Лебедівська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лебедівська культура
Розташування Полісся, Чернігівська і Сумська області
Доба Бронзова доба
Час існування XI — перш. пол. VIII ст. до н.е.
Попередня культура Сосницька
Наступна культура Милоградська
Юхнівська
0059 Ukraine Bronze 6.png

Лебедівська культура — археологічна культура бронзової доби (XI — перш. пол. VIII ст. до н. е.). Є пізнім варіантом Сосницької культури.

Охоплювала Київське Подніпров'я, пониззя Прип'яті, межиріччя Десни та Сейму.

Поселення та поховання[ред. | ред. код]

Характерні невеликі поселення поблизу водоймищ, переважно у заплавах на дюнних підвищеннях (Козинці, Лебедівка, Гостомель). Житла наземні або заглиблені, прямокутної форми.

Біля поселень розміщені могильники. Поховадьний обряд перепалених кісток, які зси­пали у неглибокі ямки або урни. Поруч із кістками — знач­на кількість розбитого посуду і поламаних прикрас (Залісся, Богданівка, Погреби, Гостомель).

Вироби[ред. | ред. код]

Головні заняттями були землеробство і ско­тарство.

Керамічні вироби грубі, товстостінні, виготовлений із глини з домішкою піску, потовченого граніту та слюди. Переважають великі яйцеподібні гор­щики з маленьким дном, тюльпаноподібні посудини, банки. Бідні та одноманітні орнаменти — наколами, перлинами, рідше — шнуром і відбитком гребінки. Бронзові знаряддя праці — кельти, ножі, шила; зброя — наконечники списів; прикраси — шпильки, кільця, підвіски. Знай­дено поодинокі залізні предмети. Численні вироби з кременю та каменю: серпи, зернотертки, вістря стріл.

Лебедівська культура виникла на основі сосницької культури[1] за значного впливу північних культур Волго-Камського сточища (поздняківської, приказанської та інших культур[2]). Наслідком її подальшого розвитку стали культури милоградсько-підгірцівського кола. Етнічна приналежність носіїв культури остаточно не з'ясована, але ймовірно, це були індоєвропейці, споріднені як із прабалтами, так і з праслов’янами.

Лебедівська культура відчутно позначилася на формуванні милоградської та юхновської культур[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ю. В. Кухаренко, ПОЛЕСЬЕ И ЕГО МЕСТО В ПРОЦЕССЕ ЭТНОГЕНЕЗА СЛАВЯН[1] [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 22 травня 2017. 
  3. Жаров Г. В. Жарова Т. Н., Археологическая разведка на Черниговщине. Архів оригіналу за 10 квітня 2009. Процитовано 3 травня 2015. 

Джерела та література[ред. | ред. код]