Юртиковська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
 Історія Удмуртії
Герб Удмуртії
Доісторична Удмуртія
Новоільїнська культура
Гарінська культура
Юртиковська культура
Приказанська культура
Ананьїнська культура
П'яноборська культура
Мазунінська культура
Поломська культура
Єманаєвська культура
Верхньоутчанська культура
Чепецька культура
Чумойтлинська культура
Кочергинська культура
Середньовічна Удмуртія
Арська земля
Московське царство
Російська імперія
Радянський Союз
Вотська АО
Удмуртська АО
Удмуртська АРСР
Російська Федерація
Удмуртська Республіка

Портал «Удмуртія»

Ю́ртиковська культу́ра — археологічна культура епохи енеоліту (2 половина III-1 половина II тисячоліття до н. е.), яка була поширена в басейні середньої та нижньої течії річки В'ятка.

Культура була відкрита та вивчалась в 1970-1980-ті роки С. В. Ошибкіною, Т. М. Гусенцовою, Л. А. Наговіциним та іншими. Було виявлено понад 50 поселень, приблизно 20 з яких вивчені розкопками. основні городища:

Матеріали культури

Юртиковські поселення складались із декількох жител, нерідко до 10-22, іноді з'єднаних переходами. Всі будови були напівземляними, близькими до квадратних. На підлозі розміщувались вогнище та господарська яма. На низці поселень житла мали невеликі прямокутні прибудови, з'єднані переходами.

Кераміка в основному прямостінна з округлими, рідше пласкими днищами та домішку органіки в глиняному тісті. Орнамент гребінчастий. Візерунки прості та складались з почергових смужок нахилених, вертикальних та зигзагоподібних ліній.

Знаряддя праці виготовлялись з відщипів та плитчастого кременя: скребки, наконечники стріл та списів, ножі, скобели, проколки, сокири, тесла та долота. Знайдені мідні вироби: ножі, шила, персні, а також тиглі, в яких розплавляли мідь.

Основу господарства юртиковців складали рибальство та полюваня. В розвитку культури виділяється 2 етапи:

  • ранній — 2 половина III тисячоліття до н. е.
  • пізній — 1 половина II тисячоліття до н. е.

Локальний варіант даної культури — група поселень біля села Середнє Шадбегово Ігринського району на річці Лоза. Особливістю цього городища є значний відсоток посудин, які прикрашені овальними ямками та пальцевими защипами з віночками.

Витоки юртиковської культури більше всього пов'язують з новоільїнською культурою (в її в'ятському варіанті) раннього періоду енеоліту.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Наговицин Л. А. Периодизация энеолитических памятников Вятского края//Проблемы изучения каменного века Волго-Камья. Ижевск, 1984
  • Крайнов Д. А., Наговицин Л. А. Энеолит центра Русской равнины и Приуралья//Эпоха бронзы лесной полосы СССР. Археология СССР. М., 1987
  • Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6