Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андрі́й Лещи́нський (Анджей Лещинський ; пол. Andrzej Leszczyński ; 1608 — 15 квітня 1658 ) — польський державний діяч Речі Посполитої , єпископ Римо-Католицької Церкви . Єпископ Кам'янецький , архієпископ Гнезненський , примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського (8 січня 1653 –1658 )[1] . Представник шляхетського роду Лещинських гербу Венява .
Син Вацлава Лещинського та його дружини Анни Роздражевської .
Навчався у Інгольштадті й Сієні . 1628 року призначений пробощом ленчицьким . 1633 року прийняв таїнство священства [1] . Був секретарем польської королеви Цецилії-Ренати . На посаді підканцлера перебував у конфлікті з канцлером Юрієм Оссолінським . Виступав проти війни із Османською імперією , підтримував жорстоке придушення козацького повстання Хмельницького . Брав участь у битві під Берестечком (1651 ). Розбудував вівтар Хелмінського кафедрального собору (1650 ), заснував хелмінську семінарію (1651 ). Під час шведської навали супроводжував короля Яна II Казимира до Сілезії , звертався за допомогою до імператора й папи .
Посади: великий канцлер коронний (1650 –1653 ), сенатор . Великий підканцлер коронний (1645 –1650 ), королівський секретар. Єпископ кам'янецький (16 грудня 1641 –1646 ) і хелмінський (4 травня 1646 –1653 )[1] . Абат-комендатор пшементський (з 1636 ), червінський (з 1643 ) і тинецький (з 1644 ). 1621 року прийняв свячення диякона від Лаврентія Гембицького . 1624 року став краківським каноніком .
Помер у Скерневицях , Польща . Похований у кафедральній базиліці міста Ловича .
Leszczyński Andrzej (ok. 1608—1658) kanclerz wielki koronny, prymas // Polski Słownik Biograficzny . — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/1. — Zeszyt 72. — S. 105. (пол.)
Канцлери краківські, двору, короля, коронні
Великі канцлери коронні
підканцлери краківські, короля, двору
підканцлери коронні
Єпископи-ординарії
Єпископи-помічники