Харон (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Харон

Плутон і Харон
Відкриття
Відкритий Джеймсом Крісті
(James W. Christy)
Дата відкриття 22 червня, 1978
Космічні місії New Horizons — місія на
Плутон і Харон
Орбітальні характеристики
Велика напіввісь 19 571 ± 4 км
Ексцентриситет 0.00000 ± 0.00007
Орбітальний період 6.387230 д (6 д 9 год 17 хв 36 сек)
Нахил орбіти 115.60° (до екліптики)
0.00° ± 0.014° (до екватору Плутона)
122.54° (до орбіти Плутона)
Це супутник Плутона
Фізичні характеристики[1]
Середній діаметр 1172 km ± 3 км
(0.095 діаметру Землі)
Маса (1.52±0.06)×1021 кг
(2.5445×10-4 маси Землі)
Середня густина 1.63 ± 0.07 г/см³
Прискорення
вільного падіння
0.276 м/с2
Температура поверхні 53 K
Період обертання синхронний
Нахил вісі нуль
Альбедо від 0.36 до 0.39
Атмосфера відсутня (< 0.11 μбар або 11 мПа)

Харо́н — найбільший супутник Плутона, відкритий американським астрофізиком Дж. Крісти (James W. Christy) 22 червня 1978 на знімку, отриманому у Військово-морській обсерваторії США, Флагстафф, Арізона.

Названий на честь персонажа грецької міфології — перевізника душ через річку Ахерон в царство мертвих. Він розташований на відстані 19 640 км, радіус 586 км, маса — 1,9×1021 кг. Харон — найбільший по відношенню до своєї планети супутник у Сонячній системі. Його радіус всього вдвічі, а маса — вшестеро менша за масу Плутона. Часто Плутон і Харон розглядають як подвійну планету. Один оберт Харона займає 6,39 діб, тобто збігається з періодом обертання Плутона, тобто Плутон і Харон постійно обернені один до одного одним боком.

Схоже, що ці об'єкти істотно відрізняються за складом, Харон помітно темніший за Плутон. В той час як Плутон вкритий азотним льодом, Харон вкритий водяним льодом, і його поверхня має більш нейтральний колір. В наш час вважають, що система Плутон — Харон утворилася в результаті зіткнення незалежно сформованих Плутона і прото-Харона; сучасний Харон утворився з уламків, викинутих на орбіту довкола Плутона; при цьому також могли утворитися деякі об'єкти поясу Койпера.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Buie, M. W.; W. M. Grundy, E. F. Young, L. A. Young, S. A. Stern. «Orbits and photometry of Pluto's satellites: Charon, S/2005 P1 and S/2005 P2». Astrophisics. 
Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.