Італо Гарібольді

Італо Гарібольді
Italo Gariboldi
Народження	20 квітня 1879(1879-04-20) Королівство Італія Лоді
Смерть	3 лютого 1970(1970-02-03) (90 років)  Італія Рим
Поховання	major cemetery of Lodid
Країна	Італія  Королівство Італія
Приналежність	Королівство Італія
Вид збройних сил	Сухопутні війська Італії
Освіта	Military Academy of Modenad
Роки служби	1899–1943
Партія	Національна фашистська партія
Звання	генерал армії
Командування	V армійський корпус 5-та армія 10-та армія 8-ма армія
Війни / битви	Перша світова війна Друга італо-ефіопська війна Друга світова війна Північно-Африканська кампанія Німецько-радянська війна
Нагороди
Італо Гарібольді у Вікісховищі

Італо Гарібольді (італ. Italo Gariboldi; 20 квітня 1879, Лоді — 3 лютого 1970, Рим) — італійський військовий і державний діяч, генерал армії, командувач італійськими військами в СРСР.

Біографія

Народився у Лоді 20 квітня 1879 року. Закінчив військову академію в 1899 році, воював у Лівії під час італійсько-турецької війни.

Узяв участь у Першій світовій війни, був начальником штабу 77-й дивізії. Після закінчення війни головував у комісії по демаркації Югославській кордону. З 1926 року командував 26-м піхотним полк​​ом, з 1931 року був командувачем 5-ї бригади. Керував військовою академією в Модені і технічним училищем у Пармі.

В 1935–1936 роках командував 30-ю піхотною дивізією «Сабауда» під час Другої італо-ефіопської війни. Його дивізія входила в I корпус, розташований в Еритреї. Губернатор Аддис-Абеби.

В 1939–1941 роках був командувачем 5-ї армією, розташованої на кордоні з французьким Туніс ом. З початком британськими військами операції «Компас» в грудні 1940 року тимчасово командував 10-ю армією у зв'язку з хворобою її командувача, генерала Маріо Берті. 7 лютого 1941 року, після загибелі змінившого Берті, корпусного генерала Джузеппе Теллера, прийняв командування над фактично розгромленою 10-ю армією.

25 березня став генерал-губернатором Лівії і тимчасово прийняв командування італійськими військами в Північній Африці, змінивши на цій посаді відкликаного до Риму маршала Родольфо Граціані. 19 липня здав командування генералу Етторе Бастіко.

У 1942—1943 роках — командувач італійськими військами в СРСР ( Armata Italiana in Russia, італійська 8-ма армія). 1 квітня 1943 року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

Після повалення режиму Беніто Муссоліні і виходу Італії з війни був схоплений німецькими військами і поміщений у концтабір. У 1944 році був звинувачений у зраді і засуджений до смертної кари, однак незабаром був звільнений союзниками. Помер у Римі в 1970 році.

Джерела

• Коротка біографія (італ.) [Архівовано 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.]