Давид Святославич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Давид
Давид Святославич
Давид Святославич.jpg
Князь чернігівський
Правління 1097-1123
Попередник Олег-Михайло Святославич
Наступник Ярослав Святославич
Інші титули Князь переяславський
Князь муромський
Князь смоленський
Князь Новгородський
Біографічні дані
Імена Гліб
Дата народження бл.1050
Дата смерті 1 серпня 1123(1123-08-01)
Чернігів
Місце поховання Собор Бориса й Гліба, Чернігів, Україна
Дружина Феодосія
Діти Володимир, Ізяслав, Всеволод, Святослав, Ростислав
Династія Рюриковичі
Батько Святослав II
Князівства Київської Русі у 1054-1132 рр.

Давид Святославич (давньорус. Давыд; *бл.1050 - †1 серпня 1123) — князь переяславський (1073-1076), князь муромський (1076-1093), князь смоленський в (1093-1095 і 1096-1097), князь новгородський в (1094-1095), князь чернігівський (1097[1]-1123). Середній з п'яти синів Великого князя Київського Святослава II Ярославича. Внук Ярослава Мудрого. Його хрестильне ім'я, ймовірно, було Гліб[2].

Життєпис[ред.ред. код]

Святослав Ярославич з сім'єю, один з синів — Давид Святославич

Слід[ред.ред. код]

Давид Святославич та його брат Олег були зовсім різними політичними діячами. Олег, прозваний «Гореславичем» у "Слові о полку Ігоревім", був енергійним, амбітним та рішучим, а Давид навпаки, як для свого часу, миролюбним та спокійним. Напевно, не було жодного військового походу, організованого з ініціативи Давида. Через це князівства, де він князював, ніколи не були на перших ролях. За князювання Давида Чернігівське князівство не відігравало помітної ролі у політичному житті Київської Русі. Але невойовничість князя стала добрим знаком для церкви, яка проголосила його першим святим Чернігово-Сіверської землі. Така ж участь спіткала і його сина Святослава, який постригся у Києво-Печерській лаврі під ім'ям Микола Святоша.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Київський дослідник А. Р. Гущин називає 1096 р. початком князювання Давида Святославича у Чернігові.
  2. Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. – СПб, 1882. – С. 37

Джерела та література[ред.ред. код]

Попередник
Олег-Михайло Святославич
Alex Chernigiv.svg Князь чернігівський
1097-1123
Alex Chernigiv.svg Наступник
Ярослав Святославич
Попередник
Всеволод Ярославич
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Князь переяславський
1073-1076
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Наступник
Ростислав Всеволодович