Перейти до вмісту

Андре Конт-Спонвіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андре Конт-Спонвіль
фр. André Comte-Sponville
Народження12 квітня 1952(1952-04-12)[1] (72 роки)
Париж, Франція[2]
Громадянство (підданство) Франція
Знання мов
  • угорська[3] і французька[4]
  • Діяльність
  • викладач університету
  • ВикладавУніверситет Париж I Пантеон-Сорбонна
    ЧленNational Ethics Advisory Committeed (2016)
    Науковий ступіньдоктор[d][5] (1983)
    Alma materУніверситет Париж I Пантеон-Сорбонна (1983)[5]
    Літературний напряматеїзм, гуманізм і Матеріалізм
    Зазнав впливу
  • Епікур, Лукрецій, Бенедикт Спіноза, Мішель де Монтень, Блез Паскаль, Клод Леві-Строс, Жан-Поль Сартр, Марсель Коншd, Еміль-Огюст Шартьє і Луї Альтюссер
  • Конфесіяатеїзм
    Нагороди
    andrecomte-sponville.monsite-orange.fr

    CMNS: Андре Конт-Спонвіль у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Андре Конт-Спонвіль (фр. André Comte-Sponville нар. 12 березня 1952(19520312)) — французький філософ, який дотримується поглядів матеріалізму, раціоналізму, гуманізму та атеїзму.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Народився 12 березня 1952 року в Парижі. Навчався у Вищій нормальній школі, де в 1983 році захистив докторську дисертацію з філософії.

    До 18 років був палким християнином, потім став атеїстом і матеріалістом. Брав активну участь у подіях травня 1968 року. Викладав філософію в ліцеї, а до 1998 року викладав в Університеті Париж I Пантеон-Сорбонна,, пізніше присвятив себе написанню книг і читанню публічних лекцій.

    Його книги перекладені на 24 мови. Член Національної консультативної ради Франції з етики. Глибокий знавець східної філософії. Регулярно займається медитацією дзен.

    Основна відмінність його філософії від традиційного матеріалізму і атеїзму полягає в тому, що він відстоює так звану світську духовність. Концепції світської духовності він присвятив книгу «Дух атеїзму» («L'Esprit de l'athéisme»), опубліковану 2006 року.

    Праці

    [ред. | ред. код]

    Філософські трактати

    [ред. | ред. код]
    • Traité du désespoir et de la béatitude, PUF.
      • Tome 1, Le mythe d'Icare, 1984.
      • Tome 2, Vivre, 1988.
    • Une éducation philosophique, PUF, 1989.
    • L'Amour la solitude, Paroles d'Aube, 1992.
    • Petit Traité des grandes vertus, PUF, 1995.
    • L’Être-temps, PUF, 1999.
    • Le Gai Désespoir, Alice Éditions, Liège, 1999.
    • Chardin ou La matière heureuse, Adam Biro, 1999.
    • Le Bonheur, désespérément, Pleins Feux, 2000.
    • La Vie humaine, Hermann, 2005.
    • Le Sexe ni la mort. Trois essais sur l'amour et la sexualité, Albin Michel, 2012.
    • Du tragique au matérialisme (et retour), PUF, 2015.

    «Промови»

    [ред. | ред. код]
    • Impromptus, PUF, 1996, 92 p.
    • Le Goût de vivre et cent autres propos, Albin Michel, 2010.
    • L'Inconsolable et autres impromptus, PUF, 2018.
    • Contre la peur, et cent autres propos, Albin Michel, 2019[7] · [8]

    Афоризми

    [ред. | ред. код]
    • Du corps, PUF, 2009.

    Есеї на двох

    [ред. | ред. код]
    • Avec François George, 'Arsène Lupin, gentilhomme philosopheur, L'Aiguille Preuve, 1995.
    • Avec Luc Ferry, La Sagesse des Modernes, Éditions Robert Laffont, 1998.

    Праці з етики

    [ред. | ред. код]
    • Valeur et vérité. Études cyniques, Presses universitaires de France, 1994.
    • Le capitalisme est-il moral ?, Éditions Albin Michel, 2004.
    • L'Esprit de l'athéisme. Introduction à une spiritualité sans Dieu, Albin Michel, 2006.

    Філософські бесіди

    [ред. | ред. код]
    • Avec Philippe Capelle, Dieu existe-t-il encore ?, Cerf, 2005.
    • Avec François L'Yvonnet, C'est chose tendre que la vie, Albin Michel, 2015.
    • Avec Frédéric Amauger, trad. Langue des signes française, Vivien Fontvieille, Sous le signe de la philosophie, Eyes Éditions, 2018 ISBN 978-2-9557825-1-4, 72 p.
    • » Je ne suis pas philosophe ": Montaigne et la philosophie, Honoré Champion, 1993.
    • Camus, de l'absurde à l'amour (en collaboration), Paroles d'Aube, 1995.
    • Le Miel et l'Absinthe. Poésie et philosophie chez Lucrèce, Hermann, 2008.
    • Lucrèce, poète et philosophe, La Renaissance du Livre, 2001.
    • Dictionnaire amoureux de Montaigne, Plon, 2020.

    Дидактичні праці

    [ред. | ред. код]
    • De l'autre côté du désespoir. Introduction à la pensée de Svâmi Prajnânpad, Jean-Louis Accarias L'Originel, 1997.
    • Présentations de la philosophie, Albin Michel, 2000.
    • Dictionnaire philosophique, PUF, 2001. Deuxième édition en 2013 (400 nouvelles entrées)[9].
    • La Philosophie, PUF, coll. " Que sais-je ? ", 2005.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. Deutsche Nationalbibliothek Record #120284138 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. CONOR.Sl
    5. а б Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentationMontpellier: ABES, 2001.
    6. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
    7. Interview André Comte-Sponville. www.lexnews.fr. Процитовано 13 квітня 2019.
    8. André Comte-Sponville: "Pourquoi la vie aurait-elle une signification?" (фр.). rts.ch. 15 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
    9. {{cite web}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)

    Посилання

    [ред. | ред. код]