Мережева війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мереже́ва війна́ (англ. Netwar) — форма ведення конфліктів, коли її учасники застосовують мережеві форми організації, доктрини, стратегії та технології, пристосовані до сучасної інформаційної доби.

Основні напрямки[ред. | ред. код]

Звичайними учасниками таких мереж можуть бути терористи, кримінальні угруповання, громадські організації та соціальні рухи, які використовують децентралізацію та є гнучкими мережевеми соціальними структурами.

Це поняття у військовому сенсі вживається як, «мережева війна» — нова концепція ведення війн (див. «Мережево-центрична війна») (Emerging theory of war), розроблена Управлінням Реформування ЗС США (Office of the Force Transformation) під керівництвом віце-адмірала А.Цебровскі (Cebrowski).

Приклади мережевих війн: дії альтерглобалістів, радикальні борці за екологію, азійських тріад, руху «Хезболла», мексиканські запатисти чи сербська організація «Отпор» тощо.

Походження терміну[ред. | ред. код]

Термін був запропонований американськими професорами Джоном Аркіллою (John Arquilla) та Девідом Ронфельдтом (David Ronfeldt), які є спіробітниками корпорації RAND. Вони хотіли зосередитися конкретно на поширенні мережі на основі організаційних структур по всьому спектру соціальних конфліктів малої інтенсивності.

Арквілла та Ренфельдт стверджують, що інформаційна революція — всі нові технології, способи мислення й дії — зробили неймовірно потужним інтернет-простір і перетворили звичайне життя на дуже складне із погляду традиційних ієрархій. Одне з їхніх перших тверджень було пов'язане з визначенням військових стратегій у зв'язку з інформаційною революцією — те, що визначають терміном «кібервійни».

Новий термін «Мережева війна» на їхню думку дає краще зрозуміти новий формат конфліктів та протистоянь, до якого підійшло людство. Небезпека мережевих війн у тому, що сьогодні людина може спрямовувати сили одразу в кількох напрямках із метою винищення або захоплення території. Комп'ютерні технології дають можливість керувати зброєю на відстані в кілька тисяч кілометрів, спрямовувати удар так, як потрібно, корегувати свої дії, та досягати результату лише за кілька секунд. Арквілла і Ронфельдт вважають, що мережеві війни перетворюються на нову «Столітню війну», чи не найтяжку у світі за всю історію, бо нападника вперше не видно.

Українські дослідження МВ[ред. | ред. код]

Питання мережевих воєн досліджували в НУ «Києво-Могилянська академія», зокрема Дмитро Дроздовський[1]. Сучасний політолог Вадим Гречанінов ствреджує, що сьогодні Росія веде проти України мережеву війну.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]