Корисні копалини Ірану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Ірану.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Надра Ірану багаті на нафту, природний газ, вугілля, відомі також родов. руд заліза, хрому, міді, свинцю, цинку, золота, марганцю, сірки, гіпсу, кам. солі, бариту, целестину, флюориту, бірюзи, нерудних буд. матеріалів (табл. 1).

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Ірану станом на 1998—1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Боксити, млн т

22

80

41 (Al2O3)

0,1

Барит, тис. т

1500

2700

до 70 (BaSO4)

0,4

Залізні руди, млн т

1950

3600

56

1,1

Золото, т

15

95

3,2 г/т

 

Марганцеві руди, млн т

4

87

40 (Mn)

0,1

Мідь, тис. т

10150

15100

1,1

1,5

Молібден, тис. т

120

360

0,03

1,3

Нафта, млн т

12288

 

 

8,9

Плавиковий шпат, млн т

0,3

0,5

45 (CaF2)

0,2

Природний горючий газ, млрд м3

22986

 

 

15,7

Свинець, тис. т

1362

6322

6

1,1

Срібло, т

6500

14600

300 г/т

1,2

Вугілля, млн т

413

1209

 

 

Фосфорити, млн т

2

8

17 (Р2О5)

0,04

Хромові руди, млн т

2,2

 

49 (Cr2O3)

0,05

Цинк, тис. т

5625

9425

14

2

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Нафта. Іран займає 4-е місце у світі за доведеними запасами нафти (1998). Б.ч. родов. нафти і газу І. розташована в півд.-зах. частині в межах Перської затоки нафтогазоносного басейну. Найбільші родовища нафти з запасами понад 500 млн т — Марун, Ахваз, Агаджарі, Гечсаран, Бібі-Хекіме, Регі-Сефід; газу, з запасами 500 млрд м3 — Кенган, Парс, Пазенан. Осн. запаси нафти приурочені до вапняків олігоцен-нижньоміоценової світи асмарі на глиб. 1000—2500 м. Більшість нафт. покладів, пов'язаних з асмарійськими вапняками, мають газові шапки. Нафтоносні також карбонатні відклади світ бангестан і хамі (верх. і ниж. крейда) на глиб. 2200-3800 м. Нафти мають густину 836—922 кг/м3, вміст сірки 1,1-1,5 %.

Природний газ. Іран займає 2-е місце у світі за доведеними запасами природного газу — 22.4 трлн. м³ (15 % світових, 2001). Переважна частина доведених запасів газу припадає на вільний газ; запаси попутного газу приблизно 3.4 трлн м3. Поклади газу зосереджені г.ч. в карбонатних породах світи хуфф (верх. перм) на глиб. 2700-3500 м. Близько 85 % запасів країни припадає на родовища вільного газу, значна частина яких досі не розробляється. Найбільше газоконденсатне родовище — Південний Парс — знаходиться в акваторії Перської затоки на продовженні катарського родовища Норт. За останніми оцінками запаси його оцінюються в 7.9 трлн м³ газу і понад 2 млрд т конденсату. Морське родовище Північний Парс містить 1.36 трлн. м³ газу. Найбільші родовища на суші — Кенган (виявлені ресурси — 3 трлн куб.м), Нар, Агхар і Далан (запаси — 368 млрд куб.м), а також Саркхоун і Манд. Завдяки новим відкриттям запаси газу в країні постійно ростуть. У 2000 р. недалеко від узбережжя Перської затоки в гористій місцевості (1350 м над рівнем моря) на півдні остана Фарс виявлено родовище Табнак, запаси якого оцінюються іранськими експертами в 395—445 млрд м³ газу і 30 млн т конденсату. Глибина залягання продуктивного горизонту — 3345 м. Пізніше в цьому ж районі відкрите родовище Хома (134 млрд м³ газу і 0.7 млн т конденсату). В 2000 р. в остані Буші відкрите газове родов. Зірех (23 млрд куб.м). В останах Фарс і Лурестан відомо близько 50 перспективних структур, кожна з яких, з імовірністю в середньому 20 %, може містити запаси в 140—570 млрд куб.м. Сумарно тут можливе виявлення запасів газу в 1400-4250 млрд куб.м.

Загальні запаси вуглеводнів в Ірані на 2002 р. становлять 264 млрд бар. нафтового еквівалента, вартість яких перевищує 2890 млрд дол. Протягом 1998—2002 розвідані родовища вуглеводнів із загальним обсягом запасів в 9500 млн бар. Розвідку нових родовищ веде Національна нафтова компанія Ірану і ряд зарубіжних нафтових компаній. Найважливіший проект здійснюється в пустельних районах в околицях Абадану на площі в 26500 кв.км. [Інфор. агентство нафтової і енергетичної промисловості Ірану «Шана», газета «Джомхуріє ісламі»].

За оцінками British Petroleum на 2003 р в Ірані запаси нафти 90 млрд бар., частка у світі — 9 %, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — 73 р. Запаси газу (трлн. куб.м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися — 23 (15 %), понад 100 років. У 2002 р Іран переглянув у бік збільшення (на 36 %) підтверджені запаси нафти і конденсату. Станом на 31.12.2002 ці запаси становлять 130.81 млрд бар., або 17.8 млрд т. За даними ОПЕК, доведені запаси нафти Ірану на 31.12.2001 становили 99.08 млрд бар., в кінці 1999 р. — 96.4 млрд бар. Приріст запасів шляхом перерахунку становив 34.4 млрд бар., а за рахунок нових (після 1999 р.) відкриттів — 5.1 млрд бар. В той же час видобуток нафти і газоконденсату за 2000—2002 рр. становив 4.29 млрд бар., тобто нові відкриття перекривають видобуток [The Middle East Economic Review (MEER)].

Геологічні роботи на нафту і газ. Обсяги буріння на нафту і газ в Ірані на початку XXI ст. мають позитивну динаміку. Так за 7 місяців іранського 2003 сонячного року (почався 21 березня 2003 р.) в порівнянні з тим же періодом минулого року зріс на 18 %. За цей час завершено буріння 77 свердловин загальним метражем 180 тис. пог.м. З часу заснування Іранської національної бурової компанії (National Iranian Drilling Company; NIDC) вона пробурила 1925 свердловин загальним метражем 4.15 млн пог.м. Пошуково-розвідувальне і експлуатаційне буріння здійснюється 43 сухопутними і морськими буровими установками [Petroenergy Information Network].

Вугілля. На тер. І. відомо бл. 100 родов. кам'яного коксівного та енергетичного вугілля (прогнозні запаси бл. 40 млрд т), які зосереджені в Тебеському (Керманському) і Ельбурському вугільних басейнах. Вугленосними є відклади тріасу і юри. Продуктивна товща потужністю 1,5-4 км (іноді до 8 км) містить до 92 вугільних пластів, з яких до 18 мають робочу потужність 3,8-10,9 м. Вугілля мало- і середньозернисте, високозольне, потребує збагачення. Вміст фосфору до 0,1 %, теплота згоряння 35,2-37,4 МДж/кг.

Залізна руда. І. має бл. 40 родов. залізняку (загальні запаси бл. 10 млрд т руди, вміст Fe 36-60 %): найбільші родовища — в районах Бафк (Бафк-Сагендський залізорудний район) і Сирджан. Гол. родов. — Чогарт (розвідані запаси 215 млн т), Чадармалю (410 млн т), Зеренд (230 млн т) і інш. Б.ч. родов. скарнові і метасоматичні, відомі також родов. гідротермальні, метаморфогенні, осадові і родов. вивітрювання. Поклади залізняку виявлені також в районі Ерака і Бендер-Аббаса.

Хром і мідь. Запаси хромових руд І. — бл. 30 млн т. (вміст к.к. — 48 %). Найважливіші родов. розташовані в районах Мінаб і Себзевар. Найбільше родов. — Шахріар (запаси 2 млн т) складається з 31 рудного тіла, запаси яких вимірюються від 1 до 500 тис. т кожне. Вірогідні запаси руди в районі Себзевар 1,2 млн т, перспективні — 10 млн т. Найбільше родов. цього району — Мір-Махмуд з розвіданими запасами руди бл. 100 тис. т.

За даними Міністерства промисловості і корисних копалин Ірану 1998—2002 рр. на сході країни відкрито 14 нових родовищ міді і хрому. Промислова експлуатація першого родовища міді в провінції Сістан і Белуджистан в околицях міста Захедан почнеться у 2003 році. В околицях Іраншахру розташоване найбільше в Ірані родовище хрому. Схід країни (провінції Сістан і Белуджистан, Хорасан і Керман) має в своєму розпорядженні значний потенціал родовищ корисних копалин.

Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995—1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Ірану становить 4-5 років.

Золото. Запаси руд золота — 3 млн т. (вміст к.к. 8 г/т). Одне з найбільших родов. руд золота — Муте (р-н Сенендедж) приурочене до метаморфічних утворень докембрію. Золото тонкодисперсне, асоціює з піритом, вкраплене в кварц. На межі ХХ-XXI ст. виявлені нові поклади золота, один з них — в Заре-Шоран (Zare-Shouran) на південний захід від Зенджану (Zanjan).

Мідь. Родовища мідних руд розташовані в центр. частині країни в районах Зенджан-Казвін, Кашан-Керман — Рефсенджан та інш. Відомі мідно-порфірові, скарнові, стратиформні, колчеданні та інші родовища. Загальні запаси міді в перерахунку на метал бл. 800 млн т при вмісті к.к. в руді 1,2 %. Найбільш освоєне мідно-порфірове родов. Серчешме (р-н Керман).

Поліметали. Найважливіші родовища свинцево-цинкових руд розташовані в районах Зенджан, Казвін, Ісфахан, Кашан-Ердестан, Енарек, Йезд, Бафк, Узбеккух. Найбільші родовища — Енгуран (розвідані запаси 9 млн т, вміст Pb 3-6 %, Zn 20-35 %), Ахенгеран (520 тис. т, Pb+Zn 10 %, Ag до 1000 г/т) та інш.

Інші корисні копалини. В І. знаходяться родовища найкращої у світі блакитної бірюзи. Основне родовище — Нішапурське в пров. Хорасан пов'язане з корами хім. вивітрювання пропілітизованих трахітів еоцену. Надра Ірану багаті кам'яною сіллю, баритом, гіпсом, сіркою, мармуром, вулканічним туфом. Найважливіші родовища нерудної сировини для чорної металургії — вогнетривкі глини, вапняки, доломіт, флюорит, кварцити.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]