Степан Дропан
| Степан Дропан | |
|---|---|
 Степан Дропан у друкарській майстерні, уявний портрет. | |
| Народився | невідомо |
| Помер | невідомо Львів |
| Громадянство | Королівство Польське |
| Національність | русин / українець |
| Місце проживання | Львів |
| Діяльність | друкар |
| Відомий завдяки | засновник першої відомої друкарні в Україні |
| Конфесія | православ'я |
Степа́н Дропа́н[a] — перший відомий український друкар[2][3], що працював у Львові у XV столітті За повідомленням монахів (1791), 1460 року подарував львівському Онуфріївському монастирю свою власну друкарню[4].
За дослідженнями українських та закордонних учених, у середині XV століття у Львові працювала друкарня Степана Дропана, заможного львівського міщанина, який, судячи з архівних документів, подарував згодом цю друкарню Свято-Онуфріївському монастирю. Свого часу друкарня потрапила до Степана Дропана завдяки його тестю — Йогану Зоммерштайну, пам'ять про котрого залишилася у львів'ян дещо трансформованими назвами — передмістя Замарстинів та вулиці Замарстинівської.
Ці факти дають науковцям підстави вважати, що українське друкарство почалося у Львові у XV столітті.[5] і мало корені з тогочасних німецьких князівств, а не з Московії XVI століття, як на тому наполягають науковці Росії[6].
Саме до монастиря Святого Онуфрія через 112 років, у 1572 році, приїхав Іван Федорович, щоб відродити друкарство в місті. Про це, зокрема, свідчать слова з післямови «Апостола» (1574), викарбувані також на надгробку Федоровича.[7] У перекладі І. Крип'якевича цей напис звучить так[6]:
«Іван Федорович, друкар Москвитин, котрий своїм заходом занедбане друкарство обновив.»
Особи:
- ↑ Редько Ю. К. Наголос українських прізвищ // Довідник українських прізвищ / За ред. І. Варченко. — К. : Радянська школа, 1968. — 255 с. — (Бібліотека вчителя-словесника)
- ↑ М. С. Тимошик Друкарство // Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко та ін. — 2-е вид. випр. і доп. / НАН України; Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України; Інститут української мови НАН України. — К.: Українська енциклопедія, 2004. — С. 164. — 824 с. — ISBN 966-7492-19-2.
- ↑ Микола Тимошик (12 лютого 2020). Таки Степан Дропан, а не Іван Федорович. Слово просвіти. Архів оригіналу за 28 вересня 2022. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Початки українського друкарства. — Львів : Центр Європи, 2000. — 224 с. — ISBN 966-7022-26-9.
- ↑ Украина: Полная энциклопедия / Авт.-cостав. В. М. Скляренко, Т. В. Иовлева, В. В. Мирошникова, М. А. Панкова; Худож.-оформ. Л. Д. Киркач-Осипова. — Харьков: Фолио, 2007. — 463 с. — С. 329. (рос.)
- ↑ а б Концепції витоків друкарства // Історія видавничої справи: Підручник / Тимошик М. С. — 2-ге вид., випр. — Київ: Наша наука і культура, 2007. — С. 140—144. — 496 с. — ISBN 978-966-7821-43-2.
- ↑ Українці у світі — Дропан Степан
- Огієнко І. І. Історія українського друкарства / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К. : Либідь, 1994. — 448 с. — (Пам’ятки історичної думки України)
- Микола Тимошик. Перший український друкар Степан Дропан, а не Іван Федорович // Український інформаційний простір : журнал. — 2019. — № 2(4) (4 грудня). Процитовано 25 листопада 2021.
- Микола Тимошик (27 жовтня 2007). Українська книжка як об'єкт фальсифікацій. «Дзеркало тижня» № 40. Процитовано 25 листопада 2021.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Найдавніші українські книжки | ||
|---|---|---|
Писемні |  | |
Друковані | ||
