Гомер Візантійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гомер Візантійський
Народився 4 століття до н. е.
Помер 3 століття до н. е.
Діяльність автор трагедій

Гомер Візантійський — давньогрецький граматик і трагічний поет з м. Візантій, син Андромаха Філолога і поетеси Міро, який проживав у III ст. до н. е.

Мав також прізвисько Neoteros («Молодший»), щоб відрізняти його від старого Гомера.

Разом зі своїм головним суперником поетом Сосіфеєм (Sositheus) вважається одним із семи великих поетів і трагіків александрійського канону або «Александрійскої Плеяди» (названих на честь сузір'я з семи зірок), які жили при дворі Птолемея II Філадельфа у третьому столітті до н. е. Крім Гомера Візантійського і Сосіфея, туди входили Лікофрон, Філіск Керкірський, Александр Етолійський та ін. Ученим не вдається встановити точний список членів цієї групи. За різними версіями туди ещё могли входити Феокріт або Арат, або Нікандр.

Спеціалісти вважають, що Гомером Візантійським написано від 45 до 57 п'єс, усі вони зараз втрачені.

До наших днів збереглась лише назва однієї трагедії: «Евріпілія».

Посилання[ред. | ред. код]