Покровська зрубна культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Покровська зрубна культура - археологічна культура пізньої бронзової доби, частина зрубної культурно історичної спільноти. Була поширена у лісостепу й частково у степу від Сіверського Дінця до Волги. Окремі пам'ятки представлені на Уралі. Покровська зрубна культура датується XVIII–XV сторіччями до Р.Х..

Дослідження[ред. | ред. код]

Епонімною пам'яткою є Покровський могильник у саратовському Поволжі, який буд досліджений П. С. Риковим у 1920-х рр. у м. Покровськ (м. Енгельс)[1].

Виділена на початку 1990-х рр. Н. М. Маловим[2] та О. В. Кузьминою[3] як покровська культура.

Пам'ятки представлені поселеннями, могильниками, скарбами, копальнями, майстернями та випадковими поодинокими знахідками.

Походження[ред. | ред. код]

Сформувалася на базі доно-волзької абашевської культури при безпосередньому впливі синташтинської та пам'яток потапівського типу Середнього Поволжя[4].

Покровська культура передувала бережнівсько-маївської культури тієї ж зрубної КІС.

Поселення[ред. | ред. код]

Поселення розташовувались в безпосередній близькості від річок та невеликих підвищень. Найбільш досліджені поселення — Усове озеро, Ільїчівка, Янохине, Рубці та Проказине.

Житла[ред. | ред. код]

Житла — наземні, землянки та напівземлянки каркасно-стовпової конструкції з двосхилим або шатровим дахом. Стіни складені з дерну, деревини, рідко — каміння. У великих будівлях житлова частина частіше за все відокремлена від підсобно-господарської. Усередині жител розташовувалося один чи декілька вогнищ, ями, інколи колодязь[5].

Могили[ред. | ред. код]

Поховальні пам'ятки представлені курганними та ґрунтовими могильниками. Розміщуються здебільшого на терасах або підвищеннях по берегам річок, рідше — на вододілах.

Курганні могильники покровської культури включають невелику кількість насипів — від 2 до 15. Курганний насип зводився після здійснення останнього поховання. Кількість поховань у кургані варіює від 1 до 100. Поодинокі кургани та великі некрополі є рідкістю.

Найбільш досліджені могильники — Покровський, Староябалаклинський, Новопавлівський[6].

Поховання[ред. | ред. код]

Померлих хоронили в підпрямокутних ямах, інколи у зрубах в скорченому стані, на лівому боці, у позі адорації, головою на північ.

Як поховальний інвентар слугує посуд, рідше — зброя та прикраси.

В могилах також фіксуються кістки тварин — залишки м'ясної їжі.

Вироби[ред. | ред. код]

Керамічний комплекс культури репрезентований здебільшого гострореберними горщиками з геометричним орнаментом.

Знаряддя праці та зброя з каміння представлена різноманітними сокирами та булавами, наконечниками стріл, скреблами, молотами, ножами, ковадлами, рудо терками та абразивами.

Відомі і прикраси — фаянсові намистини, жолобчатими скроневими підвісками та браслетами.

Широко розповсюджені вироби з кістки: псалії, шильця, лощила, проколки, голки, спиці, наконечники стріл.

Знаряддя з металу представлені сокирами, серпами, теслами та долотами, проколками, черенковими ножами з широким ромбічним перехрестям та кинджалами з прилитим руків'ям.

Розповсюджені також і прикраси з бронзи, сурми, злота: каблучки, скроневі сережки, бляшки, браслети.

Господарство[ред. | ред. код]

Основу господарства носіїв покровської культури становило стійлове та відгінне скотарство[7][8].

Етнічна належність[ред. | ред. код]

Населення покровської зрубної культури в етнічному плані представляє індоіранську етнічну групу і мало певні ознаки індоарійського етносу на ранньому етапі її розвитку[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rykov P. Die Chvalinsker kultur an der Unteren Volga // ESA. — Helsinki, 1927. — T. 1.
  2. Малов Н. М. О выделении покровской культуры // Проблемы культур начального этапа эпохи поздней бронзы Волго-Уралья: Тезисы вторых Рыковских чтений. — Саратов, 1991.
  3. Кузьмина О. В. Соотношение абашевской п покровской культур // Конвергенция и дивергенция в развитии культур эпохи энеолита-бронзы Средней и Восточной Европы. — СПб, 1995. — Ч. 2.
  4. Отрощенко В. В. О возможности участия полтавкинских и катакомбных племен в сложении срубной культуры // Советская археологи. — 1990. — № 1.
  5. Мерперт Н. Я. Из древнейшей истории Среднего Поволжья // Материалы и исследования по археологии СССР. — 1958. — № 61.
  6. Отрощенко В. В. К истории племен срубной общности // Доно-Донецкий регион в эпоху бронзы. — Воронеж, 2003. — Вып. 17.
  7. Археологія України: Курс лекцій. — К., 2005.
  8. Археология. — М., 2006
  9. Етнічна історія давньої України. — Київ. 2000.