Демки (Золотоніський район)
село Демки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Золотоніський район |
Тер. громада | Шрамківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71040210050050387 |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | 17 століття |
Населення | 811 чоловік (на 2009 рік) |
Поштовий індекс | 19822 |
Телефонний код | +380 4738 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°4′51″ пн. ш. 31°55′51″ сх. д. / 50.08083° пн. ш. 31.93083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
118 — 121 м[1] |
Відстань до обласного центру |
71,6 (фізична) км[2] |
Відстань до районного центру |
35 км |
Найближча залізнична станція | Богданівка |
Відстань до залізничної станції |
14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Шрамківка |
Карта | |
Мапа | |
Де́мки — село в Україні у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Шрамківської сільської громади. Розташоване за 35 км від селища Драбів. Населення — 811 чоловік (на 2009 рік).
На північній стороні від села бере початок річка Бутовщина, ліва притока Супію.
Перші згадки про Демки з'являються в середині XVII століття, зокрема вони вже є на карті француза Боплана. За переказами, назва села походить від першого поселенця на прізвище Демко. Найбільшими землевласниками у XIX на початку ХХ століття були російські князі Голіцини та поміщик Шубукін.
Селище доки не була збудована Успенська церква було приписане до Михайлівської церкви у Капустинцях[3]
Село є на мапі 1800 року.[4]
У середині XIX століття в Демках налічувалося 237 дворів, у яких проживало 1130 осіб. У селі був паровий млин, олійниця, кузня.
1904 року тут перебував російський письменник В. Г. Короленко.
До Жовтневого перевороту функціонувала церковноприходська школа, у якій протягом 1904—1905 років вчителювала дочка Володимира Короленка — Софія Володимирівна. Після інтервенції території повіту радянськими військами, до влади у селі прийшли більшовики. Останні почали насильницьким способом зганяти селян до комун та колгоспів. Такі дії викликали масовий селянський спротив в перші роки окупації. 5 травня 1921 року у селі створено першу сільськогосподарську артіль. За роки Голодомору 1932—1933 рр. у Демках загинуло багато селян, серед яких вдалось встановити імена 161-ї особи (більше ніж загинуло демківців на фронтах Другої світової).[5]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
21 вересня 1941 року село окуповане військами Вермахту, а 21 вересня 1943 року відвойоване Червоною Армією. На фронтах Радянсько-німецької війни билися 246 демківців, з них 45 нагороджені орденами й медалями, на честь 152 жителів села, які загинули у війні, споруджено обеліск Слави і пам'ятник.
Станом на 1972 рік в селі проживало 1 478 осіб, тут містилася центральна садиба колгоспу ім. Леніна, який мав в користуванні 3,1 тисяч га землі, з них орної 2,9 тисяч га. Напрям господарства був м'ясо-молочне тваринництво.
В селі працювали середня школа, де навчались 227 учнів, будинок культури на 400 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 16 тисяч примірників, дільнична лікарня, аптека, відділення зв'язку, ощадна каса, комбінат побутового обслуговування.
Щонайменше з першої половини ХІХ ст. у селі діє православний храм Успіння Пресвятої Богородиці[6][7][8][9]. В різні роки священниками, дяками (паламарями) були (в дужках зазначені роки перебування на парафії):
священник Андрій Пашутинський (1844 — ), дяк Федір Григорович (1844 — 1878) [10]
священник Петро Падалка (1874 — 1882),[11] дяк Костянтин Григорович (1874 — 1886)
священник Федір Боровський (1882 — 1891) — прибув з Чернігівщини, де служив у церкві Святого Миколая м. Борзна[12], 27 жовтня 1891 р., у віці 40 років, повісився у с. Демки через психічний зрив[13], дяк Адріан Григорович (1887 — 1916) [14]
священник Іван Боровський (1892 — 1915) [15][16]
священник Федір Грудницький (1916 — 1918), дяк Всеволод Федорець (1917 — 1918)
Починаючи з першої половини ХІХ ст., у селі сформувались такі осілі роди (перелік традиційних прізвищ за алфавітом):
А
Андрусенко
Антоненко
Б
Безвіконний
Бойко
Буряк[17]
Бутенко
В
Василенко[18]
Відьма
Г
Григоренко[19]
Гаращенко
Головань[19]
Д
Дем'яненко
Довгий
Дудка
Е
Евенко
З
Зусик
Зелюк [20]
Завалій
Згуровський
К
Карпенко
Кононенко
Куля
Кріпак
Куцопартий
Кубар
Кадило
Кириченко
Колос
Криволап
Костюковський
Л
Лич
Ланько
М
Манич
Майстренко
Манжура
Мозковий
Музика
Матієнко
Н
Найда
Назаренко
Наконечний
Наталенко
Низенко[21]
О
Огій
Олабін[22] (вже у ХХ століття трансформувалось в Алабін)
Осипенко
П
Плетінь
Полторак
Пух[23]
Р
Рудницький
Рибак
С
Савенко
Савоста
Сердюк
Т
Терещенко
Тещенко
Х
Харченко
Ч
Чмель
Ш
Шевчук
Шинкаренко
Шиль
Шрамко
Штанько
Шурша
Я
Ярош
У Демках працює школа І—ІІІ ступенів, дитячий садок, Будинок культури, бібліотека, лікарська амбулаторія, аптека.
Протягом 2005–2006 років село повністю газифіковано, в 2007 році на газове опалення переведено школу.
Найбільші сільськогосподарські виробники: ТОВ «Атлантик Фармаз-ІІ» та ПСП «Опал».
- Жук Сергій Йосипович (1969—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Косенко Василь Йосипович — заслужений юрист України, генерал-полковник юстиції, суддя Верховного Суду України.
- Зелюк Віталій Володимирович — кандидат педагогічних наук, доцент, директор Полтавської академії неперервної освіти ім. М. В. Остроградського
- Юхименко Микола Петрович —генерал — майор міліції.
- ↑ Погода в Україні. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 29 вересня 2007.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Хто є хто в Україні? с. Демки. Архів оригіналу за 10 червня 2010. Процитовано 13 травня 2009.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 565 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 462 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.2, ст. 20 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Державний архів Чернігівської області, Ф. 1462, оп. 1, спр. 7726, арк. 1-2
- ↑ Державний архів Черкаської області, Ф. 931, оп. 1, спр. 1325, арк. 147-148
- ↑ Список духовенства Черниговской епархии на 1876 г. petergen.com. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
- ↑ Державний архів Черкаської області, Ф. 931, оп.1, спр. 1368, арк. 144 - 145
- ↑ Державний архів Черкаської області, Ф. 9310, оп. 1, спр. 1368, арк. 2-3
- ↑ Державний архів Черкаської області, Ф. 9310, оп. 1, спр. 1368, арк. 200-201
- ↑ Державний архів Черкаської області, Ф. 9310, оп.1, спр. 1418, арк. 172-173
- ↑ Державний архів Черкаської обл., Ф. 931, Оп. 1, спр. 1412, арк. 50-51
- ↑ Державний архів Черкаської обл., Ф. 931, Оп. 1, спр. 1412, арк. 54-55
- ↑ а б Державний архів Черкаської обл., Ф. 931, Оп. 1, спр. 1412, арк. 67-68
- ↑ Державний архів Черкаської обл., Ф. 931, Оп. 1, спр. 1412, арк. 52-53
- ↑ Державний архів Черкаської обл., Ф. 931, Оп. 1, спр. 1412, арк. 53-54
- ↑ Державний архів Черкаської обл., Ф. 931, Оп. 1, спр. 1346, арк. 1-2
- ↑ Державний архів Чернігівської обл., Ф. 1462, Оп. 1, спр. 7737, арк. 1-2
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |