Кінна печатка
| Кінна печатка | |
 | |
 Кінна печатка у Вікісховищі |
Кінна печатка — тип печатки, який використовувався в європейському середньовіччі, характеризується зображенням власника у вигляді воїна верхи в повному озброєнні. Виникши в період високого середньовіччя (кінець ХІ -початок ХІІ століття), цей тип часто використовувався протягом ХІІІ-XIV століть. Продовжуване використання в XV і XVI століттях було здебільшого обмежено високою знаттю, особливо королівською сім'єю, тоді як нижча знать перейшла на використання простих геральдичних печаток.
Ранні приклади (до 1170 р.)[ред. | ред. код]
Перші зразки кінних печаток відомі з другої половини XI століття. Найдавнішим зразком, який можна назвати «кінною печаткою», є приклад Вільгельма I Короля Англії (бл. 1067).[1] Серед найдавніших зразків, що збереглися в Німеччині, є печатка Генріха Лаахського (бл. 1090 р.). Вершник характеризується краплеподібним щитом і конічним шоломом, часто з прапором. Цей тип продовжував існувати до середини ХІІ століття, а пізні зразки краплеподібних щитів були знайдені в 1160-х роках.
-
Вільгельм І Король Англії (бл. 1067) -
Ральф I, граф Вермандуа (1116) -
Тібо де Блуа (1138) -
Фулько, король Єрусалиму (1131–1143 рр.) -
Жильбер де Клер (до 1148) -
Гілберт де Клер, 1-й граф Пембрук (пом. 1148) -
Енгерран (Інгельрам), граф Сен-Поля (до 1150) -
Рамон Беренгер IV з Барселони (1150) -
Оттокар III Штирійський (1157) -
Оттокар III Штирський (1160) -
Девід, граф Гантінґдон (1160) -
Роберт III де Вітре (пом. 1161) -
Галеран IV де Мелан (1165)
Високосередньовічні печатки (1170—1300)[ред. | ред. код]
Пік використання припадає на розвиток традиції лицарства в період високого середньовіччя, протягом бл. остання чверть ХІІ ст. і протягом усього ХІІІ ст. Печатки 1170-1190-х років демонструють перехідні форми щита між типом «крапля» і «праска». Форми шоломів стають менш конічними і більш округлими. Тепер вершник зображений як прототип «лицаря» з геральдичним щитом. Приблизно з 1230-х років коні все частіше з'являються у геральдичному покривалі, а вершника — у топгельмі.
Приблизно в середині ХІІІ століття також існувала мода зображати на своїй печатці дам і священнослужителів верхи на конях, без обладунків, але, як у випадках Іоаннаи, графині Фландрії (бл. 1240), Марії Брабантської, Герцогині Баварської (бл. 1250) і Аделаїда Бургундської, герцогині Брабантської (бл. 1260) під час соколиного полювання.
-
Філіпп І, граф Фландрії (1170) -
Бертольд V, герцог Церінгенський (1187) -
Раймунд VI, граф Тулузи (правління 1194-1222) -
Річард I король Англії (1195) -
Теобальд III, граф Шампані (1198) -
Жоффруа III, граф Перш (пом. 1202) -
Казимир І Опольський (1226) -
Хайме І Арагонський (правління 1213–1276) -
Гілберт де Клер, граф Глостер і Гертфорд, бл. 1218–1230 -
Готьє III де Немур (пом. 1239) -
Вальтер II Авенський (пом. 1244) -
Альфонс, граф Пуатьє (пом. 1271) -
Оттокар II Перемисл (1273) -
Генріх І Наваррський (правління 1270–1274) -
Альфонсо X Кастильський (пом. 1284) -
Амадей V, граф Савойський (бл. 1285) -
Фрідріх III, герцог Лотарингії (1286) -
_(8634691430).jpg)
Пізньосередньовічні печатки (1300—1550 рр.)[ред. | ред. код]
Після 1300 року кінні печатки майже виключно використовувалися високою знаттю, носіями рангу герцога або вище. Зображення на печатках XIV століття показують шляхтича з повним геральдичним нарядом, часто з геральдичною корогвою або зі списом у повному лицарському обладунку.
-
Вацлав II, король Польщі -
Юрій Львович, Король Русі (130-1308) -
Альберт I Габсбург (пом. 1308) -
![Тройден І, князь Мазовії (1341)[2]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/52/Masovia_Seal_of_Trojden_I_of_Czersk.png/120px-Masovia_Seal_of_Trojden_I_of_Czersk.png)
-
Альберт II, герцог Австрії (пом. 1358) -
Володислав Опольський (1378) -
Роберт II Шотландський (правління 1371–1390) -
Альберт III, герцог Австрії (пом. 1395) -
Так званий franc-à-cheval був золотою монетою вартістю один турнуаський лівр, що карбувалась з 1360 року. На аверсі зображено французького короля у стилі кінного лицаря. Від цієї монети французька валюта отримала назву франк. -
Франциск II, герцог Бретані (правління 1458–1488) -
Альберт III, герцог Саксонії (пом. 1500) -
Антуан, герцог Лотарингії (1508)
![Тройден І, князь Мазовії (1341)[2]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Masovia_Seal_of_Trojden_I_of_Czersk.png)
_ii.JPG)
Пізні форми (після 1550 р.)[ред. | ред. код]
Пізні форми використовувалися навіть на початку модерного періоду у Франції та Німеччині. Зображення монархів у повних обладунках, шоломах із гребінцями, зі списами чи геральдичними прапорами тощо вийшли з ужитку із закінченням лицарських змагань на початку XVII століття. Фрідріх Великий з Пруссії використовував Majestätssiegel, на якому він був зображений верхи на коні в 1772 році (правда, тепер він зображений не як лицар у повній броні, а як військовий командир).[3]
На реверсі Великої печатки Карла I Короля Англії (1627) зображено монарха в повному галопі, одягненого в химерні класичні обладунки, у супроводі мисливського собаки. Британські монархи з 1707 року продовжували зображати сидячого і коронованого монарха на аверсі та монарха на коні на реверсі. Це також стосується правлячих королев (Велика печатка королеви Анни, королеви Вікторії, Єлизавети II), які зображені в боковому сідлі.
У 1976 році Австрія викарбувала пам'ятну золоту монету (13,5 г 90 % Au) з нагоди тисячоліття династії Бабенбергів (Леопольд I, маркграф Австрії), відому як Babenberger-Bundesgoldmünze. Аверс цієї монети виконано в стилі середньовічної кінної печатки (з додаванням альпійської панорами).
Сучасні геральдичні форми[ред. | ред. код]
У геральдичному мистецтві, створеному під впливом кінних печаток, вершники є досить поширеним символом. Дві широко поширені форми вершника — Погоня та Святий Георгій, які борються зі змієм. Хоча ці символи використовуються в різних гербах, вони, мабуть, найбільш відомі як герб Литви та герб Москви.
-
Сучасний герб Литви -
Сучасний альтернативний державний герб Білорусі -
-
-
.svg)
Див. також[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ «Найперша кінна печатка, про яку відомо, належить Вільгельму Завойовнику. Двостороння печатка, прийнята Завойовником після Гастінгса, є відомим, хоча й не до кінця вивченим артефактом. [...] Великою новинкою є кінний аверс, на якому зображений Вільгельм як герцог Нормандії [...]. На ньому зображено чоловіка в шоломі або короні, який сидить на коні, що скаче, і тримає щит і прапор з трьома стрічками. Це зображення може здатися банальним, але це не так, адже воно було абсолютно новим у 1060-х роках. Я вважаю, що саме Вільгельм був винахідником кінної князівської печатки» Жан-Франсуа Ньєс, "Ранні аристократичні печатки: Англо-норманська історія успіху" в: Van Houts (ed.), Anglo-Norman Studies XXXVIII: Proceedings of the Battle Conference 2015 (2016), p. 101
- ↑ Нетипова форма "кінної печатки" із зображенням кінного воїна у східному або азійському стилі. David Nicolle, Witold Sarnecki, Medieval Polish Armies 966–1500 (2012), p. 34.
- ↑ Geheimes Staatsarchiv Preußischer Kulturbesitz (gsta.spk-berlin.de). Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 16 лютого 2024.
- Сандра Хіндман, Запечатано в пергаменті: перечитання лицарства в ілюстрованих рукописах Кретьєна де Труа (1994), 118ff.
- Філліп Р. Шофілд, Печатки та їхній контекст у Середньовіччі (2015)
- «Les Sceaux du Moyen-Âge», у: Mémoires de la Société nationale des Antiquaires de France XXXVII.
- John McEwan, «Equestrian Seals in the Late Twelfth and Early Thirteenth Centuries», Essays in Medieval Studies 22 (2005), 77-93,DOI:10.1353/ems.2006.0011.
- Jean-François Nieus, «Early Aristocratic Seals» у: E. Van Houts (ed.), Anglo-Norman Studies XXXVIII: Proceedings of the Battle Conference 2015 (2016).
- Філліп Р. Шофілд, Печатки та їх контекст у середні віки (2015), 38ff .
Посилання[ред. | ред. код]
- http://medievalwriting.50megs.com/decoration/seal3.htm
- http://www.hubert-herald.nl/EspanCatalunya.htm
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
