Соловей Розбійник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Соловей-розбійник та Ілля Муромець. Білібін Іван Якович

Соловей Розбійник — герой руського (українського) і московоського (російського) епосів. У билинах лісовий богатир або чудовисько часів Київської Русі, що нападає на подорожніх і вбиває їх смертоносним свистом. Переможений богатирем Іллею Муромцем, який відвіз його на показ до Києва, а потім стратив на Куликовому полі. Також — Соловей Будимирович.

Писемні згадки[ред.ред. код]

Найстаріша писемна згадка про Солов'я Розбійника датована XVI століттям. Вона міститься у листі київського шляхтича Філона Кміти, оршанського старости, до Остафія Воловича, троцького каштеляна, від 5 серпня 1574 року. У листі Кміта називає Солов'я Будимировичем, й згадує поряд із Іллею Муромцем (Муравлянином), як героїв-силачів:

«Бо прийде час, коли треба буде Ілії Муравленіна і Солов'я Будимировича, прийде час, коли буде служб наших потреба![1]»

Реальне припущення[ред.ред. код]

Ймовірно, що Солов'єм-Розбійником була реальна людина. Швидше за все, це був князь, який проживав на острові на території нинішнього села Зазим'я (нині — Броварський район Київської області). Село лежить у 10-15 км від Києва, на березі Десни (за останні кілька століть[Коли?] Десна пішла від села на 3 км, залишивши заплавні озера). Повз село в стародавні часи йшла дорога на Київ з Остра — по Десні та по суші — з усієї північної Русі. Ймовірно, що цей князь брав данину у подорожніх.

У культурі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Лист 19. До Остафея Волловича, каштеляна Троцкого. 05.08.1574. // Помнікі старажытнай беларускай пісьменнасці / Уклад., уступ. артыкулы, каментарыі А.Ф. Коршунаў. — Мінск, 1975.

Література[ред.ред. код]

  • Suncharion, Книга «Нічь Сварога»
  • Ягіч, «Die christlich-mythologische Schicht in der russischen Volksepik» («Arch. fürsl. Phil.», вип. I);
  • Вс. Міллер, «Екскурси» і «Нариси»;
  • Халанський, «Южно-славянские сказания о Кралевиче Марке»;
  • Буслаєв, «Критичні зауваження на книгу Ор. Міллера» («Ж. M. H. Пр.», частина CLIX).

Посилання[ред.ред. код]