Залужний Валерій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Залужний.
Валерій Федорович Залужний
Погон генерала ЗСУ (2020) гор.svg Генерал
Lieutenant General Valerii Zaluzhnyi.jpg
Загальна інформація
Народження 8 липня 1973(1973-07-08)[1] (49 років)
Новоград-Волинський, Житомирська область, Українська РСР, СРСР[1]
Alma Mater Одеський інститут Сухопутних військ (1997), Національний університет оборони України (2007 та 2014), Острозька академія (2020)
Псевдо Залізний генерал[2]
Перший отаман України[3]
Військова служба
Роки служби 1993—
Приналежність  Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування General Staff of the Ukrainian Armed Forces.svg Генеральний штаб
Війни / битви

Російсько-українська війна

Командування
2021— ЗСУ Збройні сили, Головнокомандувач
2019—2021 Оперативне командування «Північ» ОК «Північ», командувач
2018 ООШ ЗСУ.png Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, нач. штабу
2017 Оперативне командування «Захід» ОК «Захід», нач. штабу
2009—2012
51 OMBr ZSU.png
 51 ОМБр, командир
2007—2009
24 ОМБр.svg
 24 ОМБр, нач. штабу
Нагороди та відзнаки
Хрест бойових заслуг
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За доблесну військову службу Батьківщині»
Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України»
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Орден святого великомученика Юрія Переможця
CMNS: Залужний Валерій Федорович у Вікісховищі

Вале́рій Фе́дорович Залу́жний (нар. 8 липня 1973(19730708), Новоград-Волинський, Житомирська область, Українська РСР, СРСР) — український воєначальник, генерал (4 березня 2022). Головнокомандувач Збройних сил України (з 27 липня 2021), член Ради національної безпеки і оборони України (з 28 липня 2021).

Командувач військ Оперативного командування «Північ» (2019—2021), начальник Об'єднаного оперативного штабу ЗС України — перший заступник командувача Об'єднаних сил (2018), начальник штабу — перший заступник командувача військ Оперативного командування «Захід» (2017). Командир 51-ї окремої механізованої бригади (2009—2012).

23 травня 2022 увійшов до списку 100 найвпливовіших людей 2022 за версією журналу Time[4][5].

У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[6].

Життєпис[ред. | ред. код]

Валерій Залужний народився 8 липня 1973 року в Новоград-Волинському (нині Звягель) в родині військовослужбовців. З дитинства мріяв стати військовим.

У 1989 році закінчив міську школу № 9, вступив до Новоград-Волинського машинобудівного технікуму, який закінчив у 1993 році з відзнакою.

Згодом вступив на загальновійськовий факультет Одеського інституту Сухопутних військ. У 1997 році з відзнакою закінчив навчання в інституті, після чого пройшов усі щаблі військової служби: командир взводу, командир навчального взводу, командир бойового взводу, командир навчальної роти, командир роти курсантів, командир батальйону.

У 2005 році вступив до Національної академії оборони України, у 2007 році закінчив навчання із золотою медаллю, призначений на посаду начальника штабу — першого заступника командира 24-ї окремої механізованої бригади в Яворові. На цій посаді успішно проходив службу впродовж двох із половиною років[7].

Рішенням начальника Генерального штабу Збройних Сил України, 13 жовтня 2009 року був призначений командиром 51-ї окремої механізованої бригади. Командував нею[8] до 2012 року[9].

У 2014 році закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Як найкращий випускник оперативно-стратегічного рівня підготовки нагороджений перехідним мечем королеви Великої Британії[10].

У середині липня 2014 року був призначений заступником командира сектора «С», який формувався на Донеччині. Відтоді керував майже всіма угрупованнями, які там створювали[11].

На 2017 рік ― начальник штабу — перший заступник командувача військ Оперативного командування «Захід»[12].

23 серпня 2017 року отримав нове звання генерал-майора[13].

Станом на 2018 рік ― начальник Об'єднаного оперативного штабу ЗС України — перший заступник командувача Об'єднаних сил[14].

9 грудня 2019 року був призначений командувачем Оперативного командування «Північ»[15].

У грудні 2020 року — закінчив магістеріум Острозької академії за спеціальністю «Міжнародні відносини»[16].

27 липня 2021 року Президент України Володимир Зеленський призначив Валерія Залужного Головнокомандувачем Збройних Сил України[17][18][19]. Він змінив на цій посаді Руслана Хомчака[20][21]. Наступного дня був введений до складу Ради національної безпеки і оборони України[22].

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну проявив ефективність в командуванні Збройними силами України на фронті проти російських військових, що детально аналізують вітчизняні та закордонні експерти, зокрема, у журналі «Time»[23].

23 травня 2022 увійшов до списку 100 найвпливовіших людей 2022 за версією журналу Time[24][25].

Військові звання[ред. | ред. код]

Оцінки й цитати[ред. | ред. код]

Валерій Залужний під час урочистої частини засідання Верховної Ради України з нагоди Дня Української Державності. 28 липня 2022 р.

Його називають одним з найбільш відкритих генералів, який розуміє проблеми солдатів і молодших офіцерів.[28]

Валерій Залужний є представником українських вищих офіцерів, які ніколи не служили в радянській армії та не вчилися у її навчальних закладах[29][30], тому «совкова» військова модель для Залужного є зовсім чужою.[31] Він як учасник бойових дій на сході України, позитивно ставиться до оновлення особового складу молодими людьми та відходу від радянських практик.[29] Одним з його перших кроків на посаді був дозвіл військовим на фронті відкривати вогонь у відповідь по окупантах без узгодження з вищим керівництвом і позбавлення необхідності військовим заповнювати зайві документи.[32]

Щодо своїх пріоритетів на посаді головнокомандувача Валерій Залужний сказав:[33]

Загальний курс на реформування Збройних Сил України відповідно до принципів і стандартів НАТО залишається незворотним. І ключове тут — принципи. Зміни мають відбутися перш за все у світогляді і ставленні до людей. Я б хотів, щоб ви повернулися обличчям до людей, до своїх підлеглих. Моє ставлення до людей не змінювалося протягом всієї моєї служби.
— Валерій Залужний після призначення на посаду Головнокомандувача. 31 липня 2021.

14 жовтня 2022 року Україна відзначила «День захисників і захисниць України», як повідомляє Укрінформ, головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний привітав захисників і захисниць зі святом і відзначив, що українці у лютому 2022 року витримали потужний ворожий удар і поховали міф про непереможність російської армії. Він сказав:

А тепер ми повертаємо своє. Ніхто і ніщо не зупинить нас. Ми обрали шлях воїнів і йдемо вперед. Весь світ захоплено і з надією дивиться на нас.
— Валерій Залужний[34]
Як би важко нам не було, але вже точно не буде соромно.
— Валерій Залужний[35]
Ми не маємо права залишити цю війну у спадок нашим дітям.
— Валерій Залужний[джерело?]
Битва за кожне місто і село нашої країни варта окремої книги. Кожен військовий і цивільний. Хто чинив спротив окупанту, хто підтримує визволителів, вартий окремої розповіді. Ми пам'ятаємо усіх — і полеглих, і живих.
— Валерій Залужний[36]

9 листопада 2022 року в День української писемності та мови Валерій Залужний сказав:

Ціною життів кращих ми виборюємо право говорити рідною мовою, бути українцями, визначати своє майбутнє. Українська мова – це мова наших батьків і дітей. Мова нашої Перемоги
— Валерій Залужний[37]

У жовтні 2022 року соціологічна група «Рейтинг», в межах проєкту «Народний ТОП», оприлюднила результати дослідження видатних українців усіх часів. Валерій Залужний посів десяте місце «Народного ТОПу», набравши 7,7% голосів опитаних[38].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, має дві доньки. Старша — військовослужбовиця[44]. Молодша збирається стати лікарем[45].

Вшанування[ред. | ред. код]

Валерій Залужний та Олександр Сирський під час битви за Київ. 16 березня 2022 р

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в https://www.mil.gov.ua/en/ministry-of-defence-leader/lieutenant-general-valerii-zaluzhnyi.html
  2. ↑ Черкасець, О. Залізний генерал Валерій Залужний святкує 49-річчя, фото // Україна молода. — 2022. — 8 липня.
  3. ↑ Провідна газета Польщі назвала Залужного першим отаманом України // 24 канал. — 2022. — 13 серпня.
  4. ↑ Time назвав сотню найвпливовіших людей 2022 року, серед них - Зеленський та Залужний. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022. 
  5. ↑ The 100 Most Influential People of 2022. Time (англ.). Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022. 
  6. ↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
  7. ↑ Рина Лідницька (5 листопада 2010). Валерій Залужний: «Новоград-Волинський був колискою мрій і прагнень, Володимир-Волинський дав можливість втілити їх у життя…». zvyagel.com.ua. Звягель. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018. 
  8. ↑ Вiктор ДУДАР, «Експрес», липень 2010. Як військовий прокурор Західного регіону розміновував “поля і об’єкти народного господарства” та став “учасником бойових дій”.
  9. ↑ У найбільшої військової частини у Волинській області новий командир!. blogs.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 11 серпня 2021. 
  10. ↑ генерал-майор ЗАЛУЖНИЙ Валерій Федорович. www.zsu.gov.ua. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 
  11. ↑ «Хочемо відійти від написання бойових наказів зразка 1943 року. Від цих безглуздих доповідей біля карт» — командувач військ ОК «Північ» генерал-майор Валерій Залужний. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022. 
  12. ↑ а б Президент України підписав Указ «Про присвоєння військових звань». mil.gov.ua. 24 серпня 2017. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021. 
  13. ↑ Генерал Валерій Залужний. Що відомо про нового головнокомандувача ЗСУ. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022. 
  14. ↑ Брифінг начальника штабу — першого заступника Командувача об'єднаних сил генерал-майора Валерія Залужного. Офіційний вебсайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018. 
  15. ↑ В ОК «Північ» новий командувач — генерал-майор Валерій Залужний. website=armyinform.com.ua. АрміяInform. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 10 грудня 2019. 
  16. ↑ Випускник Острозької академії Валерій Залужний став Головнокомандувачем ЗСУ. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 18 березня 2022. 
  17. ↑ Сфера оборони має функціонувати стабільно, скоординовано, з чіткою перспективою та без непорозумінь між керівниками – Глава держави. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 22 вересня 2021. 
  18. ↑ Президент призначив головнокомандувачем ЗСУ Валерія Залужного. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 22 вересня 2021. 
  19. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №320/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. 
  20. ↑ Хомчак іде з посади. Призначено нового головнокомандувача – ОП. Українська правда. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021. 
  21. ↑ Названо наступника Хомчака на посаді головнокомандувача ЗСУ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021. 
  22. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №325/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021. 
  23. ↑ Simon Shuster and Vera Bergengruen.Inside the Ukrainian Counterstrike That Turned the Tide of the War.Time.September 26, 2022.(англ.)
  24. ↑ Time назвав сотню найвпливовіших людей 2022 року, серед них - Зеленський та Залужний. web.archive.org. 29 травня 2022. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 6 вересня 2022. 
  25. ↑ TIME100: The Most Influential People of 2022 | TIME. web.archive.org. 29 травня 2022. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 6 вересня 2022. 
  26. ↑ Указ Президента України № 424/2021 «Про присвоєння військового звання». Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 26 серпня 2021. 
  27. ↑ Указ Президента України про присвоєння військового звання (Українська). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022. 
  28. ↑ Хто такий новий головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Радіо Свобода (ua). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021. 
  29. ↑ а б Генерал Валерій Залужний. Що відомо про нового головнокомандувача ЗСУ. Новини - BBC News Україна (ua). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 27 липня 2021. 
  30. ↑ Генерал Валерій Залужний: Я б проїхався по Красній площі на танку під українським прапором. Еспресо language=uk. 17 серпня 2022. Процитовано 17 вересня 2022. 
  31. ↑ Ніколи не думав, що стану генералом — яким був шлях Залужного до головнокомандувача ЗСУ та чому він увійде в історію. Вікна-новини (укр.). 27 липня 2022. Архів оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 17 вересня 2022. 
  32. ↑ Військовим в зоні ООС дозволили відповідати окупантам без узгодження з вищим керівництвом, - головнокомандувач ЗСУ Залужний. Еспресо - український погляд на світ! (ua). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 29 вересня 2021. 
  33. ↑ Новий головнокомандувач ЗСУ Залужний назвав свої пріоритети на цій посаді. Еспресо - український погляд на світ! (ua). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021. 
  34. ↑ Залужний: Ми поховали міф про непереможність російської армії, а тепер повертаємо своє. Укрінформ. 15 жовтня 2022.
  35. ↑ Залужний звернувся до командирів: Людське життя — найвищий пріоритет // Укрінформ. — 2022. — 7 березня.
  36. ↑ Немає живого місця: показали, який вигляд має село Мощун після «русского мира» // Gazeta.ua. — 2022. — 24 квітня.
  37. ↑ Ми кров’ю пишемо слова рідною мовою — Валерій Залужний // «АрміяInform»
  38. ↑ Народний ТОП: найвидатніші українці усіх часів. Соціологічна група «Рейтинг»
  39. ↑ Указ Президента України від 6 травня 2022 року № 316/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг"»
  40. ↑ Указ Президента України від 12 грудня 2016 року № 551/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Сухопутних військ України»
  41. ↑ Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний — лауреат Всеукраїнської премії ім. Братів Лепких // Свобода. — 2022. — 8 листопада.
  42. ↑ У Тернополі визначили лауреатів Всеукраїнської премії Братів Лепких за 2022 рік // Наш день. — 2022. — 27 грудня.
  43. ↑ О. Кравченко. Епіфаній вручив Залужному орден святого Юрія Переможця // Lb.ua. — 2022. — 21 грудня.
  44. ↑ Что известно о новом главкоме ВСУ Валерии Залужном
  45. ↑ «Железный генерал» Валерий Залужный. Что известно об уроженце Житомирщины? Человек-легенда, уже вошедший в историю - zhytomyrski.info (ru-RU). 17 серпня 2022. Процитовано 17 серпня 2022. 
  46. ↑ Вулиці Бориса Джонсона та Бориса Мозолевського: у Покрові затвердили нові назви вулиць та провулків (ОНОВЛЕНО) - "Нове місто + ТВ". Нове місто + ТВ (рос.). 28 травня 2022. Процитовано 31 травня 2022. 
  47. ↑ У селищі на Хмельниччині назвали вулицю на честь Валерія Залужного. Укрінформ (укр.). Процитовано 25 січня 2023. 
  48. ↑ У Конотопі з’явилась вулиця Валерія Залужного. Свої назви змінили ще ряд вулиць + Список. Голос Конотопа. Процитовано 17 лютого 2023. 
  49. ↑ Національний банк відкрив спецрахунок для збору коштів на потреби армії (оновлено). Офіційне Інтернет-представництво Національного банку України (укр.). 1 березня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2023. Процитовано 25 січня 2023. 
  50. ↑ Cooper, Helene; Schmitt, Eric (24 січня 2023). Russia-Ukraine War: The U.S. Plans to Send M1 Abrams Tanks to Ukraine, Officials Say. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 25 січня 2023. 
  51. ↑ Залужний отримав у спадок $1 млн та пожертвував його ЗСУ. Ліга.Новини (укр.). 24 січня 2023. Процитовано 25 січня 2023. 
  52. ↑ Залужний отримав у спадок мільйон доларів і пожертвував їх на армію. Українська правда (укр.). Процитовано 25 січня 2023. 
  53. ↑ «Залужний мутить двіж»
  54. ↑ Замок, Високий (3 травня 2022). «Залужний мутить двіж» — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua). Процитовано 24 червня 2022. 
  55. ↑ Франківський музикант Oisho BTZ висміяв недолугих окупантів у новій пісні "Друга армія у світі" | Західний Полюс (укр.). 16 березня 2022. Процитовано 24 червня 2022. 
  56. ↑ Енджі Крейда — Залужний (новорічна) на YouTube // Енджі Крейда / Angy Kreyda. — 2022. — 30 грудня.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Залужний Валерій Федорович

Довідки[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  У месенджерах
У соціальних мережах
Instagram · Facebook · Twitter (англ.) (укр.)
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Військові посади
Попередник:
Руслан Хомчак 		Головнокомандувач Збройних сил України
27 липня 2021 		Повноважний
Голова РНБОУ
NSDCU emblem.svg
Секретар РНБО
Члени РНБО
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Залужний_Валерій_Федорович&oldid=38698739