Бульвари Маршалів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бульвари Маршалів
Зображення
Країна  Франція
Адміністративна одиниця Париж
Мапа
CMNS: Бульвари Маршалів у Вікісховищі

Координати: 48°51′36″ пн. ш. 2°24′34″ сх. д. / 48.86000000002777455° пн. ш. 2.40960000002777797° сх. д. / 48.86000000002777455; 2.40960000002777797

Бульвар Журдана

Бульвари Маршалів (фр. Boulevards des Maréchaux) — бульварне кільце в Парижі, прилегле до кільцевої дороги (Périphérique). Кільце дублює Бульвар Периферік із внутрішнього боку. Таким чином, воно проходить через усі околиці французької столиці.

Історія[ред. | ред. код]

Бульвари прокладені на місці знесеного в 1920-ті роки Тьєрського муру. Вони замінили кільцеву дорогу, яка раніше мала оборонне значення для міста[1] У 1920-х роках, під час створення, всім бульварам кільця були дані назви на честь маршалів Першої Імперії.

В даний час три бульвари, що з'явилися в 1980-2000-ні роки, носять імена воєначальників (Марсіаля Валена, Жана Симона і Брюї), які не були маршалами Франції, причому з них тільки адмірал Брюї був сучасником Наполеона, а Вален і Симон діяли в XX столітті. З іншого боку, сім наполеонівських маршалів з двадцяти шести не увічнені в іменах бульварів. Іменами чотирьох з цих семи (Ожеро, Монсея, Удіно і Періньйона) називаються вулиці в інших місцях, в той час як в честь Бернадота, Мармона і Груші в Парижі назв немає взагалі. Це не випадково: Бернадот (згодом шведський король) і Мармон перейшли на бік ворогів Франції і вважаються зрадниками Наполеона, а Груші традиційно ставлять в провину вирішальну роль у поразці під Ватерлоо.

Довжина кільця — 33,7 км. На перетині з Сеною бульварне кільце розривається — між бульваром генерала Марсіаля Валена і бульваром Мюрата, крім мосту Гаргальяно, потрібно перетнути набережну Сент-Екзюпері.

Бульвари Маршалів є одним з основних місць дії роману Патріка Модіано «Бульварне кільце» (Boulevards de ceinture). У ньому, зокрема, є такі слова: «Навіщо давати імена переможців таким сумнівним місцям?»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Adolphe Alphand (Hg.), Adrien Deville et Émile Hochereau, Ville de Paris : Recueil des lettres patentes, ordonnances royales, décrets et arrêtés préfectoraux concernant les voies publiques, Paris, Imprimerie nouvelle (association ouvrière), 1886, « Décret du 29 septembre 1861 », p. 326.

Посилання[ред. | ред. код]