Австро-італійська війна (1866)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Австро-італійська війна 1866)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Австро-італійська війна
Австро-італійська війна 1866 року
Die Seeschlacht bei Lissa.jpg
Морська битва біля Лісси
Дата: 14 червня 186623 серпня 1866
Місце: Італія та Адріатичне море
Результат: Перемога Італії
Сторони
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія Австрійська імперія Австрійська імперія
Командувачі
Flag of Italy (1861–1946).svg Віктор Емануїл II Австрійська імперія Франц Йосиф I

Австро-італійська війна 1866 року, також відома як Третя війна за незалежність Італії (італ. Terza guerra di indipendenza italiana) — військовий конфлікт між Італійським королівством яке підтримувало Пруссію з однієї сторони та Австрійською імперією з іншої. Внаслідок успіхів у війні Італії вдалось приєднати Венецію та Рим.

Передумови війни[ред. | ред. код]

В результаті австро-італо-французької війни 1859 року і революції 18591860 Італія була в основному об'єднана. Неприєднаними залишилися лише Венеційська область, яку контролювала Австрія, та Рим, що знаходився під владою папи. Готуючися до війни Італія, уклала з Пруссією союз. Прусський канцлер, Отто фон Бісмарк, хотів заручитися підтримкою Італії у війні з Австрією. 8 квітня 1866 року між Італією та Пруссією була укладена секретна угода, за якою сторони зобов'язувалися не припиняти військових дій, доки Італія не отримає Венеційську область, а Пруссія рівноцінні території в Німеччині. Згідно з домовленістю 16 червня 1866 року Пруссія першою розпочала бойові дії проти Австрії.

Хід війни[ред. | ред. код]

20 червня італійські війська (близько 250 тисяч) вступили у Венеційську область, яку обороняла значно менша австрійська армія (близько 140 тисяч) під керівництвом ерцгерцога Альбрехта. 24 червня італійські війська під командуванням генерала Ламарморі зазнали важкої поразки в битві при Кустоці, втративши 7 тисяч чоловік вбитими та пораненими і 3 тисячі полоненими. Лише корпус Джузеппе Гарібальді перемагав і швидко просувався в Південний Тіроль. 3 липня 1866 року австрійська армія була розбита прусаками в битві під Садовою. Поразка австрійців дозволила італійцям з 8 липня знову перейти в наступ. Вийшов у море й італійський флот під орудою адмірала Персано, який до того часу стояв в Анконі. 20 липня в бою біля острова Лісса австрійський флот розбив італійський. За посередництва Наполеона ІІІ 26 липня Пруссія без попереднього узгодження з Італією уклала з Австрією перемир'я. Савойська династія погодилася на мирні умови, продиктовані Наполеоном ІІІ та Бісмарком. 10 серпня між Італією та Австрією було укладене перемир'я.

Наслідки[ред. | ред. код]

3 жовтня 1866 року у Відні був укладений мирний договір за яким Австрія поступалася Венеційською областю Наполеону ІІІ, а той передавав її італійському королівству. 21 жовтня 1866 року у Венеційській області був проведений плебісцит за яким вона була включена в Італійське королівство. Трієст, Трентіно та Південний Тіроль, звільнені загонами Гарібальді, австрійці зберегли і володіли ними до кінця Першої Світової війни.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961

Посилання[ред. | ред. код]