Реверсі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У грі використовуються 64 фішки, пофарбовані з різних сторін в контрастні кольори, наприклад, в білий і чорний.

Реверсі (інша назва —отелло) — настільна гра для двох на спеціальній дошці 8 на 8 клітин.

Правила[ред.ред. код]

Для гри використовують квадратну дошку розміром 8 × 8 клітин (всі клітини можуть бути одного кольору) і 64 спеціальні фішки, пофарбовані з різних сторін у контрастні кольори, наприклад, в білий та чорний. Клітини дошки пронумеровані від верхнього лівого кута: вертикалі — латинськими літерами, горизонталі — цифрами (власне кажучи, можна використовувати й шахівницю). Один з гравців грає білими, другий — чорними. Роблячи хід, гравець ставить фішку на клітку дошки «своїм» кольором вгору.

На початку гри в центр дошки виставляються 4 фішки: чорні на d5 та e4, білі на d4 та e5.

  • Перший хід роблять чорні. Далі гравці ходять за чергою.
  • Роблячи хід, гравець повинен поставити свою фішку на одну з клітин дошки таким чином, щоб між цією поставленою фішкою та однієї з наявних уже на дошці фішок його кольору знаходився безперервний ряд фішок суперника, горизонтальний, вертикальний або діагональний (іншими словами, щоб безперервний ряд фішок суперника виявився «Закритий» фішками гравця з обох сторін). Всі фішки суперника, що потрапляють в «закритий» при цьому ряд, перевертаються на інший бік (змінюють колір) і вже належать гравцю, що цей хід виконував.
  • Якщо внаслідок одного ходу «закривається» одночасно більш ніж один ряд фішок супротивника, то перевертаються всі фішки, які опинилися у всіх «закритих» рядах.<, наприклад, на ілюстрації при ході чорнихd3перекинуться фішкиd4іe4-->
  • Гравець має право вибирати будь-який з можливих для нього ходів. якщо гравець має можливі ходи, він не може відмовитися від ходу. Якщо гравець не має допустимих ходів, то хід переходить до суперника.
  • Гра припиняється, коли на дошку виставлені всі фішки або коли жоден з гравців не може зробити ходу. Після закінчення гри проводиться підрахунок фішок кожного кольору, і гравець, чиїх фішок на дошці розташовано більше, оголошується переможцем. У разі однакової кількості фішок зараховується нічия.

Основи стратегії[ред.ред. код]

Реверсі є стратегічною грою, схожою з шашками та шахами. Так само як і в шахах, прийнято розділяти партію на три частини: дебют (початок), мітельшпіль (середина гри) і ендшпіль (кінцівка). Однак, на відміну від шахів, кількість можливих дебютів тут набагато менша, і всі вони легко запам'ятовуються. Все більш-менш серйозні гравці знають дебюти на 5-6 ходів наперед, щоб уникнути заздалегідь програшних ходів на даній стадії. Міттельшпиль, мабуть, є найбільш «вільною», але й складною частиною гри, коли становище можна або зміцнити, або змінити на свою користь. Попри це, багато, здавалося б програних в мітельшпілі партій набувають нових якостей при вступі в кінцеву стадію гри — ендшпіль. Золоте правило кінцівки — не поспішати та рахувати. Рахувати потрібно ті фішки, які додаються до кінцевого результату гри. Кількість кінцевих позицій залежить від того, з якого ходу починати рахувати, і саме тому комп'ютери грають набагато краще людей — вони в змозі прорахувати всі можливі варіанти (їх, за комп'ютерними мірками, небагато) та завжди вибирають той, при якому комп'ютер захоплює більше фішок ніж людина.

Існує достатньо багато різних стратегій гри в реверсі[1], і вибір визначається рівнем підготовки та нахилами гравця. Найпростішим для новачків може бути захоплення кутових клітин дошки, які згодом уже неможливо «перефарбувати» в інший колір, і послідовне захоплення дошки у напрямку центру. Більш просунутою тактикою вважається обмеження можливих ходів суперник: створюється позиція, в якій суперник вимушений робити ходи, які влаштовують гравця, і гра проходить в зручному для гравця руслі. Зазвичай, більшість японських майстрів вирізняється саме цією, відшліфованою до нюансів, тактикою. Ще більш просунутою є тактика «темпів» (англ. temp), яку можна охарактеризувати правилом «відбери у противника його найвигідніші ходи і зроби їх своїми». Ця стратегія вимагає, однак, надзвичайно сильного «відчуття позиції».

Але зрештою, попри наявність розроблених стратегічних принципів, найбільш важливим компонентом успіху є досвід. Тільки досвід дає стабільність, з якою приходить відчуття розуміння гри та її тонкощів.

Познайомитися докладніше зі стратегією та тактикою гри можна за книгою Брайана Роуза «Отелло: хвилина щоб вивчити... все життя щоб вдосконалитись».[2]

Історія[ред.ред. код]

Гра була винайдена у Великій Британії 1880 року та користувалася великою популярністю, але згодом була забута. Відродили її в Японії, де вона 1971 року під назвою отелло знову стала популярною. З 1977 року регулярно проходять чемпіонати світу з реверсі.

Чемпіонати світу[ред.ред. код]

Рік Місце проведення Чемпіон світу Країна Команда Срібний призер Країна
1977 Монте-Карло Sylvain Perez Франція Франція Michel Rengot Blanchard Франція Франція
1978 Нью-Йорк Hidenori Maruoka Японія Японія Carol Jacobs США США
1979 Рим Hiroshi Inoue Японія Японія Jonathan Cerf США США
1980 Лондон Jonathan Cerf США США Takuya Mimura Японія Японія
1981 Брюссель Hidenori Maruoka Японія Японія Brian Rose США США
1982 Стокгольм Kunihiko Tanida Японія Японія David Shaman США США
1983 Париж Ken'Ichi Ishii Японія Японія Imre Leader Велика Британія Велика Британія
1984 Мельбурн Paul Ralle Франція Франція Ryoichi Taniguchi Японія Японія
1985 Афіни Masaki Takizawa Японія Японія Paolo Ghirardato Італія Італія
1986 Токіо Hideshi Tamenori Японія Японія Paul Ralle Франція Франція
1987 Мілан Ken'Ichi Ishii Японія Японія США США Paul Ralle Франція Франція
1988 Париж Hideshi Tamenori Японія Японія Велика Британія Велика Британія Graham Brightwell Велика Британія Велика Британія
1989 Варшава Hideshi Tamenori Японія Японія Велика Британія Велика Британія Graham Brightwell Велика Британія Велика Британія
1990 Стокгольм Hideshi Tamenori Японія Японія Франція Франція Didier Piau Франція Франція
1991 Нью-Йорк Shigeru Kaneda Японія Японія США США Paul Ralle Франція Франція
1992 Барселона Marc Tastet Франція Франція Велика Британія Велика Британія David Shaman Велика Британія Велика Британія
1993 Лондон David Shaman США США США США Emmanuel Caspard Франція Франція
1994 Париж Masaki Takizawa Японія Японія Франція Франція Karsten Feldborg Данія Данія
1995 Мельбурн Hideshi Tamenori Японія Японія США США David Shaman США США
1996 Токіо Takeshi Murakami Японія Японія Велика Британія Велика Британія Stephane Nicolet Франція Франція
1997 Афіни Makoto Suekuni Японія Японія Велика Британія Велика Британія Graham Brightwell Велика Британія Велика Британія
1998 Барселона Takeshi Murakami Японія Японія Франція Франція Emmanuel Caspard Франція Франція
1999 Мілан David Shaman Нідерланди Нідерланди Японія Японія Tetsuya Nakajima Японія Японія
2000 Копенгаген Takeshi Murakami Японія Японія США США Brian Rose США США
2001 Нью-Йорк Brian Rose США США США США Raphael Schreiber США США
2002 Амстердам David Shaman Нідерланди Нідерланди США США Ben Seeley США США
2003 Стокгольм Ben Seeley США США Японія Японія Makoto Suekuni Японія Японія
2004 Лондон Ben Seeley США США США США Makoto Suekuni Японія Японія
2005 Рейк'явік Hideshi Tamenori Японія Японія Японія Японія Kwangwook Lee Південна Корея Південна Корея
2006 Міто Hideshi Tamenori Японія Японія Японія Японія Makoto Suekuni Сінгапур Сінгапур
2007 Афіни Kenta Tominaga Японія Японія Японія Японія Tetsuya Nakajima Японія Японія
2008 Осло Michele Borassi Італія Італія Італія Італія Tamaki Miyaoka Японія Японія
2009 Гент Yusuki Takanashi Японія Японія Японія Японія Matthias Berg Німеччина Німеччина
2010 Рим Yusuki Takanashi Японія Японія Японія Японія Michele Borassi Італія Італія
2011 Ньюарк Hiroki Nobukawa Японія Японія Японія Японія Piyanat Aunchulee Таїланд Таїланд
2012 Леуварден Yusuke Takanashi Японія Японія Японія Японія Kazuki Okamoto Японія Японія
2013 Стокгольм Kazuki Okamoto Японія Японія Японія Японія Piyanat Aunchulee Таїланд Таїланд
2014

Реверсі та комп'ютери[ред.ред. код]

Комп'ютерна версія Реверсі— «Iagno» з набору ігор GNOME Games

нині випущено багато комп'ютерних програм для гри в реверсі, у тому числі і для гри в режимі онлайн. для комп'ютера ця гра є достатньо простою і хороші програми без особливих зусиль обіграють навіть чемпіонів серед людей. Така сила досягається на цьому етапі розвитку техніки алгоритмом альфа-бета відсікання, з використанням великої бази даних партій, що вже відбулись[3].

У грі існує близько 1028 позицій, і близько 1058 можливих партій.

Варіанти реверсі[ред.ред. код]

Реверсі n × n[ред.ред. код]

Існують варіанти реверсі з розміром поля 10  × 10 та більше. Вони не відрізняються від звичайних нічим, крім розміру поля.


антиреверсі[ред.ред. код]

Відрізняється лише тим, що при підбитті підсумків гри виграє той, у кого фішок менше.

Реверсі з чорною дірою[ред.ред. код]

Відрізняється лише тим, що одна з клітин дошки (випадково вибирається на початку гри) позначається як «чорна діра». При цьому на неї не можна зробити хід, і фішки з одного боку такої клітини не можуть захопити фішки з іншого.

Комп'ютерні ігри[ред.ред. код]

Комп'ютерні програми реверсі вже з середини 1990-х років грають набагато сильніше ніж люди. Програма Logistello 1997 року обіграла чемпіона світу Такесі Муракамі 6: 0.[4]

Подібно до багатьох ігор, реверсі достатньо поширені в Інтернеті. Однак, відсутність «культового» статусу, дозволяє наштовхнутися в онлайні на гравців світового рівня (так, наприклад, багато сильні російські отеллісти, включаючи учасників чемпіонатів світу, грають на сайті гамблер.ру, а семиразовий чемпіон світу, видатний майстер гри Хідесі Таменорі досі грає на www.playok.com під ніком becky2002jan). Практично всі ігрові портали, що поважають себе, мають розділ реверсі, однак внаслідок того, що комп'ютери грають набагато краще ніж люди, в Інтернеті вважається за доцільне грати лише бліци (зазвичай до двох хвилин на кожного гравця).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Опис отелло і основних стратегічних концепцій (en)
  2. A Minute to Learn… A Lifetime to Master
  3. Стюарт Рассел, Питер Норвиг — Искусственный интеллект. Современный подход [2-е издание, 2007, Вильямс], c. 241, 266
  4. Константин Кноп. Рукотворный разум Компьютерра № 21, 25 мая 1999

Посилання[ред.ред. код]


Ігри реверсі проти комп'ютера (online)
Комп'ютерні реалізації