Корисні копалини Нігерії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Нігерії.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Основні корисні копалини Нігерії – нафта, природний газ, кам. вугілля, зал. руда, руди олова, рідкісних металів (ніобію, танталу), нерудні буд. матеріали (табл.); є також родовища і вияви бурого вугілля, урану, марганцю, вольфраму, золота, міді, молібдену, свинцю і цинку, гірничохімічна сировина, нерудна індустріальна сировина (табл.).

Таблиця. Основні корисні копалини Нігерії станом на 1999 р.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Барит, тис. т

 

730

 

 

Залізні руди, млн т

116

620

36 (Fe)

0,1

Золото, т

5

23

0,6 г/т

 

Нафта, млн т

2908

 

 

2,1

Пентоксид ніобію, тис. т

64

91

0,04 (Nb2O5)

0,67

Олово, тис. т

90

110

0,8

 

Природний горючий газ, млрд м3

3250

 

 

2,2

Свинець, тис. т

100

300

10 (Pb)

0,1

Пентоксид танталу, т

3200

5530

0,04 (Та2О5)

4,17

Вугілля, млн т

650

1607

 

 

Цинк, тис. т

80

400

7,9 (Zn)

 

Різновиди корисних копалин[ред. | ред. код]

Вуглеводні. За доведеними запасами нафти і газу Н. займає 2-е місце в Африці (1999). На кінець ХХ ст. відкрито бл. 300 нафтових і нафтогазових родов., які входять у Ґвінейської затоки нафтогазовий басейн. Найбільші з них : Бому, Імо-Рівер, Окан, Мерен, Оломоро, Дельта, Дельта-Саут, Екпе, Убіт, Йокрі та ін. Родов. багатопластові, глибина залягання продуктивних пластів на суші 1500-2000 м, на шельфі – 2500-3600 м. Колектори нафти і газу – г.ч. горизонти міоценових пісковиків світи агбада (пористість 40%), а також пісковики світи бенін. Пастки структурного типу, а також тектонічно екрановані. Численні родов. нафти мають газові шапки. Нафти малосірчисті, з високим змістом парафіну, густина 832-920 кг/м3.

За оцінками British Petroleum на 2003 р у Нігерії запаси нафти 24 млрд бар., частка у світі – 2%, за рівнем споживання майбутній продуктивний період – 33 р. Запаси газу (трлн куб.м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися у Нігерії – 3 (2%), понад 100 років.

У Нігерії пошуково-розвідувальні роботи тривалий час були орієнтовані г.ч. на нафту, і тому реальні запаси газу можуть значно перевищувати існуючі оцінки. На сьогоднішній день відомо близько 25 родовищ газу. Переважна частина запасів – газ в газових шапках нафтових родовищ (близько 70%), а також газ, розчинений у нафті.

Вугілля. Ресурси вугілля в країні на 2002 р – 2750 млн т [Mining Annual Review 2002]. Родов. кам. вугілля пов'язані з відкладами крейди, які широко розвинені в прогині Бенуе. Найбільший бас. – Енугу (пл. 20 тис. км², вугленосна товща до 150 м), який складений пісковиками, аргілітами, вуглистими сланцями і містить до 5 пластів кам. вугілля. Вугілля енергетичне, сер. вміст золи 10%, вологи 9%, сірки менше 1%, теплотворна здатність 29,4-32,8 МДж/кг.

Залізо. Великі території Нігерії складені осадовими породами, збагаченими залізом. Відкрито багато родовищ залізняку, але вони не розробляються. Найбільші родовища знаходяться в Маунт-Патті поблизу Локоджі і в Сокото. Родов. зал. руд пов'язані з пластовими тілами низькоякісних високофосфористих (понад 1,5%) шамозит-сидерит-лімонітових руд в сенонських і еоценових відкладах осадового чохла (Акбаджа і Патті). Середні і дрібні родов. представлені лінзоподібними магнетит-гематитовими тілами в залізистих кварцитах (Ітакпе, Аджібоноко та ін.).

Золото. Дрібні розсипні (Замфара, Бішіні та ін.) і корінні (Ілеша-Іфе, Мінна та ін.) родов. руд золота зосереджені в центрі, на заході і півн.-заході країни. Більша частина їх відпрацьована, перспективним є район Ілеша.

Інші металічні корисні копалини. Пром. родов. руд олова, ніобію і танталу, а також вольфраму, цирконію та ін. рідкісних металів розташовані на плато Джос. Бл. 75% запасів олов'яних руд і 15-45% ніобієвих руд зосереджено в числ. розсипних родов., пов'язаних з каситерит-колумбітовими алювіальними відкладами і корами вивітрювання колумбітоносних гранітів. Потужність алювію осн. родов. (Форум, Букуру, Ропп-Тенті та ін.) 1,5-2,0 м, довжина рудоносних ділянок 5-6 км. Самостійним родовищем тантало-ніобатів є елювіальне родов. Куру. Корінні родов. представлені кварцовими і пегматитовими жилами і ґрейзенізованими зонами в молодих гранітах (колумбіт-танталітове родов. Гамауе, каситеритове – Тонголо та ін.). Жильне олово-цинково-вольфрамове родов. Ліруе розташоване за 150 км від м. Джос. Інші каситеритові родов.: Насарава, Акванга, Абуджа, Егбе; велике корінне родов. пірохлору в лужних гранітах з урановою мінералізацією Кеффі (Каффо).

Н. має в своєму розпорядженні запаси Pb-Zn-руд в 1,65 млн (2002), що містять крім того Cu, Ag, Ge, Cd. Рудний пояс має протяжність ~600 км і ширину ~80 км. Родов. руд свинцю і цинку представлені сидерит-марказит-кварцовими жилами в крейдових піщано-глинистих відкладах ґрабена Бенуе (Абакаліки, Зурак та ін.). Руди деяких родов. містять також мідь (р-н Макурді). Гірничохімічна сировина представлена родов. кам. солі (Аве), фосфоритів (Абеокута-Іфо), флюориту (р-н Макурді), азбесту (Чафе), бариту (Азара та ін.), графіту і кіаніту (поблизу Бірнін-Гварі), тальку (Ісанлу-Макуту).

Нерудні буд. матеріали представлені вапняками, мармурами, доломітизованими мармурами, кварцовими пісками, приуроченими до верхньокрейдових та палеоген-неогенових відкладів. Осн. родов. вапняків: Нкалагу, Яндев, Евекоро, мармуризованих вапняків – Укпілла, Мфамосінг, декоративного мармуру – Джакура, кварцового пісковику – Джебе, Енугу, вогнетривких глин і каоліну – Онібоде, Ошієла, Озабулу, Ропп та ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]