Арман Іпполіт Луї Фізо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іпполіт Луї Фізо
Hippolyte Fizeau.jpg
Народився 23 вересня 1819(1819-09-23)
Помер 18 вересня 1896(1896-09-18) (76 років)
Громадянство Франція Франція

Арман Іпполіт Луї Фізо (фр. Armand-Hippolyte-Louis Fizeau; 23 вересня 1819, Париж18 вересня 1896) — знаменитий французський фізик, член Парижскої АН (1860).

Наукова біографія[ред.ред. код]

Фізо, син професора парижського медицинського факультету, по закінченні курсу в коледжі св. Станіслава готовився до медицинської карьєри, проте дуже слабке здоров»я не дозволило йому це здійснити. Фізо відвідував лекції Араго по астрономії, Реньо — по оптиці а також вивчав курси по літографії Політехнічної школи. У віці 19 років він зайнявся дагеротипами і вже через два роки удосконалив даний процес, використавши хлористе золото та бромоване срібло.

Перші його наукові праці були опубліковані в 1840—1841 роках в звіттах Парижської акад. наук: [1] [2]. В цих статтях він перший показав прийоми, за допомогою яких можна отримати якісне дагеротипне зображення. На протязі 3 років (18441847) він досліджує хімічну дію різних частин сонячного спектру на дагерротипну пластинку. В цей період за допомогою вольтової дуги він винаходить метод, як за допомогою призми можна отримати інтерференцію при великих різницях ходу променів світла.

В 1848 р. Фізо в статті [3] доказав на простому акустичному досліді реальність принципу Доплера, а також проводячи аналогію між тонами та кольорами, Фізо перший вказав на зміщення ліній в спектрах небесних світил, якщо існує відносне переміщення (по напраму зору променя) світлового джерела та спостерігача.

На сьогодні принцип Доплера називають принципом Доплера-Фізо. В 1849 р. Фізо запропонував новий спосіб визначення швидкості світла за допомогою зубчатих коліс, що швидко обертаються («С. R.», XXIX), який сьогодні описаний в підручниках фізики. В 1850 р. Фізо разом з Гуннелем (Gounelle), опубліковали свої досліди над швидкістю розповсюдження електричних сигналів в телеграфних проводах («С. R.», XXX). В 1851 р Фізо здійснив свій знаменитий експеримент по виясненню впливу швидкості матеріального середовища (води) на швидкість світла. В 1853 р. Фізо звернув увагу на значення конденсатора, який був введений в первинну ланку Румкорфової спіралі. В 1862 р. (в «Ann. de Ch. et de Ph.», LXVI) Фізо розпочав свої класичні досліди над коефіцієнтами розширення твердих тіл по методу інтерференційних смуг. Ці дослідження мають велике значення для метрологічних робіт.

Більшість свої дослідів Фізо проводив на свої особисті кошти. Фізо перебував членом інституту (1860), Бюро довгот (1878) та Королівського лондонського товариства (1875). За оптичні дослідження Фізо був премійований в 1866 р. великою Румфордовською медаллю. В 1864 р. Фізо був запрошений екзаменатором в Політехничну школу, проте в 1867 р. залишив школу, бажаючи бачити на свойому місці любимого учня, А. Корню (en:Marie Alfred Cornu).

Його ім’я внесено в список найбільших вчених Франції, розміщений на першому поверсі Ейфелевої вежі.

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Image photographique sur metal fixée par un procédé qui n’altère ni la pureté, ni la viguere du dessin» («C. R.», X, 488)
  2. «Emploi du brome dans la photographie sur plaques metalliques» («C. R.», XII, 1189)
  3. «Des effets du mouvement sur le ton des vibrations sonores et sur la longueur d’ondes des rayons de lumiere» («Bull. de la Societé philomatique», 1848

Література[ред.ред. код]

  • 1. Fizeau, H. (1851). «Sur les hypothèses relatives à l’éther lumineux». Comptes Rendus 33: 349–355.
  • 2. Fizeau, H. (1859). «Sur les hypothèses relatives à l’éther lumineux». Ann. De Chim. Et de Phys. 57: 385–404.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.