Корисні копалини Лівії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Лівії.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

У Лівії відомі великі родовища нафти, природного газу, зал. руд і невеликі родов. калійної і магнезіальної солей, соди, фосфоритів, гіпсу, вапняків, глини і вугілля (табл.). Мінеральні родовища включають також мармур, бентоніт, пісок кремнезему, є прояви золота і базових металів.

Таблиця. – Основні корисні копалини Лівії станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Нафта, млн т

3685

 

 

2,7

Природний горючий газ, млрд м3

1310

 

 

0,9

Залізні руди, млн т

1800

2000

50 (Fe)

1

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Нафта і газ. За запасами нафти Лівія посідає 1-е місце в Африці [Mining Annual Review 2002]. У країні виявлено бл. 90 нафтових і бл. 10 газових родов. в нафто-газоносних областях Хамра на заході і Сирт на сході. Нафтогазоносна область Хамра приурочена до сх. частини Алжиро-Лівійського бас., виконаного палеозойськими переважно теригенними морськими і континентальними відкладами потужністю до 4 км, перекритими на півночі піщано-глинистими і вапняковими відкладами мезозою (потужність — до 2 км). Тут у відкладах ордовика — ниж. тріасу виявлено 35 нафтових і газових родовищ. Колектори високої пористості (18-25%). Найбільші родов. — Хамра, Емгаєт. Нафти легкі (до 840 кг/м3), малосірчисті. У нафтогазоносній області Сирт, яка входить до Сахаро-Середземноморського нафтогазоносного бас. продуктивні пісковики кембрію-ордовика, доломіти і рифогенні вапняки верх. крейди, вапняки і рифогенні вапняки палеоцену-еоцену (до 12 горизонтів). Родов. пов'язані з пологими брахіантикліналями. Поклади пластові склепінчасті (у вапняках масивні), локалізовані в осн. на глиб. 900—2500 м. Виявлено 80 родов., в тому числі гігантське родов. Серір і найбільші (з запасами понад 100 млн т) родов. нафти Амаль, Нафура, Рагуба, Інтісар Д, Насер (Зельтен), Бахі, Ваха, Самах, Дефа та ін., а також родов. газу Хатейба (339 млрд м3). Нафти легкі і середні (до 860 кг/м3).

У 1988, коли були виявлені останні значні родовища нафти на території країни, обсяг запасів нафти оцінювався в 3 млрд т. Найбільші родовища нафти — Серір, Бахі, Нафура, Рагуба, Інтісар, Насер, Ваха, Самах — розташовані на південь від затоки Сидру і сполучені нафтопроводами з узбережжям.

За оцінками British Petroleum на 2003 р у Лівії запаси нафти 30 млрд бар., частка у світі — 3%, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — 59 р.

За запасами природного газу Лівія займає 3-є місце в Африці (після Алжиру і Нігерії). Найбільше родовище Хатейба (339 млрд куб. м). На початку 1990-х років в нафтогазоносному басейні Сурт (Сирт) були виявлені нові запаси природного газу.

Вугілля. Запаси вугілля в країні встановлені східніше Мурзука, де в нубійських пісковиках залягає пласт вугілля потужністю бл. 10 м (Завіла), на півночі — вугленосний горизонт в нижньокрейдових відкладах (Налут, Кікла, Тархуна).

Залізо. Родов. зал. руд осадового типу є в районі Еш-Шаті. Рудоносні товщі верх. девону представлені глинисто-піщанистими відкладами з прошарками вапняків і мергелей. Загальна довжина рудоносної зони 180 км, шир. 10-15 км, потужність рудної пачки 50 м. У розрізі виділено 5 продуктивних пластів потужністю 4-9 м. Руди представлені гематитом, гетитом, сидеритом оолітової будови. Найбільші родов.: Півд. Тарут, Ашкеда, Ед-Дуеса і Ель-Ауджа та ін. Характерна особливість зал. руд — підвищений вміст фосфору.

Фосфорити. У Л. відомі родов. і вияви фосфоритів у відкладах верх. тріасу і маастріхт-палеогенового віку на півн.-заході.

Лінзоподібні промислові пласти піщанистих зернистих фосфоритів мають потужність 0,2-0,3 м, вміст Р2О5, до 31,4%.

Нерудні мінерали. Родов. гіпсу приурочені до відкладів ниж. юри і поширені на півн.-зах. Триполітанії, в районі Ер-Румія. Потужність гіпсоносної товщі 270 м. Родов. калійних і магнезіальних солей пов'язані з міоценовими відкладами в озерній улоговині району г. Марада. Сода видобувається з озер западини Мурзук, найбільш великі озера досягають розміру 60х450 м при глиб. 0,5-1 м.

Концентрація ропи 23-205 г/л сухого залишку. При пересиханні озер потужність кірки солей 15-30 см (вміст Na2СО3 34,1-66,5%). Родов. глин пов'язані з відкладами ниж. крейди в районі г. Гар'ян, вапняків (для виробництва цементу) — з міоценовими відкладами в районі гір Хомс і Бенгазі.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]