Готська абетка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Готська абетка – це сукупність символів, якими написані тексти готською мовою, що дійшли до нашого часу. Вважається, що абетку уклав у V ст. вестготський єпископ Ульфіла[1], який переклав готською мовою Біблію. До того часу готи використовували руни. Однак Ульфіла вважав, що руни як письмо, пов’язане з язичництвом, не годяться для перекладу священних книг. Свою абетку єпископ уклав на основі грецького алфавіту з додаванням п’яти латинських літер, а також двох рун. Назви літер, засвідчені в IX ст. у Codex Vindobonensis 795, збігаються з назвами рун.
Готські літери також використовували як цифри. В такому випадку, подібно як у церковнослов'янській мові, над літерами ставили крапку або штрих.
| Літера | Трансліт. | Зіставлення | Назва | IPA | Числове значення |
XML | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
𐌰 | a | Α | ahsa / aza | /a, aː/ | 1 | 𐌰 |
 |
𐌱 | b | Β | bairkan / bercna | /b, β/ | 2 | 𐌱 |
 |
𐌲 | g | Γ | giba / geuua | /ɡ, ŋ/ | 3 | 𐌲 |
 |
𐌳 | d | Δ | dags / daaz | /d, ð/ | 4 | 𐌳 |
 |
𐌴 | e | Ε | aiƕus / eyz | /e, eː/ | 5 | 𐌴 |
 |
𐌵 | q | Π | qairþra (qairthra) / qertra | /kʷ/ | 6 | 𐌵 |
 |
𐌶 | z | Ζ | ezec | /z/ | 7 | 𐌶 |
 |
𐌷 | h | H | hagl / haal | /h/ | 8 | 𐌷 |
 |
𐌸 | þ, th | Θ | þiuþ (thiuth) / thyth | /θ/ | 9 | 𐌸 |
 |
𐌹 | i | Ι | eis / iiz | /i, iː/ | 10 | 𐌹 |
 |
𐌺 | k | Κ | kusma / chozma | /k/ | 20 | 𐌺 |
 |
𐌻 | l | Λ | lagus / laaz | /l/ | 30 | 𐌻 |
 |
𐌼 | m | Μ | manna | /m/ | 40 | 𐌼 |
 |
𐌽 | n | Ν | nauþs (nauths) / noicz | /n/ | 50 | 𐌽 |
 |
𐌾 | j | ᛃ | jer / gaar | /j/ | 60 | 𐌾 |
 |
𐌿 | u | ᚢ | urus / uraz | /u, uː/ | 70 | 𐌿 |
 |
𐍀 | p | Π | pairþra (pairthra) / pertra | /p/ | 80 | 𐍀 |
 |
𐍁 | Ϟ | 90 | 𐍁 | |||
 |
𐍂 | r | R | raida / reda | /r/ | 100 | 𐍂 |
 |
𐍃 | s | S | sauil / sugil | /s/ | 200 | 𐍃 |
 |
𐍄 | t | Τ | teiws / tyz | /t/ | 300 | 𐍄 |
 |
𐍅 | w | Υ | winja / uuinne | /w, y/ | 400 | 𐍅 |
 |
𐍆 | f | F | faihu / fe | /f/ | 500 | 𐍆 |
 |
𐍇 | x | Χ | iggws / enguz | /kʰ/ | 600 | 𐍇 |
 |
𐍈 | ƕ, hw | Θ | ƕair / uuaer | /ʍ/ | 700 | 𐍈 |
 |
𐍉 | o | Ω | oþal (othal) / utal | /o, oː/ | 800 | 𐍉 |
 |
𐍊 | Ϡ | 900 | 𐍊 | |||
