Лебедівська культура
Лебедівська культура | |
---|---|
Розташування | Полісся, Чернігівська і Сумська області |
Доба | Бронзова доба |
Час існування | XI — перш. пол. VIII ст. до н.е. |
Попередня культура | ←Сосницька |
Наступна культура |
Милоградська→ Юхнівська→ |
Лебедівська культура — археологічна культура бронзової доби (XI — перш. пол. VIII ст. до н. е.). Є пізнім варіантом Сосницької культури.
Охоплювала Київське Подніпров'я, пониззя Прип'яті, межиріччя Десни та Сейму.
Поселення та могильники[ред. | ред. код]
Характерні невеликі поселення поблизу водоймищ, переважно у заплавах на дюнних підвищеннях (Козинці, Лебедівка, Гостомель). Житла наземні або заглиблені, прямокутної форми. Біля поселень розміщені могильники.
Поховання[ред. | ред. код]
Поховадьний обряд перепалених кісток, що зсипали у неглибокі ямки або урни. Поруч із кістками значна кількість розбитого посуду і поламаних прикрас (Залісся, Богданівка, Погріби, Гостомель).
Вироби[ред. | ред. код]
Головні заняттями були землеробство і скотарство.
Керамічні вироби грубі, товстостінні, виготовлений із глини з домішкою піску, потовченого граніту та слюди. Переважають великі яйцеподібні горщики з маленьким дном, тюльпаноподібні посудини, банки. Бідні та одноманітні орнаменти – наколами, перлинами, рідше – шнуром і відбитком гребінки.
Бронзові знаряддя праці - кельти, ножі, шила; зброя - наконечники списів; прикраси - шпильки, кільця, підвіски. Знайдено поодинокі залізні предмети. Численні вироби з кременю та каменю: серпи, зернотертки, вістря стріл.
Наслідком її подальшого розвитку стали культури підгірсько-милоград. кола. Етнічну приналежність племен Л. к. достовірно не з’ясовано:
Лебедівська культура виникла на основі сосницької культури[1] за значного впливу північних культур Волго-Камського сточища (поздняківської, приказанської та інших культур[2].
Лебедівська культура значно вплинула на формування милоградської, юхновської культур[3].
Етнічна приналежність носіїв культури остаточно не з'ясована, але ймовірно, це були індоєвропейці, споріднені як із прабалтами, так і з праслов’янами[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ю. В. Кухаренко, ПОЛЕСЬЕ И ЕГО МЕСТО В ПРОЦЕССЕ ЭТНОГЕНЕЗА СЛАВЯН[1] Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 22 травня 2017.
- ↑ Жаров Г. В. Жарова Т. Н., Археологическая разведка на Черниговщине. Архів оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 3 травня 2015.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- С. С. Березанська. Лебедівська культура Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 70. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- С. С. Березанська. Лебедівська культура Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine. // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Березанская С. С. Лебедовская культура эпохи бронзы в Лесостепной Украине // Энеолит и бронз. век на Украине. К., 1976.
![]() |
Це незавершена стаття про Чернігівську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття з української історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
- Лебедівська культура
- Культури бронзової доби України
- Балтські археологічні культури
- Культури бронзової доби Європи
- Археологічні культури Білорусі
- Культури бронзової доби Росії
- Археологічні культури Житомирської області
- Археологічні культури Київської області
- Археологічні культури Чернігівської області
- Археологія Гомельської області
- Археологія Брянської області
- Археологічні культури Курської області
- Археологічні культури Східної Європи