
• Кримські євреї (англ.)
• Етнографія Криму, кримчаки (рос.)
• Кримчаки в Електронній єврейській енциклопедії (рос.)

Література

• Полінська М. До тлумачення етноніма «кримчак» // Україна в минулому. — 1996 р. — т. 8. — С. 173 — 175.

• Ачкіназі І.В. Кримчаки : проблема формування спільності та її етнічна історія до 1913 р. Автореф. дис. … к.і.н. — К., 1999  — 19 с.

• И. Б. Котлер, Фамилии крымчаков как источник их этнической истории. — Малые и дисперсные этнические группы в Европейской части СССР (География расселения и культурные традиции), Москва 1985

• В. Ю. Чернин, О появлении этнонима «крымчак» и понятия «крымчакский язык». — География и культура этнографических групп татар в СССР, Москва 1983

• Кизилов М. Крымчаки // От киммерийцев до крымчаков. Ред. И. Н. Храпунов, А. Г. Герцен. Симферополь, 2004. с. 193—203

• Кизилов М. Крымчаки // От киммерийцев до крымчаков. Изд. второе, переработанное и дополненное. Ред. И. Н. Храпунов, А. Г. Герцен. Симферополь, 2004. с. 270—283