Арамейське письмо
Двомовний грецько-арамейський текст (арамейский текст внизу) царя Ашоки (III ст. до н. е., Кандагар)
Арамейський алфавіт — реєстр знаків однієї з давньосемітських систем літерно-звукового письма, походить від фінікійського алфавіту. Відомий з 8-го століття до нашої ери.
Арамейський алфавіт є історично значущим, бо від нього походять фактично всі сучасні близькосхідні системи письма — до них належать, зокрема, єврейський алфавіт і арабський алфавіт. Це зумовлено насамперед широким використанням арамейської мови як офіційної мови новоассирійської імперії та її наступниці, імперії Ахеменідів.
Ахеменідський період[ред. | ред. код]
Близько 500 р. до н. е., після ахеменідського завоювання Месопотамії в часи Дарія I, староарамейська мова була прийнята переможцями як засіб для письмового спілкування між різними регіонами величезної імперії з її численними народами й мовами.
Написання[ред. | ред. код]
| Назва літери | Форма літери | Еквівалентна єврейська |
Значення |
|---|---|---|---|
| Алеф | 
|
א | /ʔ/; /aː/, /eː/ |
| Бет | 
|
ב | /b/, /v/ |
| Ґамаль | 
|
ג | /ɡ/, /ɣ/ |
| Далат | 
|
ד | /d/, /ð/ |
| Ге | 
|
ה | /h/ |
| Вав | 
|
ו | /w/; /oː/, /uː/ |
| Зайн | 
|
ז | /z/ |
| Гет | 
|
ח | /ħ/ |
| Тет | 
|
ט | /tˤ/ |
| Йуд | 
|
י | /j/; /iː/, /eː/ |
| Каф | 
|
כ ך | /k/, /x/ |
| Ламад | 
|
ל | /l/ |
| Мім | 
|
מ ם | /m/ |
| Нун | 
|
נ ן | /n/ |
| Семкат | 
|
ס | /s/ |
| Айн | 
|
ע | /ʕ/ |
| Пе | 
|
פ ף | /p/, /f/ |
| Саде |  , 
|
צ ץ | ш/sˤ/ |
| Коф | 
|
ק | /q/ |
| Реш | 
|
ר | /r/ |
| Шин | 
|
ש | /ʃ/ |
| Тау | 
|
ת | /t/, /θ/ |
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Арамейське письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 46. — 552 с.
- Aramaic language and alphabet (англ.)
