Андерс Йонас Ангстрем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андерс Йонас Ангстрем
Anders Ångström painting.jpg
Народився 13 серпня 1814(1814-08-13)[1][2][…]
The iron factory Lögdö brukd, Тімро, Вестерноррланд, Швеція[1]
Помер 21 червня 1874(1874-06-21)[4][2][…] (59 років)
Уппсала[d], Швеція[4]
Поховання
Країна Flag of Sweden.svg Швеція
Діяльність фізик, астроном, викладач університету
Alma mater Уппсальський університет
Галузь астрономія
Заклад Уппсальська астрономічна обсерваторіяd і Уппсальський університет
Науковий керівник Henrik Falckd[7]
Аспіранти, докторанти Carl Gustaf Lundquistd[7]
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Королівське фізіографічне товариство в Лундіd, Данська королівська академія наук і Прусська академія наук
Брати, сестри Юган Ангстрем і Carl Arendt Ångströmd
У шлюбі з Augusta Carolina Bedoired
Діти Knut Ångströmd і Anna Augusta Ångströmd
Нагороди

медаль Румфорда (1872)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d]


CMNS: Андерс Йонас Ангстрем у Вікісховищі

А́ндерс Йо́нас А́нгстрем (швед. Anders Jonas Ångström / Андерс Юнас Онґстрьом; 13 серпня 1814 — 21 червня 1874) — шведський астрофізик, один із засновників спектрального аналізу.

У 1861 році Ангстрем відкрив наявність водню на Сонці. Його основною роботою стало «Дослідження сонячного спектру» (1868), атлас сонячного спектру, що представив виміри 1 тисячі спектральних ліній із розділенням в одну десятимільйонну міліметра — величину, яка згодом одержала назву «ангстрем». У 1868 році ввів для фраунгоферових ліній у спектрі Сонця замість довільної шкали Кірхгофа природну шкалу довжин хвиль.

Член Лондонського королівського товариства (1870), член-кореспондент Паризької академії наук. У 1872 році був нагороджений медаллю Румфорда.

На честь Ангстрема названо також кратер на Місяці та астероїд[8].

Примітки[ред. | ред. код]