Італо Гарібольді

Італо Гарібольді
Italo Gariboldi
Народження	20 квітня 1879(1879-04-20) Королівство Італія Лоді
Смерть	3 лютого 1970(1970-02-03) (90 років)  Італія Рим
Країна	Італія
Приналежність	Королівство Італія
Вид збройних сил	Сухопутні війська Італії
Роки служби	1899–1943
Партія	Національна фашистська партія
Звання	Генерал
Командування	10-а армія (Італія) 8-а армія (Італія)
Війни / битви	Перша світова війна Друга італо-ефіопська війна Друга світова війна Північно-Африканська кампанія Німецько-радянська війна
Нагороди
Італо Гарібольді у Вікісховищі?

Італо Гарібольді (італ. RItalo Gariboldi; нар. 20 квітня 1879, Лоді — пом. 3 лютого 1970, Рим) — італійський військовий і державний діяч, генерал армії, командувач італійськими військами в СРСР.

Біографія

Народився у Лоді 20 квітня 1879 року. Закінчив військову академію в 1899 році, воював у Лівії під час Італо-турецької війни.

Узяв участь в Першій світовій війни, був начальником штабу 77-й дивізії. Після закінчення війни головував у комісії по демаркації Югославській кордону. З 1926 року командував 26-м піхотним полк​​ом, з 1931 року був командувачем 5-ї бригади. Керував військовою академією в Модені і технічним училищем у Пармі.

В 1935–1936 роках командував 30-ю піхотною дивізією «Сабауда» під час Другої італо-ефіопської війни. Його дивізія входила в 1-й корпус, розташований в Еритреї. Губернатор Аддис-Абеби.

В 1939–1941 роках був командувачем 5-ї армієї, розташованої на кордоні з французьким Туніс ом. З початком британськими військами операції «Компас» в грудні 1940 року тимчасово командував 10-ю армією у зв'язку з хворобою її командувача, генерала Маріо Берті. 7 лютого 1941 року, після загибелі змінившого Берті, корпусного генерала Джузеппе Теллера, прийняв командування над фактично розгромленою 10-ю армією.

25 березня став генерал-губернатором Лівії і тимчасово прийняв командування італійськими військами в Північній Африці, змінивши на цій посаді відкликаного до Риму маршала Родольфо Граціані. 19 липня здав командування генералу Етторе Бастіко.

У 1942–1943 роках — командувач італійськими військами в СРСР ( Armata Italiana in Russia, італійська 8-а армія). 1 квітня 1943року нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

Після повалення режиму Беніто Муссоліні і виходу Італії з війни був схоплений німецькими військами і поміщений в концтабір. У 1944 році був звинувачений у зраді і засуджений до смертної кари, однак незабаром був звільнений союзниками. Помер в Римі у 1970 році.

Джерела

• Коротка біографія (італ.)