Імеркська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Імеркська культура — археологічна культура племен енеоліту, які були поширені у сточищі річки Мокша.

Названа за характерними Імеркськими пам'ятками біля озера Імерка Зубово-Полянського району на заході Мордовії.

Виділена В. П. Третьяковим.

Жили в напівземлянках на поселеннях в заплавах річок, на піщаних дюнах.

Населення займалося полюванням, рибальством.

Вироби[ред. | ред. код]

Поряд з мідними широко користувалося кам'яними знаряддями праці, зброєю (скребки, струганки, наконечники стріл тощо).

Глиняний посуд з округлим або сплощеним днищем, орнаментовані прокресленими лініями, відбитками лопатки, що «відступає».

Походження[ред. | ред. код]

Імеркська культура сформувалася на базі місцевих енеолітічичних племен волосівської культури при ймовірній участі середньо-донського населення[1]. Також, походження, ймовірно, пов'язане з культурами новокам'яних племен лісостепової зони.

Ймовірно, імеркські племена разом з волосівськими були асимільовані населенням степових скотарських культур, що почали своє просування сюди в 2100-1900 роках до Р.Х.[1].

Імеркська культура у Мордовії й Пензенській області[ред. | ред. код]

У Мордовії й Пензенській області імеркські племена мешкали разом з племенами волосівської культури[1].

У Мордовії пам'ятки імеркської культури виявлені у селах Волгапіно, Новий Усад, Широмасово, Ширінгуші, біля озер Імерка й Машкіно; у Пензенській області — у сіл Скачки, Великий Колояр.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Третьяков В. П. Поселение Имерка-5 — памятник эпохи энеолита в Примокшанье // Сов. археология. — 1987. — № 1
  • Королёв А. И., Третьяков В. П. Энеолитические поселения Примокшанья // Энеолит лесного Урала и Поволжья. — Ижевск, 1990
  • Ставицкий В. В. Новые раскопки поселения Новый Усад-4 // Тр. МНИИЯЛИЭ. — Саранск, 1992. — Выпуск 107.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Демкин, Владимир. ИМЕРКСКАЯ АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА эпохи энеолита (3-го тыс. до н. э.). inpenza.ru. Пензенская энциклопедия. Процитовано 2018-10-12.