Столиця Бенінського королівства — Бенін-Сіті, який знаходиться в пониззі Нігера, близько в 300 км на схід від Лагосу. На піку своєї могутності імперія простягалася від Нігера на сході і до Атлантичного узбережжя (Бенінська затока) на заході. На півночі межувала з королівством Ойо і простягалася приблизно до річки Бенуе.
Засновниками династії були вихідці з Іфе. Першими європейськими партнерами правителів Беніну були португальці, які встановили контакт з обою (правителем) Беніну в 1486 р.[2]. У XIII—XV століттях держава досягла найбільшого розквіту, проте пізніше внаслідок міжусобних воєн занепала. Царство було остаточно підкорене англійською військовою експедицією в 1897 році. Територію королівства було включено до складу британського протекторату Південна Нігерія (з 1914 року — до колонії Нігерія, нині — Нігерія).[3]
Латунна пластина XVI століття із зображенням входу до Палацу Оби Бенінського царства
Найбільшого розквіту мистецтво Бенінського царства досягло в XV—XVII ст. (статуетки з латуні з зображенням людей і тварин). Пізніше були поширені рельєфні латунні пластини для оздоблення палаців, художні вироби з слонової кістки.[3]
Жителі Бенінського царства були і залишаються надзвичайно вправними ремісниками. Нині мистецтво Беніну всесвітньо відоме і дуже різноманітне. Основу Бенінського мистецтва складає бронзове лиття та механічна обробка дерева і слонової кістки.