Бердичівський район (1925—2020)
| Бердичівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Бердичівська округа Житомирська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР Україна
| ||||
| Область: | Бердичівська округа Житомирська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1820800000 | ||||
| Утворений: | 17 червня 1925 року | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 28216 (на 1.01.2018) | ||||
| Площа: | 865.2 км² | ||||
| Густота: | 32,6 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4143 | ||||
| Облікова картка: | Бердичівський район (1925—2020) | ||||
| Поштові індекси: | 13300—13376 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Бердичів | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 29 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Селища: | 2 | ||||
| Села: | 59 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Томашевська Софія Броніславівна | ||||
| Голова РДА: | Димидюк Людмила Вікторівна[1] | ||||
| Вебсторінка: | Бердичівська РДА Бердичівська райрада | ||||
| Адреса: | пл. Соборна, м. Бердичів, Житомирська обл., 13313 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Берди́чівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Бердичівської округи і Житомирської області УРСР та України. Районний центр — м. Бердичів. Населення становить 29 174 осіб (на 1.08.2013). Площа — 865.2 км². Утворений 17 червня 1925 року.
Район розташований в південній частині Житомирської області і входить до складу лісостепової зони. Клімат помірно континентальний, ґрунт розвитку рослинництва.
| Житомирський район | ||
| Чуднівський район | Андрушівський район | |
| Вінницька область (Хмільницький район) |
Вінницька область (Козятинський район) |
До складу Бердичівського району входить 62 населених пункти, підпорядкованих одній селищній та 29 сільським радам. Одне селище міського типу смт. Гришківці.
Площі лісонасаджень складають понад 10 тис.га.
У районі є граніт, сировина для виробництва цегли та черепиці, камінь, каолін, будівельний пісок, торф.
Далеко за межами району відоме Райківське кам'яне родовище з видобутку природного каменю. Розвідувальні запаси кар'єру становлять 12 млн м³.
У Великогадомецькому родовищі розвідані великі запаси первинних каолінів. Досліджена на вміст каоліну територія займає 70 га із заляганням товстого шару цінної глини 7-14 метрів, що дозволяє видобувати її відкритим способом. Запаси каоліну сягають 83 млн м³. У промисловості він використовується як добавка при виготовленні паперу, парфумерії, скла, гуми, штучних шкір, пластмас, фарб, деяких засобів захисту рослин, є головним компонентом для виробництва керамічних і порцелянових виробів.
Бердичівський район утворений 7 березня 1923 року[2]. 27 березня 1925 центр Бердичівського району перенесений з Бердичева до Махнівки, а район перейменований на Махнівський[3].
17 червня 1925 року на території Бердичівської округи утворено новий Бердичівський район[4], до якого ввійшли:
- В.-П'ятигірська, Бистрицька, Жидовецька, М.-Радзивилівська, Маркушівська, Обухівська, Терехівська, Фридрівська, Хажінська, Поличинецька, Грушковецька, Дмитріївська і Скраглійська сільради Махнівського району.
- В.-Мошківська, Гальчинецька, Журбинецька, Ляховецька (без села Розкопана Могила), М.-Мошківська, Никонівська, Половецька, Реївська, Скаківська, Солотвинська і Червонинська сільради розформованого Коднянського району Житомирської округи.
- Слободищенська і Швайківська сільради Троянівського району Житомирської округи.
- Голодьківська, Мало-Татаринівська і Райківська сільради Янушпільського району, переданого до Бердичівської округи.
- Білопільська, Велико-Гадомецька, Велико-Низгурецька, Гуровецька, Іванковецька, Кашперівська, Красівська, Пузирецька, Садківська і Семенівська сільради розформованого Білопільського району.
15 вересня 1930 року район розформований[5] з віднесенням сільрад:
- Домбалівської, Фрідріхської, Кмитинецької та Поличинецької до складу Махнівського району;
- Гурівецької, Дерганівської, Пузирецької, Палаївської, Білопільської, Закутинецької, Мало-Гадомецької, Кашперівської та Татарсько-Селищної до складу Козятинського району;
- решту до відання Бердичівської міської ради.
28 червня 1939 року, Указом Президії Верховної Ради УРСР, зі складу Бердичівської міської ради виділено сільську територію, з котрої утворено Бердичівський сільський район з центром у м. Бердичів у складі Житомирської області.
30 грудня 1962 року до складу району було включено весь Чуднівський район та частини Андрушівського та Житомирського районів, котрі було повернуто до попереднього складу районів в 1965 році, Чуднівський район відновлено роком пізніше[6].
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»[7].
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну громаду, 3 сільські територіальні громади та 7 сільських рад, які об'єднують 62 населених пунктів та підпорядковані Бердичівській районній раді. Адміністративний центр — місто Бердичів, котре не входить до складу району[8].
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[9]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 15 806 | 3219 | 2230 | 4592 | 3778 | 1915 | 72 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 18 750 | 2983 | 2121 | 4249 | 4572 | 4401 | 424 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чисельність району станом на 01. 01. 2007 року становила 31,6 тис. чол., у тому числі смт. Гришківці — 4,6 тис. чол.
За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[10]:
- українська — 98,04 %
- російська — 1,75 %
- білоруська — 0,04 %
- румунська — 0,04 %
- вірменська — 0,02 %
- польська — 0,01 %
У виробничому відношення Бердичівський район — сільськогосподарський. Тому питанню розвитку сільського господарства приділяється належна увага.
Завершилось реформування сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно.
Відповідно до існуючих природно економічних умов у районі склався зерно-буряковий напрямок із розвиненим хмелярством у рослинництві та молочно-м'ясний у тваринництві. Провідними культурами району є озима пшениця та ячмінь, як займають 47 % у структурі посівних площ зернової групи.
Також розвинене хмелярство.
Територією району проходить автошлях E583.
У районі працює 180 аматорських колективів, 46 бібліотек, 49 клубних установ.
Стали традиційними проведення свят, оглядів, конкурсів народної творчості. Основним осередком культури району є районний будинок творчості.
У с. Скраглівка діють оздоровчі табори «Березовий Гай» та «Соколятко».
У с. Терехове розташований музей класика англійської літератури Джозефа Конрада.
До послуг населення центральна лікарня, поліклініка, 14 лікарський амбулаторій, 36 фельдшерсько-акушерських пунктів, 8 аптек.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бердичівського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 69,80 % (проголосували 17 659 із 25 299 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,83 % (11 095 виборців); Юлія Тимошенко — 18,25 % (3 222 виборців), Олег Ляшко — 7,61 % (1 343 виборців), Сергій Тігіпко — 2,70 % (476 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %. [11]
- с. М. Грабчук (1911—1948) — Герой Радянського Союзу
- ↑ Розпорядження Президента України від 15 листопада 2019 року № 401/2019-рп «Про призначення Л.Димидюк головою Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області»
- ↑ Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
- ↑ Постанова ВУЦВК № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління». Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 16. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 1 вересня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Бердичівського району [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Житомирська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 вересня 2020.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2016.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 16 березня 2016.
- Бердичівський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.164-199
- Бердичівський район (1925—2020) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Бердичівський район [Архівовано 2 січня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бердичів [Архівовано 2 січня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Верменич Я. В. Бердичів [Архівовано 2 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл.
- Бердичів [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1955. — Т. 1.
- Бердичев // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Бердичів: іст.-краєзн. нарис / М. Ю. Костриця, Ф. Б. Пашківський ; Житомир. наук.-краєзн. т-во дослідників Волині, Житомир. обл. орг. Нац. Спілки ж-стів України. — Житомир: М. А. К., 2000. — 72 c. : іл. — (Міста Житомирщини).
- Бердичівський район [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Бердичівський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
- Бердичів // Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Постаті землі Бердичівської: історико-краєзнавчі нариси / М. Ю. Костриця ; наук. ред. П. Т. Тронько ; літ. ред. В. В. Косенко ; рец.: Ю. А. Мицик, П. В. Білоус ; Житомир. науково-краєзн. т-во дослідників Волині, Житомир обл. орг. НСЖУ, Бердичів. міськрада. — Житомир: Косенко М., 2005. — Т. 1. — 248 с. : іл.
- Постаті землі Бердичівської: історико-краєзнавчі нариси / М. Ю. Костриця ; ред. П. Т. Тронько ; Житомир. наук.-краєзн. т-во дослідників Волині, Житомир обл. орг. Нац. спілки журналістів України, Бердичів. міськрада. — Житомир: Косенко М., 2005. — Т. 2. — 240 с. : фото.
 Населені пункти колишнього Бердичівського району до 2020 року | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Агатівка · Андріяшівка · Бенедівка · Бистрик · Богданівка · Буряки · Велика П'ятигірка · Великі Гадомці · Великі Низгірці · Гальчин · Гардишівка · Гвіздава · Демчин · Дубівка · Дубова · Житинці · Журбинці · Закутинці · Іванківці · Катеринівка · Кикишівка · Костянтинівка · Красівка · Кукільня · Кустин · Лемеші · Лісова Слобідка· Лісове · Любомирка · Малі Гадомці · Малосілка · Маркуші · Мартинівка · Мирне · Мирославка · Никонівка · Нова Олександрівка · Новий Солотвин · Обухівка · Озадівка · Осикове · Підгородне · Половецьке · Райгородок · Райки · Рея · Романівка · Садки · Семенівка · Сингаївка · Скаківка · Скраглівка · Слободище · Старий Солотвин · Сьомаки · Терехове · Хажин · Хмелище · Швайківка |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |