Корисні копалини Таджикистану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Таджикистану.

У Таджикистані розвідано понад 350 родовищ 47 видів мінеральної сировини: нафти, газу, вугілля, руд чорних, кольорових, рідкісних і благородних металів, гірничохімічної і нерудної індустріальної сировини, різноманітних нерудних буд. матеріалів, виробних та дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів (лазуриту, аметиста, бірюзи) та інш. За запасами срібла, свинцю, бору Т. займає провідне місце серед країн СНД. В рудах Т. в промисл. концентраціях є бісмут, кадмій, мідь, ґерманій, індій, ґалій, талій, телур, селен, уран та ін. корисних копалин (табл.).

Таблиця. – Основні корисні копалини Таджикистану станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Вольфрам, тис. т

10

45

1 (WO3)

0,4

Золото, т

110

256

0,85 – 2,9 г/т

0,2

Мідь, тис. т

124

506

0,38 (Cu)

 

Нафта, млн т

3

 

 

 

Плавиковий шпат, млн т

0,29

0,36

35 (CaF2)

0,2

Природний горючий газ, млрд м3

9,4

 

 

 

Ртуть, тис. т

 

2,4

0,04

1,8

Свинець, тис. т

1800

6550

0,66 (Pb)

1,5

Срібло, т

44000

65812

80 г/т

8

Стибій, тис. т

147

197

3,1

3,4

Вугілля, млн т

290

700

 

 

Цинк, тис. т

4660

7745

0,6 (Zn)

1,7

Окремі види корисниїх копалин[ред. | ред. код]

Вуглеводні. Родов. нафти і газу зосереджені в Ферганській западині (Ферганська нафтогазоносна область) і Південно-Таджицькій депресії (Сурхан-Вахшська нафтогазоносна область і зокрема Бештентякське нафтогазоконденсатне родовище). Найбільші родов. Фергани пов'язані з порово-тріщинними колекторами г.ч. палеогену. Промислово нафтоносні піщані горизонти з ефективною потужністю пластів 2,7-25 м залягають на глиб. 500-4500 м. Поклади в осн. багатопластові склепінчасті, тектонічно екрановані, розбиті численними диз'юнктивними порушеннями на блоки. Режим покладів — режим розчиненого газу. Нафта метанонафтенового складу з густиною до 920 кг/м3 і вмістом S 0,4-1,05%. Газові родов. знаходяться в пісковиках і вапняках палеогену і крейди на глиб. 1500-4000 м. Сумарна потужність колекторів 28-35 м. Попутний газ нафтових родов. і вільний газових — метанового складу (до 93% СН4), без сірководню. Нафтові родов. Сурхан-Вахшської обл. пов'язані з палеогеновими вапняками і доломітом на глиб. 1000—2500 м. Потужність колекторів 4,5-22 м. Поклади пластові склепінчасті, тектонічно екрановані, частина з них з газовою шапкою. Нафта важка з густиною до 976 кг/м3, в'язка, сильно сірчиста (S до 6,9%). Стратиграфічний інтервал газоносності включає відклади юри, крейди і палеогену. Промислово газоносні пісковики і вапняки залягають на глиб. 650-3000 м, ефективна потужність продуктивних пластів до 37 м. Розчинені і вільні гази цієї області жирні (СН4 66,6-85,6%), іноді з високим вмістом H2S (до 0,28%).

Вугілля. Таджикистан має 17 вугільних родовищ і 24 перспективних об'єкта. За даними [Mining Annual Review 2002] на 2001 рік ресурси вугілля оцінюються в 3 600 млн т. Родов. вугілля в Т. зосереджені у відкладах палеозою і юри. Пром. інтерес представляють родов. кам. вугілля в западинах (Ферганська, Магіан-Фарабська) і ґрабенах (Зіддінський, Фан-Ягнобський і інш.). Продуктивна товща гірських порід юри потужністю до 725 м містить бл. 18 робочих пластів з макс. товщиною 32 м і протяжністю 1,5-20 км. Вугілля енергетичне, високої якості з теплотою згоряння до 36 МДж/кг, марки — від газових до антрацитів. Виявлено 6 родов. із запасами понад 670 млн т. На півн. Т. відоме Шурабське родов. бурого вугілля із запасами бл. 142 млн т, що експлуатується з 1900. Вугілля гумусове підвищеної зольності (до 21%) з вмістом S до 1,5%.

Торф. Запаси торфу складають понад 200 млн т. Виявлено понад 50 родов., серед яких великі (пл. 570 км2) зосереджені в Гіссарській долині, дрібні — на Памірі. Торф невисокої якості із зольністю 60%, вмістом S 1,8%, теплотою згоряння 15,5 МДж/кг. Горючі сланці відомі в г.п. палеогену Південно-Західного Т. Родов. представлені малопотужними прошарками і лінзами горючих сланців з високою зольністю (84%), низьким виходом дьогтю (4,5%), низькою теплотою згоряння (6,4 МДж/кг). Прогнозні ресурси 216 млн т.

Залізо. Родов. залізняку виявлені в Карамазарі і на Памірі. Найбільший практичний інтерес представляють контактово-метасоматичні родовища. Скарново-магнетитові родов. пов'язані з інтрузіями гранітоїдного ряду. Сер. вміст Fe досягає 39,5%, в рудах підвищені концентрації Со і Ві. Прогнозні запаси руд Карамазару і Паміру — понад 500 млн т. Запаси марганцевих руд незначні. Карбонатні руди складені манганокальцитом і родохрозитом, оксидні — псиломелан-піролюзитом.

Алюмінієві руди представлені родов. і виявами бокситів, алунітів і нефелінових сієнітів. Боксити середньокам'яновугільного віку і пізнього тріасу та ранньої юри відомі в Центр. Т. і на Памірі. Рудні тіла у вигляді гнізд, лінз і пластів містять в сер. до 30% Al2О3. Родов. алунітів в Карамазарі пов'язані з гідротермальною переробкою андезитів і андезито-дацитів і містять до 26% Al2О3. Вміст глинозему у великих сієнітових штоках становить 22%.

Бісмут. Родов. бісмутових руд поширені в Карамазарі, Центр. Т. і на Памірі. Родов. представлені двома типами: скарновим (залізо-бісмутові) і гідротермальним (мідно-бісмутові з попутними Ag і Au). Рудні тіла — жили, лінзи і стовпи в екзоконтактових частинах гранітоїдних масивів і вулканогенних комплексах. Як попутний компонент Bi присутній в рудах вольфрамових, золотих і поліметалічних родов.

Вольфрам. Промислові родов. вольфрамових руд зосереджені в Карамазарі, Центр. Т., перспективні — на Памірі. Руди скарнові і гідротермальні. Руди містять 0,25-1% WO3 і попутно — Sn, Cu, Мо, Zn і інш.

Золото. Руди золота зосереджені у власне золоторудних і комплексних родовищах. На тер. Т. виявлено 4 золоторудних пояси і 18 перспективних площ. Золоторудні екзогенні родовища — алювіальні четвертинні розсипи в долинах і терасах рівнинних річок (р-ни Дарвазу, Паміру, Зеравшану). Корінні ендогенні родов. представлені шістьма типами. Б.ч. запасів пов'язана із золото-кварцовими (Карамазарська група родовищ), золото-скарновими (Центр. Т.) і золото-кварц-сульфідними родовищами. Руди деяких родов. комплексні і містять підвищені концентрації Ag, Cu, Bi. Найбільші родов. золота розташовані в Зеравшанській долині (родов. Тарор, Чоре, Джілау, Дуоба). За даними Академії Наук Таджикистану на 2001 р країна має 28 золотих полів, сумарні загальні запаси яких 430 т золота.

Срібло. Родов. срібних руд відомі в Карамазарі (Карамазарська група родовищ), Центр. Т. і на Памірі. Рудні тіла — стовпи, лінзи і жили. Мінерали — арґентит, піраргірит, прустит, самородне срібло. Ag зустрічається також у вигляді ізоморфної домішки в ґаленіті, мінералах бісмуту. Родов. гідротермальні і скарнові. Срібло, як попутний елемент, має пром. значення в поліметалічних, мідно-бісмутових, вольфрамових і золотих рудах Сх. Карамазару.

Мідь. Осн. запаси мідних руд пов'язані з поліметалічними (Алтин-Топкан, Тарор і інш.), вольфрамовими і золоторудними родов., мідно-бісмутовими Карамазару (Карамазарська група родовищ), що містять 0,3-1% Cu. В районі Дарвазу є два стратиформних вияви мідистих пісковиків і конґломератів верхньої пермі, що містять 1-2% Cu.

Молібден. Молібденові руди зосереджені в скарнових родов. гір Моголтау, в Центр. Т. і на Памірі. Пром. інтерес представляють власне молібденове родов. Півд.-Янгиканське, а також молібдено-вольфрамове родов. Чорух-Дайронське.

Нікель. Виявлено 3 виходи нікелевих руд на Памірі. Руди комплексні мідно-нікелеві, вкраплені масивні і брекчієвидні піротин-віоларитового складу, крім Ni, містять Cu і Co.

Олово. Олов'яні руди різних генетичних типів відомі на Памірі (Тризубець, Зарічне) і в Центр. Т. (Майхура та Тагобікульське). Найбільший інтерес представляють кварц-каситеритово-сульфідний і скарновий типи руд. Характерні станінові руди (Казнок-Мушистонське рудне поле). Крім того, каситерит — осн. попутний мінерал вольфрамових руд.

Ртуть. За загальними запасами ртуті Таджикистан займає 3-є місце в Азії (після Китаю і Киргизстану, 1999). Родов. і вияви ртутних руд приурочені до Зеравшано-Гіссарського ртутно-стибієвого поясу. Ртутна мінералізація гідротермального генезису. Найбільше — Кавнокське родовище.

Поліметали. Запаси свинцево-цинкових руд пов'язані з комплексними поліметалічними родовищами, поширеними по всій тер. Т. Осн. частина розвіданих запасів зосереджена в Карамазарі (Карамазарська група родовищ). Родов. переважно скарнові. Рудні тіла — лінзи і стовпи з високим вмістом Pb, Zn і низьким Cu, Ag залягають в гірських породах девону. Гол. рудні мінерали: ґаленіт, сфалерит і піротин, другорядні — халькопірит, ґаленобісмутит і інш. У Сх. Карамазарі родов. гідротермальні з прожилково-вкрапленими, гніздовими і агрегативними рудами. Для Дарвазу характерні телетермальні родовища.

На території Таджикистану відоме родов. поліметалічних руд Великий Канімансур, запаси руд якого оцінюють в 990 млн т із загальним вмістом Ag 51,3 тис. т, Pb 3,2 млн т і Zn 3,9 млн т при середньому вмісті Ag 51,7 г/т, Pb і Zn 0,44 і 0,4%.

Стибій. За ресурсами стибію (10% світових) Таджикистан займає 2-е місце серед країн світу (після Китаю). За загальними запасами стибієвих руд Т. займає 4-е місце в Азії (після Китаю, Росії і Таїланду, 1999). Родовища і вияви приурочені до Зеравшано-Гіссарського ртутно-стибієвого пояса. Б.ч. — стратиформні пластові і лінзові поклади, пов'язані з брекчієвими джаспероїдами. Руди стибієві і ртутно-стибієві. Менше поширені гідротермальні жильні і штокверкові родов. Загальні запаси Sb в надрах за категоріями А, В і С1 оцінюють в 290 тис. т, С2 233,5 тис. т і прогнозні 510 тис. т [Mining J. — 1999. — 333, 8556].

Гірничохімічна сировина в Т. представлена баритом, борними рудами, карбонатами (вапняки і доломіт), кам. сіллю, мінеральними пігментами, озокеритом, флюоритом, фосфоритом і інш. Найбільші родов. бариту зосереджені в Півн. Т. і пов'язані з гідротермами в гранітоїдах верхнього палеозою. Промислове родов. борних руд контактово-метасоматичного походження виявлене на Памірі. Пром. концентрації бору виявлені у водоносних горизонтах Південно-Таджицької депресії. Значні запаси хімічно чистих вапняків і доломіту, придатних для виробництва соди, вапна, карбіду кальцію, металіч. магнію, виявлені в Ісфарінському районі і в Півд. Т. Карбонатні товщі девону і неогену досягають потужності понад 100 м. Сумарні пром. запаси п'яти розвіданих родов. бл. 1 млрд т, доломіт становить бл. 1/3. Прогнозні запаси кам. солей перевищують 100 млрд т, розвідані становлять 4 млрд т. Родов. кам. солей є в багатьох районах, г.ч. у Півд.-Зах. Т., невеликі родов. є на Памірі. Викопні осадові родов. пов'язані з юрською галогенною формацією (потужність до 2000 м). Розміри соляних куполів і пластових покладів, складених на 71,6-99,3% ґалітом, досягають 9 км2. Перспективні також відклади соляних озер і підземні розсоли юрських водоносних горизонтів. Родов. мінеральних фарб-пігментів виявлені у Півн. Т. Балансові запаси трьох розвіданих родов. складають бл. 500 тис. т. Родов. флюориту виявлені в багатьох районах Т., крім його південно-зах. частини. Пром. родов. гідротермальні. Рудні тіла концентруються по зонах розломів і тріщин. Руди комплексні, флюорит-ґаленіт-сфалеритові, містять до 80% флюориту. Флюоритові родов. кальцит-баритового типу поширені на Памірі. На півночі країни запаси плавиковошпатового родов. Такоб оцінюють в 1,14 млн т з сер. вмістом флюориту 25% і Червоні Горби — 84 тис. т. Запаси фосфорних руд становлять бл. 112 млн т.

Індустріальна сировина. Родов. азбесту зосереджені на південному сході Т. Рудні тіла локалізовані в серпентинітах пермі (прожилки хризотил-азбесту і амфібол-азбесту). Протяжність рудних зон 1800-4000 м, потужність до 750 м, вміст азбесту 5,93%. Вміст текстильних сортів 0,18%, довжина волокон до 80 мм. Родов. ісландського шпату, оптичних кварцу і кальциту виявлені в Центр. Т. і на Памірі. Вони приурочені до гідротермальних жил в карбонатних породах палеозою. Родов. кварцових пісків є на півночі країни і приурочене до відкладів ниж. палеогену. Вміст в пісках SiO2 до 96,16%. Єдине пром. родов. озокериту знаходиться в Ісфарінському районі (Півн.-Сх. Т.) і пов'язане з пісковиками і вапняками туркестанських шарів палеогену. Родов. талькових руд виявлені в Півд.-Сх. Т. Прогнозні запаси Мульводжського родов. тальку понад 1 млн т. З інш. видів індустріальної сировини виявлені родов. гіпсу, ангідриту і флогопіту.

Нерудні буд. матеріали розвідані на 149 родов., зокрема є родов. цегельних глин, керамзиту, вапняків, скляних пісків, піщано-гравійних матеріалів, буд. каменя, цементної сировини, представленої вапняками і суглинками, облицювальних каменів (мармурів, червоних гранітів, ґранодіоритів, габро і інш.) Виробні і дорогоцінні камені представлені родов. кліногуміту, форстериту, благородної шпінелі, рубіну, скаполіту, ґранату, топазу, рубеліту, турмаліну, аквамарину. У горах Паміру і Дарвазу поширені гірський кришталь, онікс, офікальцит, серпентиніт, в Карамазарі — родов. бірюзи, обсидіану, аметисту і агату. Родов. лазуриту, бірюзи розробляються з глибокої старовини і мають світову популярність. Мінеральні води Т. гідрохімічної групи без специфіч. компонентів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]