Філіпп Едуард Антон фон Ленард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філіпп Едуард Антон фон Ленард
нім. Philipp Eduard Anton von Lenard
Lenard.jpg
Ім'я при народженні нім. Philipp Eduard Anton von Lenard
Народився 7 червня 1862(1862-06-07)
Пресбург, Австро-Угорська імперія
Помер 20 травня 1947(1947-05-20) (84 роки)
Месельгаузен, Німеччина
Поховання Штутгарт
Країна Німеччина Німеччина
Діяльність фізик, політик, винахідник, викладач університету
Alma mater Гейдельберзький університет
Галузь атомна фізика
Заклад Гайдельберзький університет
Кільський університет
Посада професор
Ступінь докторський ступінь[1]
Науковий керівник Роберт Вільгельм Бунзен
Аспіранти, докторанти Paul Hertzd[2], Вальтер Коссель[3], Karl Wilhelm Hausserd і Wilhelm Georg Weinreichd[4]
Членство Прусська академія наук, Шведська королівська академія наук, Militant League for German Cultured, Угорська академія наук, Гайдельберзька академія наук і Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1905)

CMNS: Філіпп Едуард Антон фон Ленард у Вікісховищі

Філіпп Едуард Антон фон Ленард (нім. Philipp Eduard Anton von Lenard 7 червня 1862, Пресбург, Австро-Угорська імперія — 20 травня 1947, Месельгаузен, Німеччина) — німецький фізик, автор багатьох видатних робіт в області фізики твердого тіла і атомної фізики. Лауреат Нобелівської премії з фізики в 1905 р. «за роботи з дослідження катодних променів». У 20-х роках XX століття став противником «теорії відносності» і пропагандистом т. з. «арійської фізики».

Життєпис[ред. | ред. код]

Ленард народився в сім'ї тірольського торговця вином. У 1722 р. сім'ї Ленарда було присвоєно спадкове дворянство, яке проте, починаючи з кінця XVIII століття, в сім'ї не застосовувалося. У 1880 р. Ленард вивчає протягом двох семестрів природничі науки — спочатку в Будапешті, а потім у Відні. Після цього він віддає перевагу роботі у батьківському винному магазині в Прессбурзі. У 1883 р. Ленард продовжує навчання в Гайдельберзі під керівництвом Германа Квінке та Роберта Бунзена. Після навчання протягом одного семестру в Берліні під керівництвом Германа Гельмгольца, він захищає в 1886 р. у Гайдельберзі дисертацію за темою «Про коливання падаючих крапель». Після цього він стає асистентом у Квінке у фізичному інституті Гайдельберзького університету. У цей час він продовжує дослідження люмінесценції. У наступні десятиліття на основі цих досліджень він напише основоположні роботи про механізм свічення так званих фосфорів Ленарда. У 1898 році Ленард стає професором в Кільському університеті, де проводить найпродуктивніші роки своєї наукової діяльності. Він продовжує досліджувати фотоелектричний ефект, розробляє динамічну модель атома, що спростувала уявлення про атом як про масивний однорідний об'єкт. У 1907 році Ленард повертається у Гайдельберг.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Метеорологічні внески[ред. | ред. код]

Ленард був першим, хто в 1892 році вивчив і описав те, що було названо пізніше як ефект Ленарда. Цим ефектом назване відокремлення електричних зарядів, при аеродинамічному розпаді крапель води, наприклад, при падінні на основу чи розщепленні крапель у повітрі. Ефект також відомий як балоелектричний ефект, електрифікація розпилення або ефект водоспаду.[5] У основі ефекту лежить явище, коли сили розливу крапель, генеруючи бризки, генерують невеликі негативні краплі з поверхні основної краплі, залишаючи нейтральний або слабкий позитивний заряд на решті великого фрагмента. Ефект був повторений багатьма дослідниками, проте, молекулярні механізми цього явища станом на 2015 рік досліджені недостатньо.[6]

Також, ним були проведені дослідження розмірів та форми розподілу крапель дощу, для цього він сконструювавши вітровий тунель, в якому краплі води різної величини могли утримуватися нерухомими протягом декількох секунд. Він першим визнав, що великі краплі дощу не мають класичну форму краплі сльози, а мають форму подібну до булочки гамбургерів.[7]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118779397 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. Математична генеалогія — 1997.
  5. American Meteorological Society Glossary. Amsglossary.allenpress.com. 2013-06-25. Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2013-07-13. 
  6. Beattie, James (04 2016). The mechanism of spray electrification: the waterfall effect. Atmospheric Chemistry and Physics Discussions. с. 1–9. doi:10.5194/acp-2015-892. 
  7. Volynets, Igor (2001). Diameter of a raindrop. У Elert, Glenn. The Physics Factbook. Процитовано 2019-08-19.