Чорторийські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб Чорторийських

Чорторийські, Чарториські, Чарторійські, Чарторийські (пол. Czartoryscy) — княжий рід литовсько-руського походження, який 1433 року одержав титул князів Священної Римської Імперії.

Історія[ред.ред. код]

Родоначальник Чорторийських, Василь, станом на 1393 рік володів містом Чорторийськом на Волині (від назви якого походить родове прізвище). Його сини Іван, Олександр та Михайло займали високі посади у Великому Князівстві Литовському. Михайло Чорторийський (†~1489) володів замком у містечку Клевань та був намісником Брацлавщини (1463) і боровся з татарами.

Після Люблінської унії 1569 року, яку рід Чорторийських підтримував, вони одержали впливові позиції в польському уряді й поширили свої володіння на Волині і в Галичину.

Під час Хмельниччини Міхал Єжи (Михайло Юрій) Чорторийський (*1621—†1692) боровся проти повстанців.

Важливу роль відігравали Чорторийські в Речі Посполитій 18 століття, особливо за часів королів Августа III й Станіслава Авґуста Понятовського, матір'ю якого була княгиня Констанція Чорторийська. Її брат, князь Олександр Август Чорторийський (16971782), воєвода руський, одружившись з Марією Зофією Сенявською, дістав величезні маєтки згаслого роду Сенявських. Внук їх, князь Адам-Юрій Чорторийський (17701861) був одним з найвідоміших членів роду.

У кінці XVIII Йосиф Клеменс князь Чорторийський, стольник литовський, розгорнув широку промислову діяльність у своїх маєтках на Волині й Поділлі (мануфактура сукна, полотна, шкіряних виробів, порцеляни й фаянсу в Корці й Городищі, поясів у Меджибожі тощо).

Представники роду[ред.ред. код]

I

  • Костянтин Ольгердович († після 1386)

II

III

  • Іван Васильович Чорторийський († бл.1460) — князь чорторийський (до 1438 −1440 рр.), трубчевський (бл. 1451 — бл. 1460 рр.). У 1440 р. разом з братом Олександром організував змову внаслідок якої було вбито великого князя литовського Зигмунта Кейстутовича. Один з найближчих соратників Свидригайла Ольгердовича у 1440–1451 рр. (2112, s. 18-19). Отримав від Казимира Ягеллончика половину Трубчевського князівства.
  • Олександр Васильович Чорторийський († після 1477) — Князь псковський (1443–1447,1456-1460 рр.), новгородський (1447–1455 рр.) і чорторийський (після 1460 — після 1477 рр.).
  • Михайло Васильович Чорторийський († 1478/1489) — князь чорторийський (1440–1460 рр.), клеванський (після 1460 −1478/89 рр.).

IV

V

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Публікації[ред.ред. код]

  • Власюк Л. Княгиня Чорторийська відвідала свою прабатьківщину // «Волинь нова». — 14.06.2011. — C. 2.

Посилання[ред.ред. код]