Балійське письмо
| Балійське письмо ᬅᬓ᭄ᬱᬭᬩᬮᬶ  | |
|---|---|
| Вид |
абугіда |
| Мови | балійська |
Період |
з 1 тис н.е. — сьогодення |
| Напрям | зліва направо |
| U+1B00—U+1B7F | |
| Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. | |
Балійське письмо (балі. Aksara Bali) — писемність, що використовувалась на індонезійському острові Балі. Здебільшого була замінена латинською абеткою. Незважаючи на це, писемність використовується і до цього дня, хоча лише деякі люди вільно володіють нею. Головним чином застосовується в релігійних писаннях.
Балійське письмо переважає в традиційних церемоніях острова Балі та міцно асоціюється в індуїзмом. Письмо в основному використовується для копіювання лонтарів або манускриптів на пальмовому листі, що містять релігійні тексти[1][2].
Балійське письмо походить від письма каві, яке, в свою чергу, бере витоки від письма брахмі - предка майже всіх письменностей південно-східній Азії.
Абетка[ред. | ред. код]
Абетка включає в себе 47 символів, 14 з яких позначають голосні звуки, інші 33 - приголосні.
Приголосні[ред. | ред. код]
Приголосні називаються wianjana (ᬯ᭄ᬬᬦ᭄ᬚᬦ). У балійському письмі їх 33, проте лише 18 з них, звані wreṣāstra (ᬯᬺᬱᬵᬲ᭄ᬢ᭄ᬭ), використовуються для запису балійської мови. Решта застосовуються для запису слів, запозичених з каві та санскриту.
| Приголосні | ||||||||
| Місце творення | Pancawalimukha | Напівголосні | Фрикативні | Wisarga | ||||
| Глухі | Дзвінкі | Носові | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Гортанні |
 Ka1 |
 (Kha) Ka mahaprana |
 Ga1 |
 Ga gora |
 Nga1 |
 Ha12 | ||
| Середньопіднебінні |
 Ca murca1 |
 Ca laca |
 Ja1 |
 Ja jera |
 Nya1 |
 Ya1 |
 Sa saga |
|
| Ретрофлексні |
 Ta latik |
 Ta latik m. |
 Da murda a. |
 Da murda m. |
 Na rambat |
 Ra1 |
 Sa sapa | |
| Зубні |
 Ta1 |
 Ta tawa |
 Da lindung1 |
 Da madu |
 Na kojong1 |
 La1 |
 Sa danti13 | |
| Губні] |
 Pa1 |
 Pa kapal |
 Ba1 |
 or  (Bha)Ba kembang |
 Ma1 |
 Wa1 |
||
↑ Aksara wreṣāstra. В традиційному порядку: ha na ca ra ka / da ta sa wa la / ma ga ba nga / pa ja ya nya.
↑ Приголосний ha іноді не вимовляється. Наприклад, hujan вимовляється як ujan.[3]
↑ Насправді є альвеолярним, но класифікується як зубний за традицією.
Голосні[ред. | ред. код]
Голосні називаються suara (ᬲ᭄ᬯᬭ) і можуть бути написані як окремі літери, якщо знаходяться на початку слова.
| Голосні | |||||||
| Короткі голосні |
Назва | Довгі голосні | |||||
| Символ | Транслітерація | МФА | Символ | Транслітерація | МФА | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
A | [a] | A kara |  |
Ā | [ɑː] | |
 |
I | [i] | I kara |  |
Ī | [iː] | |
 |
Ṛ | [ɹ̩] | Ra repa |  |
Ṝ | [ɹ̩ː] | |
 |
Ḷ | [l̩] | La lenga |  |
Ḹ | [l̩ː] | |
 |
U | [u] | U kara |  |
Ū | [uː] | |
 |
E | [e]; [ɛ] | E kara (E) Airsanya (Ai) |
 |
Ai | [aːi] | |
 |
O | [o]; [ɔ] | O kara |  |
Au | [aːu] | |
Цифри[ред. | ред. код]
| Балійські цифри | Арабські цифри | Назва | Балійські цифри | Арабські цифри | Назва | |
|---|---|---|---|---|---|---|
 |
0 | Bindu/Windu |  |
5 | Lima | |
 |
1 | Siki/Besik | |
6 | Nem | |
|
2 | Kalih/Dua |  |
7 | Pitu | |
|
3 | Tiga/Telu |  |
8 | Kutus | |
 |
4 | Papat |  |
9 | Sanga/Sia |
Юнікод[ред. | ред. код]
Письмо було включено в Юнікод з виходом версії 5.0 в липні 2006 року. Виділений для балійського письма діапазон - U + 1B00-U + 1B7F:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Fox, Richard (2013). Rival Styles of Writing, Rival Styles of Practical Reasoning [Архівовано 9 лютого 2020 у Wayback Machine.]. Heidelberg: Institut für Ehtnologie.
- ↑ Kuipers, Joel (2003). Indic Scripts of Insular Southeast Asia: Changing Structures and Functions [Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.]. Tokyo: Tokyo University of Foreign Studies.
- ↑ Tinggen, p. 16