Косигін Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Косигін Олексій Миколайович
рос. Алексей Николаевич Косыгин
Kossygin Glassboro.jpg
Народився 8 (21) лютого 1904[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер 18 грудня 1980(1980-12-18)[2][3] (76 років)
Москва, СРСР[4]
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg Російська імперія
Діяльність політик, інженер
Мова творів російська[5]
Членство Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу
Політбюро ЦК КПРС
Посада голова Ради міністрів СРСР[d], перший заступник голови Ради Міністрів СРСР[d] і депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Герой Соціалістичної Праці Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора орден Золотої Зірки Grand Cross of the Order of the Sun of Peru‎ орден Хосе Марті медаль «Серп і Молот» медаль «Серп і Молот» Орден Клемента Готвальда
Орден Білого Лева I ступеня
Медаль «Ветеран праці»

Олексі́й Микола́йович Коси́гін (рос. Алексей Николаевич Косыгин, 21 лютого 1904, Санкт-Петербург — 18 грудня 1980, Москва) — радянський державний і партійний діяч, голова Ради Міністрів СРСР у 1964—1980 роках. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1964, 1974). Член ЦК КПРС у 1939—1980 р. Член Політбюро (Президії) ЦК КПРС у лютому 1948 — жовтні 1952, травні 1960 — жовтні 1980, кандидат у члени Політбюро (Президії) ЦК КПРС у березні 1946 — лютому 1948, жовтні 1952 — березні 1953, червні 1957 — травні 1960. Депутат Верховної Ради СРСР з 1946 по 1980 рік. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині робітника-токаря Санкт-Петербурзького заводу Леснера.

У 1919—1921 роках — у Червоній армії. Служив добровольцем-червоноармійцем у 7-й армії РСЧА біля Петрограда на Кольському півострові та у трудовій армії біля міста Архангельська.

З 1921 року навчався у кооперативному технікумі за спеціальністю льоновода. Після закінчення у 1924 році Ленінградського кооперативного технікуму працював в Сибірському краю у галузі споживчої кооперації: інструктор обласного союзу, член правління Ленского союзу, завідувач планового відділу крайового союзу споживчої кооперації (1924—1930 роки).

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1930—1935 роках — студент Ленінградського текстильного інституту.

Після закінчення у 1935 році інституту працював в Ленінграді на фабриці імені Желябова майстром і начальником цеху. У 1937—1938 роках — директор Жовтневої прядильно-ткацької фабрики міста Ленінграда. З липня 1938 року — завідувач промислово-транспортного відділу Ленінградського обласного комітету ВКП(б).

У жовтні 1938 — січні 1939 року — голова виконавчого комітету Ленінградської міської ради.

У січні 1939 — квітні 1940 року — народний комісар текстильної промисловості СРСР.

У квітні 1940 — березні 1953 року — заступник голови Ради Народних Комісарів (Ради Міністрів) СРСР. Одночасно у червні 1943 — березні 1946 року — голова Ради Народних Комісарів РРФСР. 16 лютого — 28 грудня 1948 року — міністр фінансів СРСР. У грудні 1948 — березні 1953 року — міністр легкої промисловості СРСР.

У березні — серпні 1953 року — міністр легкої і харчової промисловості СРСР. У серпні 1953 — лютому 1954 року — міністр промислових товарів широкого споживання СРСР.

У грудні 1953 — грудні 1956 року —заступник голови Ради Міністрів СРСР.

У грудні 1956 — травні 1957 року — 1-й заступник голови Державної економічної комісії РМ СРСР із поточного планування народного господарства — міністр СРСР. У травні — липні 1957 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету РМ СРСР — міністр СРСР.

У липні 1957 — травні 1960 року — заступник голови Ради Міністрів СРСР. Одночасно у березні 1959 — травні 1960 — голова Державного планового комітету РМ СРСР.

У травні 1960 — жовтні 1964 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів СРСР.

У жовтні 1964 — жовтні 1980 року — голова Ради Міністрів СРСР.

З жовтня 1980 року — на пенсії у Москві. Похований біля Кремлівської стіни на Красній площі Москви.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • двічі Герой Соціалістичної Праці (20.02.1964, 20.02.1974)
  • шість орденів Леніна (7.04.1939, 22.02.1944, 20.02.1954, 20.02.1964, 20.02.1974, 2.12.1974)
  • орден Жовтневої Революції (20.02.1979)
  • орден Червоного Прапора (7.03.1943)
  • медаль «За оборону Ленінграда»
  • медаль «За оборону Москви»
  • медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
  • медалі
  • знак «50 років перебування у КПРС»
  • Орден Клемента Готвальда (Чехословаччина, 21.02.1979)
  • Орден Білого Лева 1-го ст. (Чехословаччина, 1970)
  • Орден Заслуг перед Республікою Польщею
  • Великий хрест ордену «Сонце Перу» (Перу)
  • Нагорода Визвольної війни Бангладеш

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Косыгин Алексей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1973. — Т. 13 : Конда — Кун. — С. 282.
  2. SNAC
  3. Find a Grave — 1995. — ed. size: 165000000
  4. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118715194 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.