Караїмізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Самуїл Моїсейович Пампулов, гахан (духовний лідер) караїмів

Караїмі́зм (івр. קָרָאִים‎) — релігія, яка поєднує в собі риси юдаїзму, християнства та ісламу. Ця релігія ґрунтується на Старому Заповіті, який віруючі мають читати та інтерпретувати самі, не покладаючись на сторонні авторитети. Прихильники цієї релігії мають назву караїми, що перекладається як читачі. Караїмізм відрізняється від трьох інших монотеїстичних релігій — юдаїзму, християнства та ісламу тим, що, на відміну від кожної з них, не має жодних доповнень до Старого Заповіту — як от Талмуду у юдеїв, Нового Заповіту у християн, та Корану у мусульман. Караїмізм сформувався у VIII столітті у Багдаді, на теренах Месопотамії (сучасного Іраку) за часів правління аббасидського халіфу Абу Джафара аль Мансура. Засновником релігії вважається Анан бен Давид з Басри, який вважав Старий Заповіт настільки досконалим, що він не потребує ані зміни, ані доповнення. Разом із тим караїми визнають трьох великих пророків — Мойсея, Ісуса та Мухаммеда. У VIII — Х століттях караїмізм розповсюджується у Месопотамії, Персії, Сирії, Палестині, Північній Африці, Іспанії, Візантії та Хозарському каганаті. Караїмська релігія знаходила прихильників серед людей різного походження, однак ніде чисельність караїмів не була великою. У наш час невеликі групи караїмів живуть в Україні, переважно в Криму, у Литві, Польші, Росії, Туреччині, Франції, Єгипті, Ізраїлі та США.

Джерела[ред.ред. код]

  • Синани И.О. История возникновения и развития караимизма. Симферополь, 1888
  • В.В.Григорьев “Россия и Азия”, СПБ, 1876г., стр.435.