Корисні копалини Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Загальна інформація[ред.ред. код]

Угорщина має обмежені мінеральні ресурси. Єдиною корисною копалиною, виявленою в значних кількостях, є боксити. Крім того, важливі корисні копалиниприродний газ, буре вугілля, нерудні корисні копалини, будматеріали. Після відкриття родов. Речк (1959) У. розширила сировинну базу міді, свинцю, цинку і молібдену. Є невеликі родов. нафти, зал. і марганцевих руд:

Основні корисні копалини Угорщини станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Боксити, млн т

300

350

1,1 (Al2O3)

1,1

Золото, т

 

48

1,4 г/т

 

Марганцеві руди, млн т

30

43

18 (Mn)

0,8

Мідь, тис. т

1500

3700

 

0,2

Нафта, млн т

17,5

 

 

 

Природний горючий газ, млрд м3

90

 

 

0,1

Свинець, тис. т

50

300

1,3 (Pb)

 

Вугілля, млн т

3675

9520

 

 

Цинк, тис. т

150

900

3 (Zn)

0,1

Уран, тис. т

0,37

0,37

0,12

 

Окремі види корисних копалин[ред.ред. код]

Нафта і газ. Згідно з даними [Mining Annual Review 2002] ресурси нафти в Угорщині на 2002 р. становлять 22 млн т. Родов. нафти і газу пов'язані в осн. з неогеновими пелітовими відкладами. До пліоценових нижньопаннонських піщаних горизонтів приурочені нафтогазові родов. Будафа, Ловасі і Кунмадараш-Татарюлеш. Всі поклади пластово-склепінчастого характеру, місцями з літологічним або тектонічним екрануванням. До пліоценових нижньо- і верхньопаннонських пісковиків приурочені родов. Бабоча-Гьоргетег, а також частково – Баттонья, Пустафьольдвар і Альдьйо. Газове родов. Хайдусобосло належить до пліоценових верхньо- і нижньопаннонських пісковиків, сарматських оолітових вапняків і флішевої серії верхньої крейди і еоцену. На заході країни у верхньотріасових доломітах і верхньокрейдових вапняках Надьлендьєльського підняття виявлено 14 нафтових масивних покладів. Газонафтове родов. Кішкунхалаш Північносхідний приурочене до міоценових уламково-карбонатних утворень, а також до вивітреної зони кристалічного фундаменту і мезозойських карбонатних товщ. На сході країни газоконденсатний поклад Шаркадкерестур приурочений до масивної пастки висотою бл. 400 м в тріщинних, вивітрених породах кристалічного виступу.

Запаси метану у вугільних покладах бас. Мечек (Mecsek) оцінюються в 140 млрд м³.

Вугілля. Родов. вугілля представлені в осн. бурим вугіллям і лігнітом. Видобувні запаси вугілля за даними [Mining Annual Review, 2002] на 2001 р складають: 198 млн т – кам'яного вугілля, 194 млн т – бурого вугілля і 2 700 млн т лігніту. Більшість родовищ лігніту в країні відомі і досліджені. Лігніт знайдений тільки в двох місцевостях – Torony, Bukkabrany. Єдиний бас. коксівного вугілля – Мечек. Потужність вугільних пластів 0,4-7,4 м, падіння до 40о, зольність 38,2%. Характерні високий вміст метану і схильність вугілля до раптових викидів газу і самозаймання. Біля Печа і Комло на південному заході є невеликі запаси низькосортного антрациту. До пізньої крейди відносять утворення мезозойського буровугільного бас. в передгір’ї Баконь. В вугленосній товщі є 5-7 пластів бурого вугілля загальною потужністю 12-15 м. Нижча теплота згоряння робочого палива 16,6 МДж/кг, зольність 21%. Частину буровугільних родов. передгір'я Баконь відносять до еоцену (бас. Оросланський і Татабанський). Загальні запаси бурого вугілля категорій А+Б+С1 складають бл. 3,2 млрд т.

Марганець, залізо. Розвідані запаси марганцевих руд укладені в родов. Уркут, залізних руд знаходяться в районі Мішкольца (на північному сході) – родов. Рудабанья (відоме з ХІІІ ст.). Потужність пластів марганцевої руди – 1-12 м, вміст марганцю 14-26%.

Боксити. За запасами бокситів У. займає 2-е місце в Європі (після Греції). Осн. родов. зосереджені в центральній частині країни і належать до крейдової доби. Розрізняють декілька типів покладів: пластові (Іскасентдьйордь, Халімба, Надьєдьхаза), лінзоподібні (Ньїрад, Іхаркут), карстові (Іхаркут, Феньофьо), тектонічно-ґрабенні (Баконьослоп, Феньофьо), гніздові (Надьхаршань) та їх комбінації. Потужність покладів 1-100 м, мінеральний склад: Al2О3 46-58%, SiO2 1-10%, Fe2O3 17-27%, TiO2 2-3%. Найтиповіші бокситові родов. – Халімба і Ньїрад.

Поліметали та мідь. Єдине родов. свинцево-цинкових руд – Дьйондьйошоросі. Ресурси мідних руд У. пов’язані з родов. Речк ((Recsk)), розташованим на захід від гір Матра (в східній Угорщині). Руди містять 1-2% Pb, 4-5% Zn і 0,2-0,4% Cu. Родов. розробляється підземним способом.

Неметалічні корисні копалини. Великі запаси неметалічних мінералів локалізовані в приблизно 2 000 родовищах і проявах, загальні ресурси яких становлять 16 000 млн т. З нерудних к.к. відомі родов. вогнетривких глин, бентоніту, каоліну, а також нерудних буд. матеріалів. За станом на 01.01.2001 р. промислові запаси глин для будівельної кераміки оцінювалися в 960 млн т, вапняку для цементу – 1350 млн т, штучного каменя – 2 млрд т, будівельного гравію – 2,8 млрд т, будівельного піску – 300 млн т, перліту – 28 млн т, діатоміту – 10 млн т, вогнетривкої глини – 10 млн т, тонкої керамічної глини – 7 млн т. За запасами перліту У. займає 4-е місце серед країн ЄС (2003).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]