Корисні копалини Чехії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Чехії.

Корисні копалини Чехії

Загальна інформація[ред. | ред. код]

На території Чехії встановлена велика кількість родовищ корисних копалин багатьох видів і різних генетичних типів; є декілька джерел заліза, марганець, барит, золото, олово, флюорит, уран, молібден, свинець, цинк і мідь, але немає хрому, платини (табл. 1). Серед країн ЄС Чехія займає за запасами графіту 6-е, діатоміту 7-е, бурого вугілля 8-е, каоліну 9-е місце (Ґлюкауф, № 1, 2002). Разом з тим, Чехія відчуває нестачу в нафті, природному газі і металічних рудах. Імпортують також хімічну сировину — сірку, фосфати, солі калію.

Всі мінерально-сировинні ресурси Чехії можна класифікувати за такими розділами: 1. Сировина, поклади якої практично відсутні в країні: хром, платина, сірка, фосфати і солі калію. 2. Сировина, яка є в обмеженій кількості: залізо, марганець, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, азбест, олово, вольфрам, срібло, золото, вапняк, вугілля, лігніт, бітум і графіт. 3. Сировина, яка може задовольнити внутрішні індустріальні потреби в майбутньому: польовий шпат, кварц. 4. Сировина, яка в цей час задовольняє внутрішні індустріальні потреби: каолін, вогнетривкі керамічні глини, бентоніт і сурма. 5. Сировина, яка є у такій великій кількості, що її розробка потребує уважного вирішення питань балансу видобуток-споживання і захисту довкілля: вапняк, глини, гравій і камінь. 6. Сировина, що існує у дуже обмеженій кількості, яка за сучасного рівня розвитку техніки не може бути використана: молібден, розсіяні елементи.

Деякі корисні копалини Чехії станом на 1998-99 рр[ред. | ред. код]

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Барит, тис. т

 

500

62,2 (BaSO4)

 

Золото, т

60

135

3,5 г/т

0,1

Олово, тис. т

20

30

0,4

 

Плавиковий шпат, млн т

1,5

2

50 (CaF2)

0,8

Вугілля, млн т

5142

11554

 

 

Уран, тис. т

6,63

7,81

0,11

0,3

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Вугілля. Пром. вугленосність пов'язана з відкладами кам'яновугільного і третинного періоду. Найбільший вугільний бас. — Остравсько-Карвінський кам'яновугільний. Сер. потужність 2,4-3 м. Буре вугілля зосереджене г.ч. у Північно-Чеському басейні.

Уран. Запаси уранової руди в Ч. досить значні. Осн. тип зруденіння представлений U-Ag-Bi-Co-Ni формацією, розвиненою в Рудних горах. Найбільше родов. Яхимов, відкрите ще в 1516; запаси руд вже відпрацьовані. Родов., розташовані в районах Задні-Ходов (Зах. Чехія), Пршибрам (Сер. Чехія) і Дольні-Рожінка (Півд. Моравія), представлені гідротермальними типами, а в районі Гамр-на-Езері (Півн. Чехія) — ураноносні пісковики крейди.[1]

Кольорові метали і поліметали. Родов. руд кольорових металів представлені перев. поліметалічними рудами. До них належать передусім нині відпрацьоване родов. Пршибрам (Pb, Zn, Ag), пов'язане з діабазами, і аналогічне родов. Кутна-Гора. Інший відомий металогенічний район — гори Есенікі, де в околицях Злато-Гори до кварцитів нижнього девону віку приурочені родов. Cu, Pb і Zn, а також жильні родов. Zn + Pb того ж віку: Горні-Бенешов, Горні-Мєсто та ін. У районі Рудних гір найважливіше значення має пневматолітове і гідротермальне зруденіння олов'яно-вольфрамових родов. ґрейзенового типу — Циновец, Красно (із вмістом 0,2-0,3 % Sn; 0,05 % W). На Моравській височині знаходиться велике, але бідне мідно-нікелеве (кобальтове) родов. Старе-Ранско, пов'язане з породами основного складу. Срібло зустрічається в деяких поліметалічних родов. Гол. запаси срібла були зосереджені в родов. Пршибрам.

Нерудні корисні копалини представлені зокрема родов. каоліну, вогнетривких і керамічних глин, магнезиту, бентоніту, скляних пісків, полевошпатової і кварцової сировини, вапняків і буд. матеріалів, в тому числі облицювального і виробного каменя. Особливу групу мінеральної сировини являють собою родов. графіту і флюориту. Графіт належить до традиційних видів к.к. Чехії. Родов. представлені лінзами кристаліч. графіту в області розвитку молданубікума Півд. Чехії (Ческі-Крумлов, Лазец) і родов. аморфного графіту Півд. Чехії і Півн. Моравії (Костянтин, Есенікі). Флюоритові і флюорит-баритові родов. Ч. пов'язані з нижньомезозойською та олігоцен-міоценовою мінералізацією. Числ. поклади високоякісного кераміч. каоліну потужністю 15-40 м із вмістом корисного компонента в сер. 29 % відомі в околицях м. Карлові-Вари, де вони утворилися внаслідок вивітрювання (каолінізації) гранітів в третинний період. У околицях м. Пльзень поклади каоліну, придатного для паперової промисловості, формувалися за рахунок аркозів і аркозових пісковиків кам'яновугільного віку; потужність покладів 20-30 м, вміст корисної фракції бл. 20 %. Подібні родов. відомі в районі м. Подборжані (Зах. Чехія). Родов. якісних вогнетривких глин приурочені до кам'яновугільних відкладів Чехії (Рако-Горжковец, Раковник), до сеноману Зах. Моравії і Чехії. Високоякісні керамічні глини залягають у пліоценових відкладах Півд. Чехії, міоценового — в околицях м. Пльзень. Великі родов. бентонітів для ливарного виробництва приурочені до третинних пірокластичних відкладів в Чеському Середньогір'ї. Полевошпатова сировина пов'язана з четвертинними акумулятивними терасами р. Лужніце (Півд. Чехія), з пегматитами і з лейкократовими гранітами. З кварцової сировини найзначніші родов. скляних пісків коньякського і середньотуронського віку в Чеському крейдяному бас. Крім того, в Ч. є родов. магнезиту, вапняка, доломіту, діатоміту, тальку, цеоліту. У Чехії є велике родов. протерозойських піритизованих сланців, які містять 10-15 % сірки і приблизно стільки ж марганцю (Хвалітице). Великі запаси цих сланців (бл. 430 млн т) є потенційним ресурсом S, Mn.

Будівельні матеріали. По всій тер. Ч. поширені родовища буд. матеріалів (облицювального і декоративного каменя, галечника, цегельних глин тощо), але їх розробка часто обмежена природоохоронним законодавством. Відомі родов. різноманітних дорогоцінних і виробних каменів. Це чеські ґранати, тектити (молдавіти), агат і яшма.

Мінеральні джерела. На базі числ. мінеральних джерел в Ч. діють десятки курортів. З них найбільш відомі: в Зах. Чехії (Карлові-Вари, Маріанске-Лазнє, Франтішкові-Лазнє, Яхимов, Кінхварт, Константинові-Лазнє) і Середньої Чехії (Подебради); в Моравії — Лугачовіце, Теплиці-над-Бечвой, Дарков, Вельке-Лосині, Єсенік та ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]