Житомирська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта Житомирської округи у складі Волинської губернії, 1923
Карта Житомирської округи, 1925

Житомирська округа1926 року Волинська) — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР утворена в 1923 році у складі Волинської губернії[1]. Окружний центр — місто Житомир. Налічувала 14 районів. Проіснувала до 14 вересня 1930 року. Протягом 19241930 років межі округи кілька разів змінювалися.

На півночі округа межувала з Коростенською, на сході з Київською, на півдні з Бердичівською та з Шепетівською округами на заході.

Склад округи[ред. | ред. код]

Утворена 7 березня 1923 року з окружним центром у Житомирі з частини Новгород-Волинського, Житомирського і частини Полонського повіту, в складі 14 районів:[1]

  • Городницький — з Городницької і Сербівської волостей Новгород-Волинського повіту.
  • Пищевський — з волостей: Пищевської і Жолобенської Новгород-Волинського повіту.
  • Новгород-Волинський — з Романовецької, частини Смолдирівської і частини Рогачівської Новгород-Волинського повіту.
  • Баранівський — з волостей: частини Смолдирівської, частини Рогачівської і цілої Баранівської Новгород-Волинського повіту.
  • Пулинський — з волостей Куринської Новгород-Волинського повіту і частини Пулинської Житомирського повіту.
  • Чорняхівський — з частини Пулинської, Чорняхівської і цілої Бежівської волости Житомирського повіту.
  • Левківський — з частини Чорняхівської і цілої Левківської волости Житомирського повіту. Ліквідований 23 вересня 1925 року.[2]
  • Троянівський — Троянівської і частини П'ятківської волости Житомирського повіту.
  • Чуднівський — з Чуднівської і частини П'ятківськоі волости Житомирського повіту.
  • Миропільський — з Миропільської, і Романівської, Полонського повіту.
  • Любарський — з Ново-Чарторійської, Красносільскої, Лимарської і Мотовилівської волостей Полонського повіту.
  • Янушпольський — з Краснопольскої волости Полонського повіту і Янушпольської і Озадівської волостей Житомирського повіту.
  • Солотвинський — з Коднянської і Солотвинської волостей Житомирського повіту. Ліквідований 17 червня 1925 року.[3]
  • Андрушівський — з Котелянської і Андрушівської волостей, Житомирського повіту.

21 серпня 1924:[4]

  • Деревицька, Глезненська, Ворушковецька, Гизівшинська, Мартинівська і Вишняківська сільради Полонського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
  • Вигнанська, Ожарівська і Мшанецька сільради Старо-Констянтинівського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
  • Хутір Омецинський Троянівського району перейшов до складу Чуднівського району.
  • Сколобівська, Івановицька, Старо-Олександрівська, Бабичівська і Гуто-Юстинівська сільради Черняхівського району перейшли до складу Пулинського району.
  • Центр Солотвинського району перенесений з с. Солотвина в м. Кодню, Солотвинський район перейменований на Коднянський район.
  • Троковицька, Некрашенська, Пісчанська і Кам'янська сільради Левківського району перейшли до складу Черняхівського району.
  • с. Бараші Левківського району перейшло до складу Троянівського району.
  • Стовпівська, Красновульська, Волосівська, Колківська, Красносільська і Карповецька сільради Любарського району перейшли до складу Чуднівського району.
  • Привитівська і Печанівська сільради Любарського району перейшли до складу Миропільського району.
  • колонія Журафіно і колонія Поправка Черняхівського району перейшли до складу Троянівського району.
  • село Комарівка Черняхівського району перейшло до складу Фасівського району Коростенської округи.
  • колонія Антонівка Пищівського району перейшла до складу Судилківського району Шепетівської округи.

13 березня 1925:[5]

  • Радомисельський і Коростишівський райони ліквідованої Малинської округи приєднані до Житомирської округи.
  • Ставищанський район Малинської округи розформований з приєднанням:
    • Білківської, Забілочанської, Комарівської, Кочерівської, Неграбівської, Поташнянської, Раєвської і Раковицької сільрад до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи;
    • Царівської сільради до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи.
  • Придубівська сільрада, а також с. 1-й і 2-й Волнянський хутір і колонії Радівка, Тавбівка і Юзефівка Брусилівського району Білоцерківської округи перечислені до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи
  • с. Перемижжя, Журавлінка і Костанівська з хутором Салдацьким Коростишівського району перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.
  • Забілотянська, Котівська і Пилиновицька сільради Потіївського району ліквідованої Малинської округи перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.

28 квітня 1925 року[6] в Житомірській окрузі утворені польські: Ново-Заводська, Кошелівська і Довбишанська, а також німецька Андріївська сільрада.


17 червня 1925:[3]

  • Любарський, Янушпольський, Андрушівський (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і Чуднівський (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушкінської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської і Карповицької) райони Житомирської округи були перечислені до складу Бердичівської округи.
  • Коднянський район розформований з віднесенням Ляховецької (без села Роскопана Могила), М. Мошківської, Червонинської і В. Мошківської сільрад до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинської, Раєвської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, Скаковської і Половецької сільрад до складу Махновського району Бердичівської округи.
  • Слободищінська і Швайківська сільради Троянівського району перечислені до складу Махнівського району Бердичівської округи.
  • П'ятківська, Пилипівська і Соснівська сільради Троянівського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
  • Шуляйківська і Романківська сільради Миропольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
  • Привитівська і Печанівська сільради Миропольського району перечислені до складу Любарського району, включуваного до Бердичівської округи.
  • М.-Татаринівська, Райківська і Голодківська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Махновського району Бердичівської округи.
  • В.-Коровинецька, Рачківська і Бейзимівська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
  • Грубська сільрада з с. Струцівкою і Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею розформовуваного Ходорківського району Бердичівської округи перечислені до складу Коростишівського району.
  • Кутузівський, Фасівський і Потіївський райони Коростенської округи перечислені до складу Житомирської округи.

23 вересня 1925:[2]

  • Фасівський район розформований, з приєднанням території:
  • Лісовщинської, Ковалівської і Мусіївської сільрад до складу Ушомирського району, Коростенської округи;
  • Буківської, Добринської, Салицької, Селицької, Емілівської і Бражинської сільрад до складу Потіївського району, Житомирської округи;
  • Кропів'янської, Гацківської, Турчинської, Ісаківської, Рудно-Фасівської, Фасівської, Кам'яно-Бродської, Краснорічинської, Топорищенської і Коротищенської сільрад до складу Володарського району, Житомирської округи.
  • Левківський район ліквідований.
  • Утворений новий Іванківський район з центром у містечкові Іванків у складі:
  • Вацьківської (без села Газинки), Левківської, Станишевської, Млинищенської, Луцької і Писківської сільрад касованого Левківського району;
  • Туровецької, Тулинської, Лещинської, Іванківської, Іваницької, Волосівської, Н-Котельнянської, Антополь-Болярківської, Старо-Котельнянської, Старосільської, Рудно-Грабівської, Івницької і Смолівської сільрад, що входили до складу Андрушівського району, переписаного до складу Бердичівської округи;
  • Пражівської, Янковецької, Коднянської, Закусилівської і Розкопано-Могильської сільрад скасованого Коднянського району.
  • Суховільська сільрада Городницького району Коростенської округи перейшла до складу Пищевського району.
  • Краєщинська сільрада Володарського (Кутузівського) району Житомирської округи перейшла до складу Ушомирського району Коростенської округи.
  • Перейшли до складу Миропільського району Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, переписаного до складу Бердичівської округи.
  • Районний центр Миропільського району перенесений з містечка Миропілля в місто Романів, Миропільський район перейменований на Романівський.
  • Районний центр Пищевського району перенесений з містечка Пищева в містечко Ярунь, Пищевський район перейменований в Ярунський.

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР.[7]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 690 119 чоловік (49,43 % чоловіків і 50,57 % жінок). З них 142 377 були міськими, а 547 742 сільськими жителями.

Національний склад[ред. | ред. код]

За етнічним складом 66,8 % населення були українці, 12,6 % поляки, 9,5 % євреї, 7,3 % німці, 2,9 % росіяни, інші національності загалом 0,9 %.

Національний склад районів та міст Житомирської округи за переписом 1926 р.[8]

місто/район населення українці % росіяни % євреї % поляки % німці %
1 м. Житомир 76597 28469 37,2 % 10530 13,7 % 30001 39,2 % 5653 7,4 % 713 0,9 %
2 Баранівський район 44341 33370 75,3 % 264 0,6 % 3770 8,5 % 5730 12,9 % 1017 2,3 %
3 м. Баранівка 5367 3395 63,3 % 85 1,6 % 1602 29,8 % 187 3,5 % 42 0,8 %
4 Баранівський район (села) 38974 29975 76,9 % 179 0,5 % 2168 5,6 % 5543 14,2 % 975 2,5 %
5 Володарський район 48607 31555 64,9 % 347 0,7 % 2615 5,4 % 5362 11,0 % 8386 17,3 %
6 м. Кутузов-Володарський 4015 1768 44,0 % 23 0,6 % 2068 51,5 % 35 0,9 % 111 2,8 %
7 Володарський район (села) 44592 29787 66,8 % 324 0,7 % 547 1,2 % 5327 11,9 % 8275 18,6 %
8 Іванківський район 45268 40490 89,4 % 165 0,4 % 2111 4,7 % 2226 4,9 % 109 0,2 %
9 м. Котельня 3365 2236 66,4 % 17 0,5 % 896 26,6 % 194 5,8 % 0 0,0 %
10 Іванківський район (села) 41903 38254 91,3 % 148 0,4 % 1215 2,9 % 2032 4,8 % 109 0,3 %
11 Коростишівський район 41486 35115 84,6 % 945 2,3 % 3092 7,5 % 1867 4,5 % 355 0,9 %
12 м. Коростишів 8092 4551 56,2 % 110 1,4 % 3017 37,3 % 209 2,6 % 139 1,7 %
13 Коростишівський район (села) 33394 30564 91,5 % 835 2,5 % 75 0,2 % 1658 5,0 % 216 0,6 %
14 Мархлевський район 40904 7734 18,9 % 145 0,4 % 1016 2,5 % 28332 69,3 % 3575 8,7 %
15 Новоград-Волинський район 63084 37265 59,1 % 2030 3,2 % 7016 11,1 % 8269 13,1 % 8129 12,9 %
16 м. Новоград-Волинський 14897 5773 38,8 % 1007 6,8 % 6553 44,0 % 722 4,8 % 670 4,5 %
17 Новоград-Волинський район (села) 48187 31492 65,4 % 1023 2,1 % 463 1,0 % 7547 15,7 % 7459 15,5 %
18 Потіївський район 41898 35938 85,8 % 584 1,4 % 420 1,0 % 3400 8,1 % 1263 3,0 %
19 Пулинський район 59533 30608 51,4 % 1878 3,2 % 2209 3,7 % 7728 13,0 % 15906 26,7 %
20 м. Пулини 3367 2059 61,2 % 29 0,9 % 1056 31,4 % 61 1,8 % 142 4,2 %
21 м. Соколів 742 6 0,8 % 13 1,8 % 455 61,3 % 2 0,3 % 260 35,0 %
22 Пулинський район (села) 55424 28543 51,5 % 1836 3,3 % 698 1,3 % 7665 13,8 % 15504 28,0 %
23 Радомишльський район 59424 50227 84,5 % 565 1,0 % 4781 8,0 % 2403 4,0 % 1272 2,1 %
24 м. Радомишль 12933 7337 56,7 % 475 3,7 % 4637 35,9 % 166 1,3 % 229 1,8 %
25 Радомишльський район (села) 46491 42890 92,3 % 90 0,2 % 144 0,3 % 2237 4,8 % 1043 2,2 %
26 Романівський район 43330 29525 68,1 % 693 1,6 % 4361 10,1 % 5124 11,8 % 3177 7,3 %
27 м. Романів 7559 4060 53,7 % 175 2,3 % 2672 35,3 % 555 7,3 % 19 0,3 %
28 Романівський район (села) 35771 25465 71,2 % 518 1,4 % 1689 4,7 % 4569 12,8 % 3158 8,8 %
29 Троянівський район 38665 28798 74,5 % 774 2,0 % 1076 2,8 % 6546 16,9 % 1338 3,5 %
30 Черняхівський район 51243 41559 81,1 % 629 1,2 % 2335 4,6 % 1616 3,2 % 3167 6,2 %
31 м. Черняхів 5524 3430 62,1 % 55 1,0 % 1898 34,4 % 19 0,3 % 56 1,0 %
32 Черняхівський район (села) 45719 38129 83,4 % 574 1,3 % 437 1,0 % 1597 3,5 % 3111 6,8 %
33 Ярунський район 36076 30610 84,8 % 240 0,7 % 786 2,2 % 2371 6,6 % 1887 5,2 %

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення Житомирської округи за переписом 1926 року[8]

населення українська російська інша
м. Житомир 76 597 33,9 26,1 40,0
Баранівський район 44 341 80,1 0,7 19,1
Володарський район 48 607 71,9 0,9 27,2
Іванківський район 45 268 92,9 0,5 6,6
Коростишівський район 41 486 85,5 2,4 12,1
Мархлівський район 40 904 54,7 0,5 44,9
Новоград-Волинський район 63 084 67,1 4,2 28,7
Потіївський район 41 898 90,7 1,5 7,8
Пулинський район 59 533 60,8 3,3 35,9
Радомисльський район 59 424 87,0 1,4 11,6
Романівський район 43 330 72,4 1,9 25,7
Троянівський район 38 665 85,1 2,1 12,8
Черняхівський район 51 243 82,7 1,3 16,0
Ярунський район 36 076 88,0 0,8 11,2
Житомирська округа 690 456 72,8 4,5 22,7

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Постанова ВУЦВК № 306 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Волині»
  2. а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 407 від 23 вересня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділові Житомирської й Коростенської округ»
  3. а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 220 від 21 серпня 1924 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині»
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 96 від 13 березня 1925 «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною і Волинню»
  6. Постанова ВУЦВК № 394 від 28 квітня 1925 року «Про відокремлення національних сільрад на Волині»
  7. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  8. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Література[ред. | ред. код]

  • Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Волинська округа. Харків, 1926.

Посилання[ред. | ред. код]