Андерс Йонас Ангстрем
| Андерс Йонас Ангстрем | |
 |
|
| Народився | 13 серпня 1814 Медельпад, Швеція |
|---|---|
| Помер | 21 червня 1874 (59 років) Уппсала, Швеція |
| Громадянство |  Швеція |
| Alma mater | Університет Уппсали |
| Галузь наукових інтересів | фізика |
| Відомий завдяки: | спектроскопія |
| Нагороди | медаль Румфорда |
|
|
|
|
|
|
А́ндерс Йо́нас А́нгстрем (швед. Anders Jonas Ångström, 13 серпня 1814 — 21 червня 1874) — шведський вчений-астрофізик, один із засновників спектрального аналізу.
У 1861 році Ангстрем відкрив наявність водню на Сонці. Його основною роботою стало «Дослідження сонячного спектру» (1868), атлас сонячного спектру, що представив виміри 1 тисячі спектральних ліній із розділенням в одну десятимільйонну міліметра — величину, яка згодом одержала назву «ангстрем». У 1868 році ввів для фраунгоферових ліній у спектрі Сонця замість довільної шкали Кірхгофа природну шкалу довжин хвиль.
Член Лондонського королівського товариства (1870), член-кореспондент Паризької академії наук. У 1872 році був нагороджений медаллю Румфорда.
На честь Ангстрема названо також кратер на Місяці та астероїд[1].
Примітки[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Anders Jonas Ångström |
 |
Це незавершена стаття про шведського науковця. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
