Храм Зевса в Олімпії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 37°38′16″ пн. ш. 21°37′48″ сх. д. / 37.63778° пн. ш. 21.63000° сх. д. / 37.63778; 21.63000

Історична реконструкція Храму Зевса 19 століття, виконана Паулем Неффом Верлагом

Храм Зевса — давньогрецький храм, присвячений верховному олімпійському богові Зевсу, який слугував центром архітектурного ансамблю давньої Олімпії.

Історія[ред.ред. код]

Перший, найбільш ранній, храм, присвячений місцевим і пан-еллінським божествам зведений на цьому місці ще наприкінці мікенського періоду. Альтіс — обнесений стіною Священний гай, із вівтарем Зевса і пагорбом Пелопса, були вперше побудовані впродовж 10-9 століть до н. е.[1], коли культ Зевса приєдналися до вже побутуючого тут культу Гери (див. Храм Гери в Олімпії)[2].

Класичний храм Зевса був закладений в 52 олімпіаду елейцем Лібоном, але закінчений лише в 85-86 олімпіади Фідієм, тобто між 472 і 456 до н. е.

406 до н. е. імператор Феодосій II наказав зруйнувати всі храми і споруди в Олімпії як свідчення язичницької традиції. Знищення вцілілих залишків храму довершили потужні землетруси 522 і 551 років[3]. Більшість збережених донині фрагментів храму зберігаються в Археологічному музеї Олімпії, кілька фрагментів фронтонів — в Луврі, Париж.

Архітектура[ред.ред. код]

Храм Зевса являв собою був типовий гіпетральний храм (Ύπαιθρος), а саме доричний периптер[4] з 6-ма колонами по ширині храму і 13-ма по його довжині. Матеріалом для будівництва послужив вапняк-ракушняк з Поросу. Фундамент також був вапнянинм і сягав заввишки 22 м, завширишки — 27 м, в довжину — 64 м. Фундамент, колони і розписи цього храму були відкриті і відновлені в колишньому вигляді, завдяки розкопкам, проведеним в 1875 році під керівництвом німецького археолога Ернста Курціуса.

Всередині храму стояла хрисоелефантинна Статуя Зевса також роботи Фідія — одне з Семи чудес античного світу. Масивний п'єдестал статуї близько 3,5 метрів висотою прикрашали позолочені фігури, що зображували олімпійських богів. На цьому п'єдесталі, який представляв подобу Олімпу, знаходився трон, створений із золота і дорогоцінних каменів з безліччю різних прикрас із слонової кістки і чорного дерева. Статуя Зевса понад 10 метрів заввишки, з виразом світоправлячої могутності і разом батьківської ніжності, представлена сидячи на троні. У лівій руці бог тримав скіпетр, увінчаний орлом, а на простягнутою лівій руці стояла богиня Ніка із золота і слонової кістки. Як свідчить Павсаній[5], з першого погляду здавалося неймовірним, що храм міг вмістити цю статую.

Східний фронтон храму прикрашала скульптурна група майстра Пеонія з Меїди, що представляла приготування до змагання на колісницях перед поглядом Зевса між Еномаєм і Пелопсом, а західний фронтон — група майстра Алкамена з Афін, що представляє сцену битви лапіфів з кентаврами. На метопах змальовані 12 подвигів Геракла.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]