Жива ватра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:05, 21 січня 2024, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 21 січня 2024, заснована на цій версії.
Жива ватра
The Living Fire
Український постер
Жанрнауково-пізнавальний, документальний
РежисерОстап Костюк
ПродюсерДанил Вулицький
Геннадій Кофман
Ольга Бесхмельниціна
СценаристОстап Костюк
ОператорОлександр Поздняков
Микита Кузьменко
КомпозиторЗагайкевич Алла Леонідівна
КінокомпаніяНаціональна Кінематека України
Дистриб'ютор86PROKAT (Україна)
Journeyman Pictures (Світ)[1]
Тривалість52 хвилини (телеверсія)
77 хвилини (кінотеатральна версія)
Моваукраїнська
КраїнаУкраїна Україна
Рік2015
Дата виходу29 вересня 2016 (Україна)
Кошторис₴1.2 млн.[2]
Касові збори₴163 тис.[3]
IMDbID 4957736
zhyvavatra.com.ua

«Жива ватра» (англ. The Living Fire) — український мистецький документальний фільм режисера Остапа Костюка. Фільм розповідає про життя вівчарів українських Карпат і долю традиційного ремесла в контексті сучасного світу.

Кінотеатральна версія стрічки (77 хвилин хронометражу) вперше вийшла в український кінопрокат 29 вересня 2016 року[4]. Телеверсія стрічки (52 хвилини хронометражу) вперше вийшла на телеканалі «UA: Перший» 19 листопада 2016 року[5]. Виходу телеверсії передував краудфандинговий збір коштів на українській платформі Спільнокошт, який успішно завершився й творцям стрічки вдалося зібрати понад 70 тисяч гривень[6].

У 2017 році стрічка перемогла у двох номінаціях української національної кінопремії «Золота дзиґа»[7] .

Займає 44-ту позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Про фільм

Це фільм про життя, про традицію, про конфлікт двох світів — сучасного і древнього, про природу гір, про долю людську, про любов, про родину, про місце під сонцем, про вогонь живий і про вівчарство — усе це в голові маленького хлопчика, котрий, може, стане пастухом — Іванка.

Сюжет

В Українських Карпатах живуть троє чоловіків різних поколінь: 82-річний Іван одиноко проводить старість, він недавно поховав свою дружину і сам готується до похорону. У цей самий час 10-річний Іванко починає життя з чистого листка в школі-інтернаті у райцентрі, а 39-річний Василь керує тваринним господарством і вигодовує молодняк овець. Та прийде весна, і всі троє піднімуться в гори услід за вівчарським покликанням, яке все важче продовжувати в сучасному світі.

Нагороди та номінації

Перемоги

2015 — Спеціальна нагорода журі Канадського міжнародного фестивалю документального кіно Hot Docs[en] (Торонто, Канада)[8]

2015 — Нагорода найкращому документальному фільму 18-го Міжнародного кінофестивалю для дітей та юнацтва Olympia (Греція)[9]

2016 — Нагорода за операторську роботу на Salem Film Fest (США)[10]

Номінації та дипломи

2015 — Спеціальний диплом журі Одеського міжнародного кінофестивалю (Одеса, Україна)[11]

2015 — Диплом міжнародного кінофестивалю «Лістапад» (Мінськ, Білорусь).[12]

2015 — Відібрано до участі у конкурсній програмі міжнародного «Кінофестивалю у Карлових Варах» (Карлові Вари, Чехія).[13][14]

2015 — Відібрано до участі у конкурсній програмі «Чиказького міжнародного кінофестивалю» у номінації "Gold Hugo" (найкращий міжнародний документальний фільм) (Чикаго, США).[15]

2015 — Відібрано до участі у конкурсній програмі «Рейк'явікського міжнародного кінофестивалю» (Рейк'явік, Ісландія).[16]

2015 — Відібрано до участі у конкурсній програмі «Цюрихського міжнародного кінофестивалю» у номінації "Golden Eye" (найкращий міжнародний документальний фільм) (Цюрих, Швейцарія).[17]

2016 — Відібрано до участі у конкурсній програмі «Пелікамського міжнародного кінофестивалю» (Тульча, Румунія).[18]

Список нагород та номінацій[19]
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Національна кінопремія «Золота дзиґа» 20 квітня 2017 Найкращий оператор-постановник Микита Кузьменко, Олександр Поздняков Перемога [7]
Найкращий композитор Алла Загайкевич Перемога
Найкращий документальний фільм Жива ватра Номінація

Реліз на DVD/Blu-Ray/Цифрових HD носіях

8 квітня 2017 року «Жива ватра» з'явилася у мережевому кінотеатрі Megogo в Україні[20] Крім того, стрічка доступна для перегляду на інших відеоплатформах — Jman.tv,[21] Amazon Video,[22] Google Play Movies,[23] Youtube Movies,[24] Vimeo,[25] Apple iTunes[26] та Microsoft Store.[27]

Примітки

  1. ↑ The Living Fire - Journeyman Pictures (англ.)
  2. ↑ Документальна стрічка «Жива ватра» вийде в український кінопрокат - НСКУ, 23.08.2016
  3. ↑ Касові збори від кінопрокату в Україні в 2016 році склали 1,7 млрд. гривень - НСКУ, 31.03.2017
  4. ↑ Український документальний хіт «Жива ватра» виходить у прокат. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 21 вересня 2016.
  5. ↑ Телепрем’єра стрічки "Жива ватра" на UΛ:Перший [Архівовано 2017-05-12 у Wayback Machine.] - UA:Перший, 16 листопада 2016
  6. ↑ «ЖИВА ВАТРА». Міжнародна телеверсія - Спільнокошт, 16 лютого 2016
  7. ↑ а б Українська кіноакадемія оголосила номінантів на премію «Золота дзиґа». Детектор-медіа. 3 квітня 2017. Процитовано 12.04.2017.
  8. ↑ Zaxid.net. Український фільм «Жива ватра» отримав нагороду у Канаді. ZAXID.NET. Процитовано 8 березня 2016.
  9. ↑ detector.media. Документальний фільм «Жива ватра» вийшов в український прокат. detector.media. Процитовано 4 травня 2017.
  10. ↑ Zaxid.net. Операторів українського фільму «Жива Ватра» відзначили у США. ZAXID.NET. Процитовано 8 березня 2016.
  11. ↑ Одеський кінофестиваль оголосив переможців. Дзеркало тижня. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  12. ↑ «Жива ватра» нагороджена дипломом Міжнародного кінофестивалю «Лістапад» | Новости Cineast | Жива ватра, Лістапад. cineast.com.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  13. ↑ У чеських Карлових Варах відкрився кінофестиваль. zaxid.net. Процитовано 4 травня 2017.
  14. ↑ Кінофестиваль у Карлових Варах: дві українські стрічки – у конкурсній програмі - Радіо свобода, 3 Липень 2015
  15. ↑ Chicago International Film Festival Sets Competition Lineup / Список конкурсантів «Чиказького міжнародного кінофестивалю». hollywoodreporter.com. Процитовано 4 травня 2017. (англ.)
  16. ↑ Reykjavik International Film Festival Programme 2015 / Програма Reykjavik International Film Festival 2015 (PDF). riff.is. Архів оригіналу (PDF) за 5 травня 2017. Процитовано 4 травня 2017. (англ.) (ісл.)
  17. ↑ The Living Fire / Zhyva Vatra by Ostap Kostyuk. International Documentary Film, Competition / Жива ватра режисера Остапа Костюка. Міжнародний документальний фільм, конкурсна програма. zff.com. Процитовано 4 травня 2017. (англ.) (нім.)
  18. ↑ Documentaries from around the Black Sea at Pelicam 2016 / Документалки з Чорного моря на Пелікамі 2016. .pelicam.ro. 18.05.2016. Архів оригіналу за 08.07.2017. Процитовано 4 травня 2017. (англ.) (рум.)
  19. ↑ Нагороди та номінації фільму Жива ватра на сайті IMDb (англ.)
  20. ↑ Жива Ватра. Megogo. 8 квітня 2017. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
  21. ↑ The Living Fire у крамниці Jman.tv (англ.)
  22. ↑ The Living Fire у крамниці Amazon Video (англ.)
  23. ↑ The Living Fire у крамниці Google Play Movies (англ.)
  24. ↑ The Living Fire у крамниці Youtube Movies (англ.)
  25. ↑ The Living Fire у крамниці Vimeo Movies (англ.)
  26. ↑ The Living Fire у крамниці iTunes Movies (англ.)
  27. ↑ The Living Fire у крамниці Microsoft Store (англ.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жива_ватра&oldid=41487179