Корисні копалини Болгарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні копалини Болгарії

Запаси корисних копалин в Болгарії невеликі. Найважливіші корисні копалини – лігніти, руди заліза, свинцю, цинку і міді (табл. 1). Країна має промислові запаси мідної руди на 30-50 років, золотовмісних руд – на 20 років, свинцевих і цинкових руд – на 20 років, залізняку, марганцевої руди і вугілля, індустріальної сировини і декоративного каменя – більш ніж на 200 років. Загальна цінність розвіданих мінеральних ресурсів (не вважаючи нафти і газу) становить близько 320 млрд дол. США. Відносна частка окремих різновидів ресурсів наступна: вугілля – 54,47%; руд кольорових і дорогоцінних металів – 5,69 %; чорних металів – 2,05 %, індустріальної сировини – 23,64 % і декоративного каменя – 14,15 %.

Окремі види корисних копалин[ред. | ред. код]

Основні корисні копалини Болгарії станом на 1998-99 рр.[ред. | ред. код]

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Барит, тис. т

200

500

 

0,1

Вольфрам, тис. т

25

30

0,3 (WO3)

1

Залізні руди, млн т

250

340

31

0,1

Золото, т

180

265

0,2 – 3,6 г/т

0,4

Марганцеві руди, млн т

126

180

27 (Mn)

3,5

Мідь, тис. т

4100

4400

0,36 (Cu)

0,6

Молібден, тис. т

10

10

0,008

0,1

Нафта, млн т

2

 

 

 

Плавиковий шпат, млн т

0,5

1

45 (CaF2)

0,3

Природний горючий газ, млрд м³

6

 

 

 

Свинець, тис. т

1590

3390

2.3 (Pb)

1,3

Срібло, т

3000

5800

100 г/т

0,5

Вугілля, млн т

4450

5110

 

 

Цинк, тис. т

1380

2780

2 (Zn)

0,5

Уран, тис. т

7,83

16,23

 

0,3

Нафта, газ, вугілля, горючі сланці[ред. | ред. код]

Виробництво нафти і газу незначне. Головним джерелом енергії є вугілля. Усього його запаси становлять 9,5 млрд т, в тому числі 4,68 млрд т промислових і 4,82 млрд т прогнозних. Близько 87% вугілля – лігніт (за інш. оцінками – до 92%). Запаси кам'яного вугілля досягають 1,924 млрд т, з яких 424 млн т - промислові. Запаси бурого вугілля становлять 685 млн т, включаючи 340 млн т промислових. За запасами бурого вугілля Б. займає 9-е місце серед країн ЄС (2002). Основні вугільні басейни – Сх.-Маріцький і Зах.-Маріцький, а також Софійська область. Крім того, є бл. 40 незначних родовищ бурого вугілля. У Добруджанському вугільному бас. є 4 вугленосні товщі верх. карбону, які залягають на глибині 1300-1800 м. Кожна з товщ (потужність від 90-580 м) містить 5-35 вугільних пластів потужністю 0,1-12,3 м (сер. потужність 1,5-2,0 м). К-ть вугільних пластів 17 загальною потужністю 31,55 м. Вміст S від 1 до 1,5%, зольність 13,7-34,2%, теплотворна здатність до 20,9 МДж/кг. Балканський вугільний бас. складений вугленосною сильно дислокованою товщею верхньої крейди потужністю 80-120 м, що включає 3-8 вугільних пластів потужністю 0,2-1,5 м. Запаси бурого вугілля укладені в Пернікському і Чорноморському бас., а також у родов. Бобов Дол, Ораново, Бистриця. Родов. горючих сланців – в Красава, Гурково, Копринка та ін. озерно-болотяного типу.

У 2010 р. на території Болгарії розвідане родовище природного газу із ресурсами близько 3 мрд. куб.м.

Рудні корисні копалини[ред. | ред. код]

На тер. Б. виділені 3 гол. металогенічні одиниці: Північно-Болгарська, Балкансько-Середньогірсько-Крайштидна і Родопська. Рудоутворення відбувалося протягом байкальської, каледоно-герцинської, кімерійської, альпійської металогенічних епох.

Зал. руди укладені в осн. в родов. Креміковці. Рудне тіло лінзоподібної форми довж. 800 м, потужністю до 267 м. Руди комплексні, містять (%): залізо (30,7), марганець (6,2), свинець (0,4), барит (18,9). Як домішки зустрічаються мідь, срібло, ртуть. Гол. рудні мінерали – гематит, лімоніт, сидерит. Запаси руди 215 млн т. Розвідане також родов. зал. руд Чіфлік із вмістом заліза 23%. Існує декілька родовищ залізняку з домішками марганцю, хрому, молібдену.

Марганець. Родов. марганцевих руд приурочені до 3 рудних зон – Південної (охоплює район м. Варна), Північної (район причорноморської Добруджі), Тюленівської (узбережжя Чорного м.). Рудоносні олігоценові відклади. Потужність рудоносних горизонтів в сер. 0,8-14 м, глиб. залягання до 480 м, вміст марганцю 10-37%. Найбільше родов. – Оброчиште.

Поліметали. Народногосподарське значення мають родовища свинцю, цинку і міді. У горах Планіна виявлені невеликі запаси золота. Вольфрамова і бісмутова руда є в Родопах.

Родов. мідних руд представлені г.ч. вкрапленим і прожилковим зруденінням штокверкового типу і рудними жилами. Найстаріший міднорудний район – Бургаський – включає родов. Росен, Меден-Рід, Вирли-Бряг, Зідарово. Основні рудні мінерали: халькопірит, пірит, ґаленіт, сфалерит та ін. Запаси міді в надрах становлять 3,03 млн т. 90 % запасів зосереджено в трьох родовищах - Елаціте, Асарел і Челопеч. Більше 80% запасів свинцю і цинку укладено в жильних родов., в осн. в Маданському рудному районі. Прогнозні запаси родовищ свинцевих і цинкових руд оцінюються в 106 млн т, велика частина яких (93 млн т) локалізована в зоні Родоп. Передбачається наявність ще близько 48 млн т в перспективних районах.

Вольфрам-молібденові рудопрояви є в Родопах. Розсипне золото відоме в Панагюрському, Кюстенділському і Михайловградському районах. В рудах свинцево-цинкових родов. постійно присутні як попутні компоненти золото, срібло, іноді сурма.

Неметалічні корисні копалини[ред. | ред. код]

У Болгарії є родовища бл. 30 видів неметалічної сировини, в тому числі мармуру, каоліну, доломіту, гіпсу, кварцу, вогнетривкої глини і флюориту.

Флюоритові родовища – Слов’янка і Міхалкове. Флюоритова мінералізація приурочена до розломів; тіла флюоритових руд мають лінзоподібну форму і потужність 0,25-1 м. Перліти встановлені в родов. Студен-Кладенец і Джебел. Азбестове родов. Голямо-Каменяне відоме в південно-сх. Родопах. Агатове родов. Глухар розташоване в районі Кирджалі. Промисловий інтерес представляють розсипні агати, пов'язані з алювіально-делювіальними відкладами у сх. частині родовища. Більшість агатів ювелірні. Відомі родов. гіпсу із запасами 200 млн т в районі м. Видин, каолінові піски в карстах вапняків на північному сході Б., кварцові полевошпатові піски, багаті на калій, в районі м. Шумен, бентоніти і цеоліти в районі м. Кирджалі, кам. сіль в районі м. Провадія, мармур в горах Пірін (родов. Ілінденці). Барит добувається попутно із залізом на родов. Креміковці.

Родовища каоліну зосереджені на півн.-сх. Б. На початок 1998 р. запаси каоліну – 172,4 млн т. У експлуатації знаходяться родовища із запасами в 35,2 млн т. Запаси вогнетривких глин значні – 21,3 млн т, включаючи 14,8 млн т промислових. Запаси бентонітових глин 62,1 млн т (в тому числі 44,2 млн т промислових). Запаси перліту – 47,3 млн т, включаючи 25,4 млн т промислових. У 1988 р. було видобуто 40 тис. т; очікується, що в 2015 р. видобуток становитиме 60 тис. т. Запаси цеолітів складають понад 2 млрд т, включаючи 772,6 млн т промислових з сорбційною здатністю 3,9-6,9 %. Загальні запаси кварцу становлять 360 тис. т, включаючи 220 тис. т промислових.

Природний декоративний камінь. Промислові запаси природного каменя оцінюються таким чином (в млн м3): мармур – 162, вапняк – 32, граніт – 29, габро – 5,9, брекчія – 27, ріоліти – 25. Метаморфічні декоративні породи найпоширеніші в Родопському масиві, менше – в Сакаро-Странджанській зоні і на заході Балкан (мармур). Камені магматичного походження залягають в основному в зоні Середньої Гори (габро і граніти), менше – в Сакаро-Странджанській зоні, Середньородопському масиві і на заході Балкан (граніти і ріоліти).

Мінеральні води[ред. | ред. код]

У Болгарії нараховується понад 600 природних мінеральних джерел, що мають цілющі властивості з температурою води від 8° до 100° С.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]