Андрій Олександрович

	Андрій Олександрович
	Андрій Олександрович
	Князь Городецький
	Князь Городецький
1264 — 1304
	Князь Костромський
	Князь Костромський
1276 — 1293
Попередник:	Дмитро Олександрович
Наступник:	Іван Дмитрович
1296 — 1304
Попередник:	Іван Дмитрович
	Великий князь Володимирський
	Великий князь Володимирський
1281 — 1283
Попередник:	Дмитро Олександрович
Наступник:	Дмитро Олександрович
1294 — 1304
Попередник:	Дмитро Олександрович
Наступник:	Михайло Ярославич
	Князь Новгородський
	Князь Новгородський
1281 — 1285
Попередник:	Дмитро Олександрович
Наступник:	Дмитро Олександрович
1292 — 1304
Попередник:	Дмитро Олександрович
Наступник:	Михайло Ярославович
Народження:	1255
Смерть:	27 липня 1304
Країна:	Велике князівство Володимирське
Рід:	Рюриковичі
Батько:	Олександр Невський
Мати:	Олександра Брячиславівна Полоцька
Шлюб:	Vasilisa of Rostovd
Діти:	Борис, Михайло, Юрій
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Андрій Олександрович.

Андрій Олександрович, Андрій Городецький (бл. 1255 — 27 липня 1304) — князь Костромський (1276-1293, 1296—1304), Великий князь Владимирський (1281—1283, 1294—1304), князь Новгородський (1281—1285, 1292—1304), князь Городецький (1264—1304).

З роду Рюриковичів, третій син Олександра Невського. За заповітом батька отримав у спадок виділене зі складу Суздальського Городецьке князівство, яке залишалося в його володінні до самої смерті.

За висловом історика Н. Карамзіна, «Ніхто з князів Мономахова роду не зробив більше зла Вітчизні, ніж сей недостойний син Невського».

Біографія

Див. також: Міжусобна війна в Північно-Східній Русі (1281 — 1293) та Дюденева рать

У 1281, скориставшись чварами між старшим братом Дмитром Олександровичем та новгородцями, Андрій вирішив виступити проти брата. Він поспішив в Орду і за багаті дари отримав у хана Менгу-Тимура ярлик на велике князювання та татарське військо^[1]. Але князь Дмитро Переяславський не захотів поступатися владою, здійснив поїздку в табір Ногая та приніс йому клятву вірності. Ногай, протидіючи Великому хану, підтвердив повноваження Дмитра і дав йому в підкріплення сильний загін.

У 1281 князь Андрій з татарськими загонами хана Менгу-Тимура скоїв набіги на землі Мурома, Володимира, Юр'єва, Суздаля, Переяславля, Ростова та Твері, проте, не зумівши здолати Дмитра Переяславського, на запрошення новгородців відправився княжити в Новгород^[1].^[2]

Після 1283 відбулося примирення Андрія з братом Дмитром, якому він поступився великим князюванням, після чого вони разом ходили на Новгород, примусивши його підкоритися Володимирському князю (1284). Але в 1285 Андрій знову пішов на Русь з татарським військом. Дмитро вивів полки назустріч, «побіг царевич в Орду», а багато бояр Андрія потрапило в полон.

У 1293 новий золотоординський хан Токта знову направив війська на чолі зі своїм братом Туданом («Дюденем») проти Дмитра. Володимир та Москва були розграбовані, а селища навколо них розорені (окремий загін на чолі з Тохта-Тимуром («Тахтаміром») розграбував тверські землі, що належали союзнику Дмитра — Михайлу Ярославичу. Андрій утвердився на велике князювання, Дмитро втік у Псков, але незабаром повернувся до Твері, де помер в 1294.

У 1301 Андрій командував з'єднаною дружиною з новгородців та карелів на чолі з валитом в поході на Неву, внаслідок якого в гирлі Неви була взята та зрита шведська кам'яно-дерев'яна фортеця Ландскрона з 8 вежами, побудована шведами за рік до того за сприяння італійських фортифікаторів. У цьому ж році брав участь у Дмитрівському з'їзді руських князів.

Похований у Городці.

Родина

Князь одружився у 1294 на Василісі — дочці ростовського князя Дмитра Борисовича.

Сини:

Борис († 25 лютого 1303) — князь костромський^[3].
Михайло^[4]^[5]
Юрій^[6]

Всі сини померли ще за життя Андрія Олександровича.

Примітки

↑ ^а ^б Все монархи мира. Россия. 600 кратких жизнеописаний. Константин Рыжов. М., 1999 р.
↑ Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — М.-Л.: «Издательство Академии Наук СССР», 1950. — 659 с. //«Ізборник». Історія України IX—XVIII. Архів оригіналу за 4 серпня 2009. Процитовано 21 квітня 2014.
↑ Экземплярский А. В. Великие и удельные князья Северной Руси в татарский период. СПб., 1889, т.1, с.53, примеч.138, с.58; СПб., 1891, т.2, с.268.
↑ ПСРЛ. СПб., 1851, т.5, с.204; Пг., 1915, т.4, ч.1, вып.1, с.253.
↑ Соловьев С. М. История России с древнейших времен. М., 1960, кн.2, т.3/4, с.225-226.
↑ АНДРІЙ III ОЛЕКСАНДРОВИЧ. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 21 квітня 2014.

Посилання

Андрей Александрович, князь городецкий и костромской // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Андрій Олександрович \\ \\ проект «Хронос» [Архівовано 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

[Ryshoff-1] а ^б Все монархи мира. Россия. 600 кратких жизнеописаний. Константин Рыжов. М., 1999 р.

[NovLetopys-2] Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — М.-Л.: «Издательство Академии Наук СССР», 1950. — 659 с. //«Ізборник». Історія України IX—XVIII. Архів оригіналу за 4 серпня 2009. Процитовано 21 квітня 2014.

[3] Экземплярский А. В. Великие и удельные князья Северной Руси в татарский период. СПб., 1889, т.1, с.53, примеч.138, с.58; СПб., 1891, т.2, с.268.

[4] ПСРЛ. СПб., 1851, т.5, с.204; Пг., 1915, т.4, ч.1, вып.1, с.253.

[5] Соловьев С. М. История России с древнейших времен. М., 1960, кн.2, т.3/4, с.225-226.

[6] АНДРІЙ III ОЛЕКСАНДРОВИЧ. Архів оригіналу за 7 жовтня 2013. Процитовано 21 квітня 2014.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

п о р Князі Новгородські
Новгородське князівство	Володимир Святославич (Святий) (970—980) • Вишеслав Володимирович (990—1010) • Ярослав Володимирович (Мудрий) (1010—1019) • Ілля Ярославич (1019—1020) • Ярослав Володимирович (Мудрий) (1020–1034) • Володимир Ярославич (1034—1052) • Ізяслав Ярославич (1052—1054) • Мстислав Ізяславич (1055—1067) • Гліб Святославич (1067—1067) • Гліб Святославич (1069—1073) • Гліб Святославич (1077—1078) • Святополк Ізяславич (1078—1088) • Мстислав Володимирович (Великий) (1088—1094) • Давид Святославич (1094—1095) • Мстислав Володимирович (Великий) (1095—1117) • Всеволод Мстиславич (1117—1132) • Святополк Мстиславич (1132—1132) • Всеволод Мстиславич (1132—1136)
Новгородська республіка	Святослав Ольгович (1136—1138) • Святополк Мстиславич (1138—1138) • Ростислав Юрійович (1138—1140) • Святослав Ольгович (повторно) (1140—1141) • Святослав Всеволодович (1141—1141) • Ростислав Юрійович (повторно) (1141—1142) • Святополк Мстиславич (повторно) (1142—1148) • Ярослав Ізяславич (1148—1154) • Ростислав Мстиславич (1154—1154) • Давид Ростиславич (1154—1155) • Мстислав Юрійович (1155—1158) • Святослав Ростиславич (1158—1160) • Мстислав Ростиславич (1160—1161) • Святослав Ростиславич (повторно) (1161—1168) • Роман Мстиславич (1168—1170) • Рюрик Ростиславич (1170—1171) • Юрій Андрійович (1171—1175) • Святослав Мстиславич (1175—1175) • Мстислав Ростиславич (повторно) (1175—1176) • Ярослав Мстиславич Красний (1176—1177) • Мстислав Ростиславич (втретє) (1177—1178) • Ярополк Ростиславич (1178—1178) • Роман Ростиславич (1178—1179) • Мстислав Ростиславич Хоробрий (1179—1180) • Володимир Святославич (1180—1181) • Ярослав Володимирович (1182—1184) • Мстислав Давидович (1184—1187) • Ярослав Володимирович (повторно) (1187—1196) • Ярополк Ярославич (1197—1197) • Ярослав Володимирович (втретє) (1197—1199) • Святослав Всеволодович (1200—1205) • Костянтин Всеволодович (1205—1207) • Святослав Всеволодович (повторно) (1207—1210) • Мстислав Мстиславич Удатний (1210—1215) • Ярослав Всеволодович (1215—1216) • Мстислав Мстиславич Удатний (повторно) (1216—1217) • Святослав Мстиславич (1217—1218) • Всеволод Мстиславич (1218—1221) • Всеволод Юрійович (1221—1221) • Ярослав Всеволодович (повторно) (1221—1223) • Всеволод Юрійович (повторно) (1223—1224) • Михайло Всеволодович (1224—1226) • Ярослав Всеволодович (втретє) (1226—1228) • Федір Ярославич (1228—1229) • Михайло Всеволодович (повторно) (1229—1229) • Ростислав Михайлович (1229—1230) • Ярослав Всеволодович (учетверте) (1230—1236) • Ярослав Всеволодович (1236—1240) • Олександр Невський (1241—1252) • Василь Олександрович (1252—1255) • Ярослав Ярославич (1255—1255) • Василь Олександрович (повторно) (1255—1257) • Михайло Федорович (1257—1259) • Дмитро Олександрович (1259—1263) • Ярослав Ярославич (повторно) (1264—1272) • Дмитро Олександрович (повторно) (1272—1273) • Василь Ярославич (1273—1276) • Дмитро Олександрович (втретє) (1276—1281) • Андрій Олександрович (1281—1285) • Дмитро Олександрович (учетверте) (1285—1292) • Андрій Олександрович (повторно) (1292—1304) • Михайло Ярославич (1308—1314) • Афанасій Данилович (1314—1315) • Михайло Ярославич (повторно) (1315—1316) • Афанасій Данилович (повторно) (1318—1322) • Юрій Данилович (1322—1325) • Олександр Михайлович (1325—1327) • Іван I Калита (1328—1337) • Наримунт-Гліб Гедимінович (1333/1337—1346) • Семен Гордий (1346—1353) • Іван II Іванович Красний (1355—1359) • Дмитро Костянтинович (1359—1363) • Дмитро Донський (1363—1389) • Лугвеній Ольгердович (1389—1392) • Патрикій Наримунтович (1390-і) • Лугвеній Ольгердович (1407—1412) • Костянтин Дмитрович (1419—1421) • Юрій Лугвенійович (з перервами) (1432—бл. 1440) • Іван Володимирович Більський (1444—1445) • Олександр Васильович Чорторийський (1447—1455) • Василь Васильович Шуйський-Гребінка (1455—1470) • Михайло Олелькович (1470—1471) • Василь Васильович Шуйський-Гребінка (1471—1478)

Генеалогія та некрополістика	Geni.com · Родовід · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate
Довідкові видання	National Historical Museums of Sweden
Нормативний контроль	Freebase: /m/03b0mt

Андрій Олександрович

Зміст

Біографія

Родина

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Андрій Олександрович

Біографія

Родина

Примітки

Посилання

Навігаційне меню

Пошук