Верхньоволзька культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Верхньоволзька культура - археологічна культура ранньої новокам'яної доби у горішньому Надволжі та Волзько-Окському міжріччі.

Тривала у 5150-3750 роках до Р.Х..

Дослідження[ред. | ред. код]

Виділена Д.А. Край­но­вим у 1972 році по результатам розкопки стоянки Іванівське-3в у Ярославській області. Культура досліджувалася у 1970-ті-1990-ті роки археологами Н.Н. Гуриною, І.К. Цветковою, В.В. Сидоровим на стоянках Торговище-2, Шадрине-4, Олексіївське-1, Язикове-1 та Сахтиш-1,-2,-7.

Верхньоволзька культура була поширена у Ярославській, Московській, Тверській, Івановській та ряді інших областей.

Сформувалася на основі бутівської культури середньокам'яної доби.

Льяловська культура є наступною після верхньоволзької культури.

Поселення й житла[ред. | ред. код]

Стоянки культури розташовані на підвішених берегах озер та річок. Їх площа у порівнянні зі стоянками інших культур невелика, також невеликим є культурний шар стоянок.

Житла - округлі напівземлянки та курені відносно невеликих розмірів (3 х 4 м та 3 х 3,5 м), заглиблені у землю на 40-50 см, з вогнищами усередині.

Основа господарства верхньоволзької культури було полювання, рибальство і збиральництво.

Релігійні предмети верхневолзкої культури є глиняними орнаментованими дисками розміром від 6 до 0,75 см, товщиною 8-12 мм. На стоянці Сахтиш-7 був знайдений орнаментований диск із зображенням голови оленя у центрі.

Поділ[ред. | ред. код]

Поділяють на 3 місцеві варіанти.

Виділяють 3 етапи:

  • 1-ий етап, характеризується керамікою поперечиково-наколовим візерунком;
  • 2-ий етап, псевдо-шнуровий, викресленими й короткозубчатим візерунком по всій посудині;
  • 3-ій етап - ямки і довгозубчатий візерунок.

Вироби[ред. | ред. код]

Гончарні[ред. | ред. код]

Культура відрізняється різноманітністю форм кераміки. Керамічні посудини зустрічаються як плоскодонні, так й з гострим, або скругленим дном. Стінки посудин опуклі, обідець загнутий усередину, або прямий; поверхня, як правило глянсована. Орнамент завдано зубчастим штампом, паличкою й гребінчастим штампом.

Кам'яні[ред. | ред. код]

Знаряддя на вкладнях, що мали дерев'яні ручки, зроблені на пластинах. Наконечники стріл і дротиків відрізняються різноманітністю форм, що говорить про різноманітність звіра, на якого полювали верхньоволжці. Більшість наконечників мають верболистоподібну й черешкову. Поширені невеликі крем'яні сокирки й тесла овальної форми для обробки дерева. Крем'яні кінцеві скребки, струги, про­кол­ки, кутові різці, вкла­дні. Для обробки зберігаються технології середньокам'яної доби.

Невеликі камені з геометричним орнаментом, у тому числі чуринги.

Кістяні[ред. | ред. код]

Кістяні голкоподібні й пір'яподібні стріли з потовщенням в середині;, гарпуни зазвичай з одним рядом зубців; кинджали, гачки та інші.

З прикрас підвіски із зубів бобра й лося.

Джерела[ред. | ред. код]