Корисні копалини Норвегії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Норвегії.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Норвегія має значні запаси нафти, природного газу, руд заліза, титану, ванадію, цинку. Є родов. руд свинцю, міді, нерудної сировини — апатитів, графіту, нефелінового сієніту (табл. 1).

Таблиця. Основні корисні копалини Норвегії станом на 1999 р.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах,

 %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Оксид берилію, тис. т

2

2

 

0,9

Залізні руди, млн т

550

1740

33 (Fe)

0,3

Золото, т

 

3

2,9 г/т

 

Мідь, тис. т

640

920

1,23 (Cu)

0,1

Нафта, млн т

1600

 

 

1,2

Нікель, тис. т

160

185

0,1 (Ni)

0,3

Природний горючий газ, млрд м3

1480

 

 

1

Свинець, тис. т

23

68

0,8 (Pb)

 

Вугілля, млн т

35

135

 

 

Апатити, млн т

2,4

3,5

8 (Р2О5)

0,05

Цинк, тис. т

194

1060

2 (Zn)

0,1

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Нафта і природний газ. За запасами нафти Н. займає 1-е, а природного газу — 2-е місце серед країн Європи (2000). Велика частина родов. приурочена до відкладів палеогену і юри Північного м. (ґрабени Вайкінг і Центральний). Найбільші за запасами родов.: Статфьорд (317 млн т), Троль (50 млн т нафти і 1287 млрд м3 газу), Озеберґ (145 млн т нафти і 60 млрд м3 гази), Фрігг (225 млрд м3). В Норвезькому м. отримані промислові притоки газу в районах Хальтенбанкен і Тромсьо.

За оцінками 1997, в норвезькому секторі Північного моря промислові запаси нафти оцінювалися в 1,5 млрд т, а газу — в 765 млрд м³. Таким чином, тут зосереджено 3/4 загальних запасів і родовищ нафти в Західній Європі. За запасами нафти Норвегія в кінці ХХ ст. вийшла на 11-е місце у світі. У норвезькому секторі Північного моря сконцентрована половина всіх запасів газу в Західній Європі, і Норвегія в цьому відношенні втримує 10-е місце у світі. Перспективні запаси нафти досягають 16,8 млрд т, а газу — 47,7 трлн. м³. Встановлена наявність великих запасів нафти у водах Норвегії на півночі від Північного полярного кола.

Норвезьке нафтогазове родовище Троль є найбільшим в Північному морі. Родовище розділене на дві структури: Троль-Іст і Троль-Вест. Доведені запаси покладу Троль-Іст — 1300 трлн м3 газу і 17 млн т конденсату. Нафтовий поклад Троль-Вест містить близько 31 трлн.м3 попутного газу.

За повідомленням Нафтового управління (Norvegian Petroleum Directorate) в 1999 р. сумарні запаси газових відкриттів у Норвегії становили 55-75 млрд куб.м. У кінці 2000 р. компанія ExxonMobil оголосила про виявлене в Норвезькому морі родовище у відкладах юрського віку (св. 6506/6-1), запаси газу якого, як передбачається, перевищують 100 млрд куб.м. У Баренцевому морі компанія Agip виявила газове родовище Гамма (св. 7019/1-1).

Вугілля. Н. диспонує найбільш великими родов. кам. вугілля арктичної частини Європи, розташованими на о-вах архіпелагу Шпіцберген. Ресурси кам. вугілля Шпіцберґена за станом на 2002 р. за даними норвезьких геологів оцінюються в 10 млрд т, з них достовірні і вірогідні запаси становлять бл. 135 млн т, в тому числі достовірні бл. 35 млн т. Запаси кам. вугілля сконцентровані в осн. на родов. Гора Піраміда (ниж. карбон), Баренцбурґ, Грумант-Сіті, Лонгїр (палеоцен). Осн. кам'яновуг. район розташований в центр. частині о. Зах. Шпіцберґен, де діють 4 копальні.

Залізняк — головний металевий ресурс Норвегії. За запасами зал. руд Н. займає 6-7-е місце серед країн Європи (1999). Родов. зал. руд країни представлені трьома осн. типами: залізистими кварцитами докембрійського віку (родов. Бьорневатн із загальними запасами 1 млрд т, в тому числі достовірними 100 млн т і інш.); магнетит-гематитовими рудами в осадових родов. кембро-силурійського віку (родов. поблизу Дундерланна, в районі фіорду Рана); гематит-магнетитовими рудами в магматичних родов. ільменіт-магнетитової формації (Кодал, Тельнес, Рьодсанн і інш.).

Ванадій. За запасами ванадієвих руд Н. займає 2-е місце (після Фінляндії) в Зах. Європі. Вміст V2O5 в рудах 0,3-0,5%. Осн. запаси зосереджені в титаномагнетитових рудах родов. Рьодсанн і оцінюються в 12-15 млн т руди. Родов. приурочене до докембрійської товщі амфіболітів, що перемежаються з ґнейсами. Руди складені магнетитом та ільменітом з домішкою ванадію.

Титан. За запасами титанових руд Н. займає провідне місце серед країн Європи. Магматичні родов. титанових (ільменітових) руд пов'язані з габро-норитовими і анортозитовими інтрузіями докембрійського віку. Осн. промисл. інтерес представляє анортозитова пров. Егерсунн (півд-зах. район), де розташовуються найбільші в Європі родов. цього типу. Важливе значення має родов. Тельнес (найбільше в Європі родовище ільменіту) з заг. запасами ільменіту 300 млн т. Друге за величиною родов. ільменіт-апатит-магнетитових руд — Кодал приурочене до дайки піроксенітів пермі. Запаси родов. оцінюються в 100 млн т, достовірні — 30 млн т руди. Сер. вміст TiO2 в рудах коливається в межах 8-18%.

Мідь. За запасами мідних руд Н. входить до перших 10 країн Європи (1999). Найзначніші родов. мідноколчеданних руд вулканогенно-ексгаляційного генезису пов'язані з поясом евгеосинклінальних комплексів кератофірової формації в каледонідах. Пром. значення мають міднорудні райони: Тронхейм (родов. Льоккен, Тверфьєллєт, Фосдален і інш.), Сулітьєльма (Суліхьєльма), Реппарфьорд (Хаммерфест), Гронг (Йома, Скуруватн).

Молібден. Запаси молібденових руд в Н. пов'язані з єдиним в Європі жильним молібденовим родов. Кнабен і вольфрам-молібденовим родов. Ерсдален. Перспективним є район Телемарк — Егерсунн.

Нікель. Запаси нікелевих руд середні. Частина нікелю зосереджена в родов. мідно-нікелевої формації, генетично пов'язаної з інтрузіями норитів. Родов. розташовуються в півд. частині Н. — в породах докембрійського фундаменту (Тельнес) і на півночі — в каледонських породах. Рудні мінерали: піротин, пентландит, халькопірит.

Поліметали. Свинцева мінералізація приурочена до пісковиків докембрійського і нижньокембрійського віку і простежується вздовж сх. фронту каледонід майже на 2000 км. У межах каледонід відомий ряд родов. стратифікованих масивних сульфідних руд вулканогенно-ексгаляційного походження. Найбільші родов. Блейквасслі і Муфьєллєт. Лінзові рудні тіла мають потужність до 25 м. Важливим джерелом отримання цинку є також мідно-колчеданні родовища.

Ніобій. У Н. є запаси руд ніобію — родов. Сьовьо, пов'язане з пірохлорвмісними карбонатитами комплексу Фен. Загальні запаси руди оцінюються в 60 млн т при вмісті Nb2O5 0,2-0,5% і апатиту 7%.

Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Норвегії незначні і складають до 300 т(~ 0,6% світових).

Інші корисні копалини. З інших к.к. у Н. є руди срібла: власне срібла — Конґсберґ (жили, січні докембрійські ґнейси) і свинцево-цинкові родов. зі сріблом — Муфьєллєт і Блейквасслі; золота (колчеданні родов.); фосфатних руд (апатити родов. Кодал, пов'язаного з ясупірангітовою дайкою магматичної провінції ґрабена Осло); графіту (Скаланн, на о. Сенья), нефелінового сієніту (о. Схьєрньо), олівінового піску (р-н Ахейм), польового шпату (з пегматитів району Гламсланн), тальку (серпентинітові тіла в кембро-ордовикських філітах Алтенмарку і на родов. Гудбрансдален-Вальє), вапняків (Слемместад, Дален, Кірхолт), доломіту (тріщинно-жильні родов., пов'язані з габро району Крагерьо), мармуру (біля Люнґстаду).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.