Корисні копалини Болівії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Болівії. Найважливіші корисні копалини Б. – руди сурми, вольфраму і олова. Є родов. нафти, природного газу, руд заліза, міді, свинцю, цинку та ін.:

Основні корисні копалини Болівії станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Барит, тис. т

100

100

 

 

Вольфрам, тис. т

53

100

0,8 (WO3)

2

Залізні руди, млн т

700

1100

56

0,4

Золото, т

215

300

1,1 – 3,5 г/т

0,4

Марганцеві руди, млн т

90

240

40 (Mn)

2,5

Мідь, тис. т

332

950

2,18 (Cu)

 

Олово, тис. т

450

900

0,35

 

Цинк, тис. т

300

1050

17 (Zn)

0,1

Уран, тис. т

 

0,5

0,08

 

Свинець, тис. т

11

81

2

 

Срібло, т

20850

47350

180 г/т

3,8

Стибій, тис. т

350

380

3,5 (Sb)

8,1

Природний горючий газ, млрд м³

130

 

 

0,1

Нафта, млн т

19,4

 

 

 

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Нафта і газ. Запаси нафти і газу зосереджені в Центр.-Передандському нафтогазоносному бас., пов’язаному з Передандським передовим прогином. Нафтогазоносні відклади девонської і пермсько-кам’яновугільної доби. Глибини залягання продуктивних горизонтів 800-4500 м. Найхарактерніші типи покладів: пластові склепінчасті, тектонічно екрановані. Найбільші родов.: нафтові – Каранда, Камірі, Кольпа, Ла-Пенья, Монтеагудо; газові і газоконденсатні – Ріо-Гранде, Пальмар, Тіта. У 1999 р. компаніями Total і Braspetro були зроблені великі газові відкриття в суміжних блоках XX-Вест та Антоніо, запаси яких оцінюються в 285 млрд куб.м. Продуктивні девонські відклади; середні дебіти свердловин - 2 млн м3/добу. В 2001 р. аргентинська компанія Pluspetrol отримала притоки 1.1 млн м3/добу газу і 17 т/добу конденсату в блоці Ісідро поблизу газопроводу «Болівія-Бразилія».

Залізо. Серед родов. зал. руд найперспективніше Мутун (прогнозні запаси 40 млрд т). Воно пов'язане з ордовик-силурійською серією Жакадіго, в якій є пачки тонкого перешаровування гематитів і яшм з вмістом Fe 43-45% і елювіально-делювіальними утвореннями (вміст Fe 57%). У основі серії Жакадіго залягають пласти марганцевих руд із запасами бл. 40 млн т. Поліметали. Родовища свинцево-цинкових руд – дрібні. Найбільш велике – Матільда. На Альтіплано відомі невеликі родовища мідних руд телетермальної генези (Корокоро).

На початку 1995 р. компанією Apex Silver Mines відкрите поліметалічне родовище Крістобаль, що суттєво впливає на розвиток підгалузі поліметалів в країні. Родовище розташоване на висоті 4000 м над рівнем моря за 500 км на південь від м. Ла-Пас в деп. Потосі, поруч з кордонами Чилі і Аргентини. Родовище приурочене до палеовулканічного кратера розмірами 4 х 7 км. На 2002 р підтверджені запаси рудних зон Хайула і Тесорера - 240 млн т руди із вмістом срібла -62.2 г/т, цинку -1.67%, свинцю - 0.58%. Ресурси цих зон і зон-супутників Анімас, Толдос і Кобрісос оцінені в 57.1 млн т руди із вмістом срібла 61.9 г/т, цинку - 0.83%, свинцю - 0.26%.

Срібло. У Болівії до 92% срібла добувається з руд свинцево-цинкових і олово-срібних родовищ, інше – з родовищ золота. Найбільше олово-срібне родовище в країні – Серро-Рико-де-Потосі із загальними запасами срібла 24.7 тис. т, найбільші срібно-свинцево-цинкові родовища – Сан-Крістобаль (загальні запаси срібла 16.1 тис. т) і Болівар (6.2 тис. т). При існуючому рівні видобутку країна забезпечена запасами на 125 років.

Олово. Б. багата на руди олова. Виявлені ресурси металу (включаючи загальні запаси і умовно економічні ресурси) становлять 5.6% світових (1.7 млн т). Найбільш розповсюджені родовища олова каситерит-сульфідного типу, з комплексними рудами: арсенопірит-піротиновими (Марококала – 80 тис. т олова, Уануні – 70 тис. т), олово-срібними (Льяльягуа – 80 тис. т, Потосі, Оруро), олово-свинцево-срібними (Болівар, Чокайя), олово-бісмутовими (Тасна). Середній вміст олова в рудах варіює від 0.5 до 1.7%.

Основні родовища олов'яних руд зосереджені в Оловорудному поясі Болівії. На півночі країни в його межах розвинені родовища пегматитової генези Чакальтая (Фабулоса), південніше – родовища, пов'язані з ранньомезозойськими інтрузіями (Колькірі, загальні запаси в перерахунку на метал 90 тис. т, вміст Sn 1,4%), в центрі і на півдні – вулканогенні гідротермальні родов., що локалізуються у вапняно-лужних магматичних породах – Льяльягуа (Катаві), загальні запаси в перерахунку на метал 220 тис. т, вміст Sn 0,3%; Уануні, 130 тис. т, 1,7%; Серро-Рико-де-Потосі, 308 тис. т, 1,8%. Олов'яна мінералізація накладена на поліметалічну та срібну мінералізацію, доба оруденіння – міоцен. Відомі також розсипні родовища олова в районі Авікая.

Вольфрам. Ресурси вольфраму в країні – 2.3% (0,5 млн т) – 7-е місце у світі після Китаю, Росії, Казахстану, Канади, США, Австралії. Родов. руд вольфраму Чохлья, Камі, Чікоте асоціюють з ранньо-мезозойськими гранітоїдними інтрузіями на півн. Б., утворюючи навколо них внутрішню зону, оточену родовищами руд олова і сурми. Відомі також вольфрамітові алювіальні розсипи.

Стибієві руди. За розвіданими запасами руд стибію Болівія разом з Таїландом займає 4-5-е місце серед країн світу (після Китаю, Таджикистану і Росії). За ресурсами стибію (по 6% світових) Болівія і Таїланд поділяють 4-е місце серед країн світу (після Китаю, Таджикистану та Росії). Друге місце за загальними запасами стибію належить Болівії (6,6%). В країні є понад 300 родовищ та виявів сурми, розташованих в Кордильєрі. Жильні гідротермальні родов. стибієвих руд локалізуються у відкладах ордовика і девону – Чуркині (загальні запаси 36 тис. т, вміст Sb 8%), Каракота (35 тис. т, 12%) і ін. Родов. золота розсипні – басейн р. Бені; найбагатший розсип у Півд. Америці – на р. Тіпуані.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]