Велобол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велобол (2 х 2). Виконання 4-метрового пенальті.

Велобóл — двостороння командна гра велосипедистів з м'ячем, мета якої — забити якнайбільше голів у ворота суперників.

Загальні правила[ред.ред. код]

Найпопулярніший різновид велоболу — спортзальний: по два гравці в команді на полі завбільшки 11 × 14 м, яке за лініями воріт має вільні для їзди доріжки й обгороджене 30-сантиметровими щитами. Розмір воріт 2×2 м. Штрафні майданчики — це півкруги з радіусом 2 м. У центрі поля є коло такого ж радіуса.

Гра триває: для юнаків (11 —17 років) — 2 тайми по 5 хвилин; для юніорів (до 19 років) — 2 тайми по 6 хвилин і для дорослих — 2 тайми по 7 хвилин.

Забити гол можна тільки переднім та заднім колесами, головою чи тулубом спортсмена. Гол не зараховують, якщо нападник зразу ж після удару доторкнеться поля ногою або ж якщо м'яч доторкнувся до захисника. Дозволяється атакувати гравця тільки з того боку, з якого він веде м'яч. Заборонено навмисно наїжджати на суперника, штовхати його, затримувати руками, спиратися на штангу й навмисно заклинювати м'яч у велосипеді, а також гучно розмовляти.

Якщо гравець доторкнувся підлоги чи штанги будь-якою частиною тіла, то він не має права доторкатися м'яча й мусить негайно виїхати за лінію воріт двома колесами (але не через штрафний майданчик), а тоді вже заїхати на поле й вести гру далі.

На штрафному майданчику може перебути тільки один гравець — команди, що захищається. Він може відбивати м'яч усім, навіть руками, але за умови, що обидва колеса його велосипеда — у штрафному майданчику. В іншому разі за гру рукою карають 4-метровим штрафним ударом.

У велоболі призначають кутові удари, вільні удари й 4-метрові пенальті. Останні — за порушення правил на своєму штрафному майданчику.

Коли матч закінчився внічию, дають додатковий 7-хвилинний тайм. Якщо за цей час не визначиться переможець, тоді призначають серію пенальті.

Судять матчі два лайнсмени біля воріт, секретар, хронометрист і головний арбітр. У того досить великі повноваження. За злісні порушення правил він має право видалити гравця. Тоді команді автоматично зараховують поразку. Якщо учасник травмувався і, згідно з висновком лікаря, упродовж 10 хвилин не може поновити гру, тоді команді, яка його травмувала, зараховують поразку — незалежно від рахунку матчу.

Є ще два різновиди велоболу:

  • У команді 6 учасників. Грають на половині футбольного поля футбольним-таки м'ячем. Тепер такий різновид малопопулярний, а у двадцятих-тридцятих роках XX століття було інакше.
  • У команді 5 учасників. Матч триває два тайми по 15 хв. на гандбольному полі. Бортики стоять тільки на бокових лініях. Є визначений на всю гру воротар, що в межах штрафного майданчика може відбивати м'яч руками. У тих же межах можуть перебувати ще два гравці команди, що захищається. Коли спортсмен дотикається підлоги, йому досить від'їхати більш як чотири метри від м'яча, щоб грати далі. Практикуються видалення на дві хвилини. Пробивають 7-метрові штрафні удари.

Цей різновид розвинувся з попереднього (6 х 6) у Німеччині 1970-х років і набув значного поширення.

Спорядження[ред.ред. код]

Велосипед для велоболу

Велобольний м'яч круглий, з поперечником 15—18 см, заповнений м'яким матеріалом — кінським волосом, лосячою шерстю, корком. Колись його вага становила 7,5 кг, а у 1920-х роках її зменшили до 500–600 г. Завдяки цьому гра стала динамічніша.

До спорядження гравця належать труси, футболка з короткими рукавами, борцівське чи боксерське взуття (можна й кеди), гетри і велосипед.

Велобольні велосипеди особливі: вони важать до 13 кг, на передньому зубчастому колесі 24 зубці, на задньому — 22. Діаметр переднього і заднього ходових коліс однаковий і не перевищує 645 мм. Óбід може бути дерев'яний чи металевий. Ширина шин становить 2,5—3,8 см. Гальм немає, маточина заднього колеса зафіксована нерухомо. Сідло, завдовжки не більш як 300 мм, а завширшки не більш як 200 мм, зміщене дозаду. Таким чином можна зручно пересуватися, краще втримувати рівновагу й робити стійку на задньому колесі. Ручки керма, що вільно обертається навколо осі, вигнуті догори у формі літери «U», що дає можливість завдавати різких ударів: швидкість лету м'яча досягає 90 км/год. Задля безпеки на ручках керма є насадки з ґуми, дерева або пластику. Ціна такого сучасного велосипеда доходить до 2500 євро.

Історія розвитку[ред.ред. код]

Велоболісти 1956 року.

Родоначальником велоболу став відомий велофігурист німецького походження, уродженець Рочестера (штат Нью-Йорк) Ніколас Едвард Кауфманн. 14 вересня 1893 року разом із ще одним велофігуристом — Джоном Фезерлі він показав у рідному місті нову гру, яка дуже скоро поширилась у США, а відтак і в Європі. Зокрема, 10 березня 1901 берлінці, митці фігурної їзди Пауль і Отто Людерси показали широкій німецькій публіці новий вид спорту.

Міжнародна асоціація велоспорту (International Cycling Union) розвиває велобол і організовує змагання світового масштабу: чемпіонат світу, Кубок Світу. Щороку, зазвичай навесні, відбувається турнір Кубка Європи елітних команд — чемпіонів і призерів національних першостей. Найкраще розвивається велобол у Німеччині, Чехії, Швейцарії, Австрії, Франції, Данії, Японії та Словаччині, де розігрують національні чемпіонати й кубки.

Першість Європи відбулася тричі — з 1927 по 1929 рр., а з 1930-го стали щорічно розігрувати чемпіонат світу. Першими переможцями на ньому стали німці Карл Берндт і Віллі Шайбе. З 2002-го кожного року розігрують Кубок світу (UCI Worldcup) — в турнірі десяти найкращих клубних команд.

Чемпіонати Європи[ред.ред. код]

Рік Місто-організатор Чемпіон Європи 2 місце 3 місце
1927 Німеччина Кельн, Німеччина Німеччина Німеччина Ґеорґ і Вальтер Штольце Німеччина Німеччина Вернер дель Ера і Еміль Шмідт Німеччина Німеччина Вільгельм Шрайбер і Ойґен Блерш
1928 Німеччина Дрезден, Німеччина Німеччина Німеччина Ґеорґ і Вальтер Штольце Німеччина Німеччина Вальтер Шульце і Вальтер Гаазе Німеччина Німеччина Вільгельм Шрайбер і Ойґен Блерш
1929 Франція Страсбург, Франція Німеччина Німеччина Вільгельм Шрайбер і Ойґен Блерш Німеччина Німеччина Ґеорґ і Вальтер Штольце Не розігрувалося

Чемпіонати світу[ред.ред. код]

Рік Місто-організатор Чемпіон світу 2 місце 3 місце
1930 Німеччина Лейпциґ, Німеччина Німеччина Німеччина Карл Берндт і Віллі Шайбе Німеччина Німеччина Ґеорґ Ґребе і Отто Пантле Франція Франція Шарль і Філіпп Вайхерт
1931 Швейцарія Берн, Швейцарія Німеччина Німеччина Вільгельм Шрайбер і Ойґен Блерш Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Вальтер Ґаблер Франція Франція Шарль і Філіпп Вайхерт
1932 Франція Страсбурґ, Франція Німеччина Німеччина Вільгельм Шрайбер і Ойґен Блерш Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Вальтер Ґаблер Франція Франція Ернст і Рене Гайц
1933 Франція Париж, Франція Flag of the German Reich (1935–1945).svg Німеччина Вільгельм Шрайбер і Ойґен Блерш Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Вальтер Ґаблер Франція Франція Шарль і Філіпп Вайхерт
1934 Flag of the German Reich (1935–1945).svg Лейпциґ, Німеччина Flag of the German Reich (1935–1945).svg Німеччина Вільгельм Шрайбер і Ойґен Блерш Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Вальтер Ґаблер Франція Франція Шарль і Філіпп Вайхерт
1935 Бельгія Антверпен, Бельгія Flag of the German Reich (1935–1945).svg Німеччина Вільгельм Шрайбер і Ойґен Блерш Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Вальтер Ґаблер Франція Франція Шарль і Філіпп Вайхерт
1936 Швейцарія Цюрих, Швейцарія Flag of the German Reich (1935–1945).svg Німеччина Ойґен Блерш і Ґустав Кепінґ Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Вальтер Ґаблер Франція Франція Шарль і Філіпп Вайхерт
1937 Австрія Відень, Австрія Flag of the German Reich (1935–1945).svg Німеччина Вільгельм Шрайбер і Ойґен Блерш Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Вальтер Ґаблер Франція Франція Шарль і Філіпп Вайхерт
1938 Франція Страсбурґ, Франція Flag of the German Reich (1935–1945).svg Німеччина Ґустав Кепінґ і Карл Шефтер Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Вальтер Ґаблер Франція Франція Оґюст Ферран і Альфред Делль
1946 Швейцарія Цюрих, Швейцарія Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Вальтер Ґаблер Франція Франція Оґюст Ферран і Альфред Делль Чехія Чехословаччина Ярослав і Ян Новак
1947 Франція Париж, Франція Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Якоб Енґлер Чехія Чехословаччина Франтішек Седлачек і Богумил Данеш Бельгія Бельгія Йозеф Роґґе і Ґастон Давос
1948 Чехія Прага, Чехословаччина Чехія Чехословаччина Франтішек Седлачек і Богумил Данеш Швейцарія Швейцарія Вальтер Ґебс і Отто Цоллет Франція Франція Марсель Аманн і Жорж Ерц
1949 Данія Копенгаген, Данія Швейцарія Швейцарія Вальтер Ґебс і Отто Цоллет Франція Франція Оґюст Ферран і Жорж Ерц Чехія Чехословаччина Франтішек Седлачек і Богумил Данеш
1950 Бельгія Льєж, Бельгія Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Руді Брайтенмозер Франція Франція Марсель Аманн і Жорж Ерц Бельгія Бельгія Ґустав Так і Альфонс Бултінк
1951 Італія Мілан, Італія Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Руді Брайтенмозер Німеччина ФРН Віллі і Руді Пензель Франція Франція Марсель Аманн і Оґюст Ферран
1952 Люксембург Мондорф, Люксембург Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Руді Брайтенмозер Німеччина ФРН Віллі і Руді Пензель Франція Франція Марсель Аманн і Оґюст Ферран
1953 Швейцарія Цюрих, Швейцарія Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Руді Брайтенмозер Німеччина ФРН Віллі і Руді Пензель Чехія Чехословаччина Франтішек Седлачек і Ярослав Новак
1954 Німеччина Кельн, ФРН Швейцарія Швейцарія Руді Брайтенмозер і Фріц Флаксман Німеччина ФРН Віллі і Руді Пензель Чехія Чехословаччина Франтішек Седлачек і Ярослав Новак
1955 Італія Мілан, Італія Німеччина ФРН Віллі і Руді Пензель Чехія Чехословаччина Франтішек Седлачек і Ярослав Новак Швейцарія Швейцарія Отто Цоллет і Фріц Флаксман
1956 Данія Копенгаген, Данія Швейцарія Швейцарія Вальтер Остервальдер і Руді Брайтенмозер Німеччина ФРН Віллі і Руді Пензель Чехія Чехословаччина Ярослав Новак і Ярослав Бенеш
1957 Бельгія Льєж, Бельгія Німеччина ФРН Віллі і Руді Пензель Швейцарія Швейцарія Вальтер Ґебс і Отто Цоллет Flag of East Germany.svg НДР Ґерд Мартін і Ґергард Деґенкольб
1958 Flag of East Germany.svg Карл-Маркс-Штадт, НДР Flag of East Germany.svg НДР Ґерд Мартін і Ґергард Деґенкольб Швейцарія Швейцарія Руді Брайтенмозер і Ґеорґ Лінгард Франція Франція Жан Вольф і Рене Беґлен
1959 Німеччина Штутґарт, ФРН Німеччина ФРН Карл і Оскар Бухгольц Flag of East Germany.svg НДР Гайнц Шнайдер і Ґергард Ландман Чехія Чехословаччина Зденек Біма і Любомир Шпахман
1960 Франція Мюлуз, Франція Швейцарія Швейцарія Адольф і Ервін Обергенслі Франція Франція Жан Вольф і Рене Беґлен Німеччина ФРН Тео Джевіцкі і Ергард Штюбнер
1961 Швейцарія Санкт-Ґаллен, Швейцарія Німеччина ФРН Карл і Оскар Бухгольц Flag of East Germany.svg НДР Ґерд Мартін і Ґергард Деґенкольб Чехія ЧССР Їндржих Поспішил і Ярослав Свобода
1962 Австрія Відень, Австрія Німеччина ФРН Карл і Оскар Бухгольц Чехія ЧССР Їндржих Поспішил і Ярослав Свобода Швейцарія Швейцарія Руді Брайтенмозер і Ґеорґ Лінгард
1963 Швейцарія Базель, Швейцарія Німеччина ФРН Карл і Оскар Бухгольц Швейцарія Швейцарія Адольф і Ервін Обергенслі Flag of East Germany.svg НДР Ганс і Дітер Штольце
1964 Данія Копенгаген, Данія Німеччина ФРН Карл і Оскар Бухгольц Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Франція Франція Жан Вольф і Рене Беґлен
1965 Чехія Прага, ЧССР ЧехіяЧССР Їндржих і Ян Поспішил Flag of East Germany.svg НДР Ґерд Мартін і Еріх Дузін Німеччина ФРН Вернер Венцель і Ґюнтер Біттендорф
1966 Німеччина Кельн, ФРН Flag of East Germany.svg НДР Ґерд Мартін і Еріх Дузін Німеччина ФРН Вернер Венцель і Ґюнтер Біттендорф Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил
1967 Швейцарія Баден, Швейцарія Німеччина ФРН Вернер Венцель і Ґюнтер Біттендорф Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Flag of East Germany.svg НДР Еріх Дузін і Еріх Емде
1968 Німеччина Кассель, ФРН Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Flag of East Germany.svg НДР Ганс і Дітер Штольце Німеччина ФРН Вернер Венцель і Ґюнтер Біттендорф
1969 Flag of East Germany.svg Ерфурт, НДР Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Вольфґанґ Флакус і Клаус Бернайс Flag of East Germany.svg НДР Еріх Дузін і Еріх Емде
1970 Чехія Острава, ЧССР Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Вольфґанґ Флакус і Клаус Бернайс Швейцарія Швейцарія Пауль Обергенслі і Ґеорґ Майле
1971 Швейцарія Баден, Швейцарія Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Вольфґанґ Флакус і Клаус Бернайс Швейцарія Швейцарія Петер Чопп і Бруно Мозер
1972 Німеччина Оффенбурґ, ФРН Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Вольфґанґ Флакус і Клаус Бернайс Швейцарія Швейцарія Єрґ Остервальдер і Ганс-Петер Маурер
1973 Австрія Відень, Австрія Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Вольфґанґ Флакус і Клаус Бернайс Швейцарія Швейцарія Петер Чопп і Ремо Штюбі
1974 Нідерланди Герлен, Голландія Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Вольфґанґ Флакус і Клаус Бернайс Швейцарія Швейцарія Пауль Обергенслі і Ґеорґ Майле
1975 Бельгія Гент, Бельгія Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Вольфґанґ Флакус і Клаус Бернайс Швейцарія Швейцарія Пауль Обергенслі і Ґеорґ Майле
1976 Німеччина Мюнстер, ФРН Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Вольфґанґ Флакус і Клаус Бернайс Швейцарія Швейцарія Пауль Обергенслі і Ґеорґ Майле
1977 Чехія Брно, ЧССР Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Гартмут Рецлафф і Райнер Вілль ШвейцаріяШвейцарія Беат Вебер і Бруно Мозер
1978 Данія Гернінґ, Данія Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Швейцарія Швейцарія Пауль Обергенслі і Ґеорґ Майле Німеччина ФРН Ервін Шміт і Клаус Шнайдер
1979 Франція Шильтиґгайм, Франція Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Швейцарія Швейцарія Пауль Обергенслі і Єрґ Остервальдер Бельгія Бельгія Ерік Так і Данієль Ван де Вельде
1980 Швейцарія Мелін, Швейцарія Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Швейцарія Швейцарія Пауль Обергенслі і Єрґ Остервальдер Німеччина ФРН Гартмут Рецлафф і Томас Штайнмайєр
1981 Нідерланди Герлен, Голландія Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Швейцарія Швейцарія Пауль Обергенслі і Єрґ Остервальдер Німеччина ФРН Ервін Шмітт і Клаус Шнайдер
1982 Німеччина Вісбаден, ФРН (Німеччина ФРН Андреас і Томас Штайнмайєр Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Швейцарія Швейцарія Маркус і Луїджі Фої
1983 Австрія Відень, Австрія Німеччина ФРН Андреас і Томас Штайнмайєр Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Швейцарія Швейцарія Петер Керн і Мартін Цінзер
1984 Франція Шильтиґгайм, Франція Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Швейцарія Швейцарія Пауль Обергенслі і Єрґ Остервальдер Німеччина ФРН Андреас і Томас Штайнмайєр
1985 Швейцарія Санкт-Ґаллен, Швейцарія Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Андреас і Томас Штайнмайєр Швейцарія Швейцарія Пауль Обергенслі і Єрґ Остервальдер
1986 Бельгія Генк, Бельгія Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Юрґен і Вернер Кінґ Швейцарія Швейцарія Петер Керн і Мартін Цінзер
1987 Данія Гернінґ, Данія Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Юрґен і Вернер Кінґ Австрія Австрія Андреас Беш і Манфред Шнайдер
1988 Німеччина Людвіґсгафен, ФРН Чехія ЧССР Їндржих і Ян Поспішил Німеччина ФРН Манфред Ґайлерт і Франк Мюллер АвстріяАвстрія Андреас Беш і Гернот Фонтайн
1989 Нідерланди Герлен, Голландія Чехія ЧССР Мирослав Берґер і Мирослав Кратохвіл Німеччина ФРН Юрґен і Вернер Кінґ Австрія Австрія Андреас Беш і Манфред Шнайдер
1990 Австрія Бреґенц, Австрія Німеччина ФРН Андреас і Томас Штайнмайєр Чехія ЧССР Мирослав Берґер і Мирослав Кратохвіл Швейцарія Швейцарія Андреас Мецґер і Уллі Зутер
1991 Чехія Брно, ЧСФР Німеччина Німеччина Юрґен і Вернер Кінґ Швейцарія Швейцарія Петер Керн і Марсель Боссгарт Бельгія Бельгія Люк Моттет і Руді Ковент
1992 Швейцарія Цюрих, Швейцарія Німеччина Німеччина Юрґен і Вернер Кінґ Швейцарія Швейцарія Петер Керн і Марсель Боссгарт Чехія ЧСФР Мирослав Берґер і Мирослав Кратохвіл
1993 Гонконг Гонконг Швейцарія Швейцарія Петер Керн і Марсель Боссгарт Австрія Австрія Марко Шаллерт і Райнгардт Шнайдер Німеччина Німеччина Юрґен і Вернер Кінґ
1994 Німеччина Саарбрюкен, Німеччина Німеччина Німеччина Юрґен і Вернер Кінґ Чехія Чехія Мирослав Берґер і Мирослав Кратохвіл Швейцарія Швейцарія Петер Керн і Марсель Боссгарт
1995 Франція Епіналь, Франція Швейцарія Швейцарія Петер Керн і Марсель Боссгарт Чехія Чехія Мирослав Берґер і Мирослав Кратохвіл Бельгія Бельгія Люк Моттет і Руді Ковент
1996 Малайзія Джохор-Бару, Малайзія Швейцарія Швейцарія Петер Керн і Марсель Боссгарт Німеччина Німеччина Міхаель і Сандро Ломушо Австрія Австрія Рудольф Бем і Герберт Пішл
1997 Швейцарія Вінтертур, Швейцарія Швейцарія Швейцарія Петер Керн і Марсель Боссгарт Чехія Чехія Павел Шмід і Олдржих Ґрох Австрія Австрія Андреас Беш і Гернот Фонтайн
1998 Чехія Пршеров, Чехія Німеччина Німеччина Єрґ Латцель і Карстен Горманн Чехія Чехія Мирослав Берґер і Мирослав Кратохвіл Австрія Австрія Марко Шаллерт і Дітмар Шнайдер
1999 Португалія Мадейра, Португалія Швейцарія Швейцарія Петер Їржічек і Крістоф Гаурі Австрія Австрія Марко Шаллерт і Дітмар Шнайдер Чехія Чехія Павел Шмід і Петр Скотак
2000 Німеччина Беблінґен, Німеччина Німеччина Німеччина Міхаель і Сандро Ломушо Швейцарія Швейцарія Петер Їржічек і Ганс-Петер Флаксманн Австрія Австрія Марко Шаллерт і Дітмар Шнайдер
2001 Японія Каседа, Японія Німеччина Німеччина Міхаель і Сандро Ломушо Австрія Австрія Марко Шаллерт і Дітмар Шнайдер Чехія Чехія Павел Шмід і Петр Скотак
2002 Австрія Дорнбірн, Австрія Швейцарія Швейцарія Петер Їржічек і Пауль Лозер Австрія Австрія Марко Шаллерт і Райнгард Шнайдер Чехія Чехія Павел Шмід і Петр Скотак
2003 Франція Шильтиґгайм, Франція Чехія Чехія Мирослав Берґер і Їржі Грдлічка Швейцарія Швейцарія Петер Їржічек і Поль Лозер Австрія Австрія Райнгард Шнайдер і Андреас Лубец
2004 Угорщина Тата, Угорщина Чехія Чехія Павел Шмід і Петр Скотак Швейцарія Швейцарія Петер Їржічек і Поль Лозер Австрія Австрія Сімон Кеніґ і Дітмар Шнайдер
2005 Німеччина Фрайбурґ, Німеччина Німеччина Німеччина Майк і Стів Пфаффенберґер Чехія Чехія Мирослав Берґер і Їржі Грдлічка Австрія Австрія Сімон Кеніґ і Дітмар Шнайдер
2006 Німеччина Хемніц, Німеччина Німеччина Німеччина Томас Абель і Крістіан Гесс Чехія Чехія Їржі Бем і Їржі Грдлічка Австрія Австрія Сімон Кеніґ і Дітмар Шнайдер
2007 Швейцарія Вінтертур, Швейцарія Німеччина Німеччина Томас Абель і Крістіан Гесс Австрія Австрія Мартін Лінґ і Маркус Брель ШвейцаріяШвейцарія Петер Їржічек і Тімо Райген
2008 Австрія Дорнбірн, Австрія Чехія Чехія Радим Гасон і Їржі Грдлічка Німеччина Німеччина Томас Абель і Крістіан Гесс Австрія Австрія Сімон Кеніґ і Дітмар Шнайдер
2009 ПортугаліяТавіра, Португалія Швейцарія Швейцарія Петер Їржічек і Марсель Вальдішпюль Німеччина Німеччина Маттіас Кеніґ і Уве Бернер Австрія Австрія Сімон Кеніґ і Дітмар Шнайдер
2010 Німеччина Штутґарт, Німеччина Німеччина Німеччина Маттіас Кеніґ і Уве Бернер Швейцарія Швейцарія Петер Їржічек і Марсель Вальдішпюль Австрія Австрія Патрік Шнетцер і Дітмар Шнайдер
2011 Японія Каґосіма, Японія Австрія Австрія Патрік Шнетцер і Дітмар Шнайдер Швейцарія Швейцарія Роман Шнайдер і Домінік Планцер Німеччина Німеччина Роман Мюллер і Марко Россман
2012 Німеччина Ашаффенбурґ, Німеччина Швейцарія Швейцарія Роман Шнайдер і Домінік Планцер Австрія Австрія Патрік Шнецер і Дітмар Шнайдер Німеччина Німеччина Єнс Кріхбаум і Марко Россман
2013 Швейцарія Базель, Швейцарія Австрія Австрія Маркус Брелль і Патрік Шнецер Німеччина Німеччина Марко Россманн і Єнс Кріхбаум Швейцарія Швейцарія Домінік Планцер і Роман Шнайдер
2014 Чехія Брно, Чехія Австрія Австрія Маркус Брелль і Патрік Шнецер Швейцарія Швейцарія Домінік Планцер і Роман Шнайдер Чехія Чехія Павел Шмід і Петр Скотак
2015 Малайзія Йогор-Бару, Малайзія Австрія Австрія Маркус Брелль і Патрік Шнецер Швейцарія Швейцарія Домінік Планцер і Роман Шнайдер Франція Франція Бенжамен Меєр і Кентен Зайфрід

Розіграші Кубка світу[ред.ред. код]

Рік Місце і дата проведения турніру Переможець змагання 2 місце 3 місце
2002 Німеччина Беблінґен 08.02.2003 Австрія Гехст (Марко Шаллерт і Райнгард Шнайдер) Чехія Брно-2 (Мирослав Берґер і Їржі Грдлічка) Чехія Брно-1 (Павел Шмід і Петр Скотак)
2003 Німеччина Фрідріхсгафен 07.02.2004 Чехія Брно-2 (Мирослав Берґер і Їржі Грдлічка) Швейцарія Вінтертур (Петер Їржічек і Пауль Лозер) Німеччина Едерслебен (Майк і Стів Пфаффенберґер)
2004 Німеччина Бесвайлер 12.03.2005 Німеччина Занґергаузен (Майк і Стів Пфаффенберґер) Чехія Брно-1 (Павел Шмід і Петр Скотак) Чехія Брно-2 (Мирослав Берґер і Їржі Грдлічка)
2005 Німеччина Обер-Ольм 01.04.2006 Австрія Гехст-1 (Сімон Кеніґ і Дітмар Шнайдер) Швейцарія Вінтертур (Петер Їржічек і Пауль Лозер) Чехія Брно-2 (Мирослав Берґер і Їржі Грдлічка)
2006 Чехія Брно 10.03.2007 Німеччина Ґехтсгайм (Томас Абель і Крістіан Гесс) Чехія Брно-1 (Павел Шмід і Їржі Бем) Чехія Брно-2 (Мирослав Берґер і Їржі Грдлічка)
2007 Австрія Дорнбірн 08.03.2008 Швейцарія Альтдорф (Роман Шнайдер і Домінік Планцер) Німеччина Ґехтсгайм (Томас Абель і Крістіан Гесс) Німеччина Еберштадт (Гольґер і Єнс Кріхбаум)
2008 Швейцарія Офтрінґен 14.03.2009 Німеччина Ґертрінґен (Маттіас Кеніґ і Уве Бернер) Швейцарія Вінтертур (Петер Їржічек і Марсель Вальдішпюль) Австрія Гехст-1 (Сімон Кеніґ і Дітмар Шнайдер)
2009 Німеччина Хемніц 13.03.2010 Швейцарія Альтдорф (Роман Шнайдер і Домінік Планцер) Німеччина Еренберґ (Ріко Радеман і Майк Пфаффенберґер) Австрія Гехст-1 (Сімон Кеніґ і Флоріан Фішер)
2010 Чехія Отроковіце 04.12.2010 Німеччина Ґертрінґен (Маттіас Кеніґ і Уве Бернер) Чехія СК Світавка (Радим Гасон і Їржі Грдлічка) Німеччина Гінсгайм (Марко Россман і Роман Мюллер)
2011 Німеччина Мюхельн 03.12.2011 Німеччина Еберштадт (Гольґер і Єнс Кріхбаум) Австрія Гехст-2 (Патрік Шнетцер і Дітмар Шнайдер) Німеччина Ґертрінґен (Маттіас Кеніґ і Уве Бернер)
2012 Німеччина Занґергаузен 08.12.2012 Австрія Гехст-1 Патрік Шнетцер і Дітмар Шнайдер Австрія Гехст-2 Сімон Кеніґ і Флоріан Фішер Австрія Гехст-3 Маркус і Томмі Брелль
2013 Чехія Брно 07.12.2013 Швейцарія РС Альтдорф (Роман Шнайдер і Домінік Планцер) Австрія Гехст-2 (Сімон Кеніґ і Флоріан Фішер) Австрія Гехст-1 (Патрік Шнетцер і Маркус Брелль)
2014 Швейцарія Офтрінґен 13.09.2014[1] Швейцарія Вінтертур (Петер Їржічек і Марсель Вальдішпюль) Швейцарія РС Альтдорф (Роман Шнайдер і Домінік Планцер) Австрія Гехст-2 (Сімон Кеніґ і Флоріан Фішер)

Цікавинки[ред.ред. код]

  • За переказом, на велопрогулянці Нікові Кауфманну на переднє колесо стрибнув мопсик. Щоб самому не впасти й не покалічити собачки, велоакробат спритно відкинув колесом її вбік. Цей випадок нібито й дав ідею створити нову гру з м'ячем.
  • Рідні брати — чехи Їндржих Поспішил і Ян Поспішил, виступаючи разом у великому спорті з 1964-го по 1989 рік, двадцять разів ставали чемпіонами на першостях світу. Як на відомі офіційно зареєстровані види спорту, це абсолютний рекорд.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]