Єфросинія-Анна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Анна Марія Ангел)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єфросинія-Анна
Народилася 1185
Померла 1253
Поховання Володимир-Волинський
Громадянство
(підданство)
Byzantine imperial flag, 14th century, square.svg Візантійська імперія
Володіє мовами давньоруська
Рід Палеологи
Батько Ісаак II Ангел
Мати Irene Palaiologos[d]
У шлюбі з Роман Мстиславич
Діти Данило Галицький і Василько Романович

Анна[1] (рік народження невідомий — після 1253) — донька візантійського імператора Ісаака II Ангела від його першої дружини Ірини Палеолог, що могла бути донькою великого ієрарха (megas hetaireiarches) Юрія Палеолога. При народжені отримала ім'я Єфросинія.

За припущенням Олександра Майорова та Леонтія Войтовича[2], друга дружина великого галицько-волинського князя Романа Мстиславича1199 або з 1200), мати князів Данила та Василька Романовичів.

Проте у головному джерелі відомостей про династію Романовичів, Галицько-Волинському літопису, ніде не названо імені дружини Романа Мстиславовича. Літописець скрізь називає її виключно іменем її чоловіка — «Велика Княгиня Романова»[3].

Її друге чернече ім'я — Анна встановили з посвяти церкви Свв. Іоакима і Анни у Володимирі, встановленої її онуком, волинським князем Мстиславом Даниловичем над могилою бабці.

Біографія[ред. | ред. код]

Єфросинія-Анна мала б народитись близько 1185/86 року і бути виданою до 1200 року за князя Романа Мстиславича на підкріплення галицько-візантійського союзу заради боротьби Романа Мстиславовочи проти половців, які виступили на боці болгар проти Візантійської імперії.

В дитинстві була віддана до домашнього монастиря, який було облаштовано для неї особисто в імператорському палаці. Ця версія дає пояснення родинним зв'язкам Анни з угорським королем Андрієм ІІ, братом її мачухи Маргарити-Марії, у якого вона шукала захисту з малолітніми синами Данилом і Васильком після загибелі князя Романа Мстиславича в битві з польським князем Лєшком Білим під Завихостом (Роман Мстиславович ішов з походом на Саксонію, на допомогу своєму родичу, німецькому королю Філіпу Швабському, що був одружений з рідною сестрою Єфросинії — Іриною).

На доказ її візантійського походження також свідчить іменослов її дітей та онуків, коли вперше для великокнязівської династії Рюриковичів (Романовичів) було вжито грецькі імена Іраклій, Данило, Лев, Софія, Соломія та інші.

Займалась вихованням синів і боролась за їхній спадок.

Можливо, під примусом бояр після досягнення повноліття синами 1219 вона вступила у монастир під іменем Олена чи Анни, беручи надалі участь у політичному житті князівства, а потім королівства.

У Галицько-Волинському літописі згадано під 1253 роком її поради Данилу Галицькому прийняти королівську корону від Папи Римського, що є останньою літописною звісткою про неї.

Припускають, що як «черниця Олена» вона була згадана 1288 на похоронах князя Володимира Васильковича і що князь Мстислав Данилович спорудив 1289 каплицю Свв. Іоакима і Анни над її могилою відразу після її смерті.

Похована у місті Володимир-Волинський.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Grala H. Drugie małżeństwo Romana Mscisławowicza. // Slawia Orientalis, 1982, r. 31, Nr 3—4
  • Котляр М. Ф. До питання про візантійське походження матері Данила Галицького. // Археологія, 1991, № 2.
  • В. Ханас. Анна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.— С. 42.
  • Леонтій Войтович. Княжа доба на Русі: портрети еліти. — Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2006. ISBN 966-8545-52-4 — С. 480—487.
  • Олександр Майоров. Галицько-Волинський князь Роман Мстиславович. — Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2011. ISDN 978-966-2083-96-5
  • Святослав Терський. Княже місто Володимир. — Львів, 2010. ISBN 978-966-553-892-9

Посилання[ред. | ред. код]