Анна Порфірогенета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Порфірогенета
грец. Άννα Πορφυρογέννητη
Народилася 13 березня 963[1]
Константинополь, Візантійська імперія
Померла 1011
Київ, Київська Русь
Поховання Десятинна церква
Країна Byzantine imperial flag, 14th century according to portolan charts.png Візантійська імперія
Знання мов давньоруська і середньогрецька
Титул князь київський[d] і принцеса
Конфесія Східне християнство
Рід Македонська династія
Батько Роман II Молодший
Мати Феофана
Брати, сестри Василій II Болгаробійця і Констянтин VIII
У шлюбі з Володимир Святославич[2]
Діти Добронега Володимирівна, Борис-Роман Володимирович[3] і Гліб-Давид Володимирович[3]

Анна (нар. 13 березня 963(09630313), Константинополь — 1011, Київ) — візантійська царівна, донька імператора Романа II і сестра Василія II Болгаробійця, дружина великого князя київського Володимира Святославича. Прізвисько — Багряноро́дна (грец. Πορφυρογέννητος, Porphyrogennētos)

Життєпис[ред. | ред. код]

Шлюбна церемонія відбулася 989 року після того, як військо Володимира здійснило похід у Крим і здобуло головне на півострові візантійське місто Корсунь, щоб змусити імператора Василія II виконати свою обіцянку видати сестру за великого київського князя — перед тим надісланий Володимиром 6-тисячний загін вірних воїнів допоміг Василію II придушити повстання проти нього на чолі з Вардою Фокою. Після здобуття Корсуня, за угодою з імператором Василієм II, Володимир охрестився і запровадив християнство в Київській Русі, а місто повернув Візантії як викуп за наречену.

З іменем Анни літописна традиція пов'язує поширення освіти, культури й храмового будівництва на Русі. Висловлювалася думка, ніби родинні зв'язки Анни з дружиною германського імператора Оттона II могли сприяти зближенню Русі з Священною Римською імперією.

За дослідженнями Надії Нікітенко, про укладення династичного шлюбу Володимира і Анни розповідають знамениті світські фрески двох сходових веж Софії Київської, що ведуть на княжі хори[4][5]. Цій дослідниці також належить побудована на її студіях науково-популярна книжка «От Царьграда до Киева: Анна Порфирородная. Мудрый или Окаянный?»

Була похована в Десятинній церкві Києва.

Діти[ред. | ред. код]

За однією з версій, від шлюбу з Анною у Володимира народилася дочка Марія Добронєга та сини Борис і Гліб.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://en.rodovid.org/wk/Person:883
  2. Анна // Русский биографический словарьСПб: 1900. — Т. 2. — С. 154–155.
  3. а б Lundy D. R. The Peerage
  4. Никитенко Н. Н. Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской: Историческая проблематика. — К., 1999. — С. 65-122
  5. http://byzantina.wordpress.com/2012/05/01/news-348/

Джерела[ред. | ред. код]