Ластівці (Кам'янець-Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ластівці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Жванецька сільська громада
Основні дані
Засноване 1512
Населення 591
Площа 2,865 км²
Густота населення 206,28 осіб/км²
Поштовий індекс 32364
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°34′54″ пн. ш. 26°26′39″ сх. д. / 48.58167° пн. ш. 26.44417° сх. д. / 48.58167; 26.44417Координати: 48°34′54″ пн. ш. 26°26′39″ сх. д. / 48.58167° пн. ш. 26.44417° сх. д. / 48.58167; 26.44417
Місцева влада
Адреса ради 32364, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Ластівці
Карта
Ластівці. Карта розташування: Україна
Ластівці
Ластівці
Ластівці. Карта розташування: Хмельницька область
Ластівці
Ластівці
Мапа
Мапа

CMNS: Ластівці у Вікісховищі

Ла́стівці — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва[ред. | ред. код]

Село належало братам «Ластовецьким» чи «Лостовським» від них отримало і назву.

Географія[ред. | ред. код]

Подільське село Ластівці розташоване по обидва береги річки Жванчик, за 23 кілометра від Кам’янця-Подільського та за 6 кілометрів від автошляху національного значення Н03.

Клімат[ред. | ред. код]

Ластівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія[ред. | ред. код]

Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Перша письмова згадка про село «Losthowcze» датується 1493 роком, а дещо пізніше зустрічаються назви: «Лостовци» (1530-1542), «Lutofce» (1630), «Лошковціи» (1800), «Ластівці» (1926).

На селянській садибі знайдено золотий дукат з вільного імперського міста Франкфурт 1645 року.[1]

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 19321933 селяни села пережили сталінський голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках жителі село вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року населення становить 591 особа.

Мова[ред. | ред. код]

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ластівці с
  2. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
  3. Inż. Djonizy Krzyczkowski // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 49.
  4. Загинув ще один військовий з Хмельниччини