Андерс Йонас Ангстрем
| Андерс Йонас Ангстрем | |
|---|---|
 |
|
| Народився | 13 серпня 1814 Медельпад, Швеція |
| Помер | 21 червня 1874 (59 років) Уппсала, Швеція |
| Поховання | Старий цвинтар Уппсали[d] |
| Громадянство |  Швеція |
| Діяльність | фізик, астроном, викладач університету |
| Alma mater | Університет Уппсали |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Uppsala Astronomical Observatory[d] |
| Член | Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Королівське фізіографічне товариство у Лунді[d], Данська королівська академія наук і Прусська академія наук |
| Відомий завдяки: | спектроскопія |
| Діти | Knut Ångström[d] |
| Нагороди | медаль Румфорда |
|
Андерс Йонас Ангстрем у Вікісховищі? |
|
А́ндерс Йо́нас А́нгстрем (швед. Anders Jonas Ångström, 13 серпня 1814 — 21 червня 1874) — шведський вчений-астрофізик, один із засновників спектрального аналізу.
У 1861 році Ангстрем відкрив наявність водню на Сонці. Його основною роботою стало «Дослідження сонячного спектру» (1868), атлас сонячного спектру, що представив виміри 1 тисячі спектральних ліній із розділенням в одну десятимільйонну міліметра — величину, яка згодом одержала назву «ангстрем». У 1868 році ввів для фраунгоферових ліній у спектрі Сонця замість довільної шкали Кірхгофа природну шкалу довжин хвиль.
Член Лондонського королівського товариства (1870), член-кореспондент Паризької академії наук. У 1872 році був нагороджений медаллю Румфорда.
На честь Ангстрема названо також кратер на Місяці та астероїд[1].
Примітки[ред. • ред. код]
|
 |
Це незавершена стаття про шведського науковця. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 13 серпня
- Народились 1814
- Померли 21 червня
- Померли 1874
- Поховані на Старому цвинтарі (Уппсала)
- Астрофізики
- Шведські астрономи
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Французької академії наук
- Члени Шведської королівської академії наук
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Члени Прусської академії наук
